Справа N 22Ц - 2008/2006 року. Головуючий 1 інстанції Батченко В.О.
Категорія 26. Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.
УХВАЛА іменем України.
21 грудня 2006 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Данилової О.О. та Кутової Т.З.,
із секретарем судового засідання Негрун І.О., з участю:
позивачки ОСОБА_1, у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_2 переглянула рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на частину квартири за спадкуванням.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, перевіривши у межах оскарження обставини та докази,
установила:
11 травня 2006 року ОСОБА_3 пред'явила зазначений позов.
Його обґрунтовувала тим, що 25 вересня 1996 року разом з чоловіком ОСОБА_5 придбали у спільну сумісну власність квартиру АДРЕСА_1, посвідчивши договір на Південній Товарній біржі.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер і вона єдина спадкувала належне йому майно, у тому числі, і належну йому частку в названій квартирі.
Посилаючись на указані обставини просила про задоволення позову.
До участі у розгляді справи як співвідповідача було залучено сина позивачки ОСОБА_2, який позов не визнав, вважаючи, що і він має право на частку у спадковому майні.
Позиція ОСОБА_4 суду не відома, так як розгляд справи проведено без неї.
Рішенням місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2006 року позов задоволено у повному обсязі.
Не згодившись із таким рішенням, ОСОБА_2 його оскаржив і просив скасувати з тих мотивів, що суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального права, а таке не дало йому можливості дійти вірних висновків по справі.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржене рішення суду 1 інстанції у частині вирішення вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним скасуванню, з закриттям по ній провадження, і залишенню без зміни в іншій частині з таких підстав.
Визнаючи договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25 вересня 1996 року дійсним суд вважав, що така вимога судами не вирішувалося і немає рішення, яке б набрало законної сили, ухваленого з приводу цієї ж вимоги, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Однак з цим погодитися не можна.
У матеріалах справи ( а.с- 12, 43 ), є рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 травня 2005 року, яким названа вимога вирішена, та ухвала колегії суддів судової палати апеляційного суду Миколаївської області від 26 січня 2006 року, яким рішення суду першої інстанції у цій частині залишено без зміни.
Обидва судові рішення, ухвалені з приводу цієї ж вимоги між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, набрали законної сили.
Тому місцевий суд не повинен був вирішувати зазначену вимогу.
Оскільки він все таки її вирішив, то у цій частині рішення місцевого суду слід скасувати і закрити провадження у справі щодо зазначеної вимоги.
Визнаючи заОСОБА_3 право на 1/2 частину спірної квартири у порядку спадкування, суд 1 інстанції вважав установленим, що у справі достатньо допустимих доказів тому, що після смерті ОСОБА_6, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1, тільки вона прийняла спадщину. ОСОБА_2 спадщину не прийняв, а тому не може претендувати на частину спірної квартири.
При цьому, в основу оскарженого рішення суд 1 інстанції поклав рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 жовтня 2005 року ( а.с-53 ), яким ОСОБА_2 відмовлено у вимозі про встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті батька.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області погоджується з такими обставинами та правовідносинами, висновки суду 1 інстанції щодо них і результату вирішення справи, вважає вірними, обгрунтованими й законними.
За ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як вбачається з рішення місцевого суду Центрального району м. Миколаєва від 11 жовтня 2005 року, ОСОБА_5 відмовлено у задоволені його позову про встановлення факту прийняття спадщини після смерті його батька, чоловіка позивачки по даній справі, та визнані за ним права власності за спадкуванням на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_1.
В цьому рішення суд зробив висновок про те, що єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_6 є позивачка, а тому його висновок по даній справі про необхідність визнання за нею права на частку в спірній квартирі є обгрунтованим, законним та вірним.
За такого, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо визнання заОСОБА_3 права власності на частину квартири за спадкуванням - немає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 310,313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення місцевого Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2006 року в частині вирішення вимоги про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 25 вересня 1996 року дійсним скасувати, провадження у справі щодо зазначеної вимоги закрити у зв'язку із набранням законної сили рішенням колегії суддів судової палати апеляційного суду Миколаївської області від 26 січня 2006 року, ухваленого з приводу цієї ж вимоги між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу протягом 2-х місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.