Справа N 22Ц 1996\2006 року. Головуючий 1 інстанції Кузьменко В.В.
Категорія - 5. Доповідач апеляційної інстанції Лисенко П.П.
РІШЕННЯ іменем України.
21 грудня 2006 року. м. Миколаїв.
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого Лисенка П.П.,
суддів: Кутової Т.З. та Данилової О.О.,
із секретарем судового засідання Негрун І.О.,
з участю :
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
3-ї особи ОСОБА_4,
представника Куцурубської сільської ради Очаківського району ОСОБА_5, у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 переглянула рішення місцевого Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2006 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 та Куцурубської сільської ради Очаківського району про визнання рішення виконавчого комітету Куцурубської сільської ради та державного акту на право приватної власності на землю недійсними.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися у дане судове засідання, перевіривши у межах оскарження обставини та докази, якими сторони їх стверджували ,-
установила:
15 лютого 2005 року ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_6 про визнання недійсним Державного акту на право приватної власності на землю, виданого на ім'я останнього.
Його обґрунтовував тим, що є законним володільцем й користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.
Титульним володільцем й користувачем суміжної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 є відповідач.
Фактично площа його земельної ділянки складає 0,14 га, а відповідача -0,20 га.
Рішенням XXI сесії XXIII скликання Куцурубської сільської ради НОМЕР_1 від 7 вересня 2001 року зазначена земельна ділянка передана йому у власність.
Однак, він не може нею користуватися у повній мірі, оскільки ще 5 серпня 1993 року відповідачеві видали державний акт на право приватної власності на землю площею 0,23 га, куди ввійшла і частина його земельної ділянки.
Посилаючись на неможливість врегулювати розбіжність добровільно, просив позов задовольнити.
У подальшому він додав ще і вимогу про визнання недійсним рішення виконкому Куцурубської сільської ради НОМЕР_2 від 2 липня 1993 року, яким відповідачеві передано в особисту власність земельну ділянку площею 0,23 га і на виконком покладе обов'язок видати Державний акт про таке право.
Ухвалою суду від 6 квітня 2006 року ( а.с- 132 ) до участі у справі як співвідповідача притягнуто Куцурубську сільську раду Очаківського району.
Відповідачі просили у позові відмовити, оскільки, як на їх думку, порушень земельного законодавства при прийнятті рішення про передачу позивачеві у власність земельної ділянки та видачі йому Державного акту не було.
Рішенням місцевого Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2006 року у позові відмовлено за недоведеністю.
Не погоджуючись із таким процесуальним документом, ОСОБА_1 його оскаржив й просив скасувати, оскільки, як на його думку, суд дав неналежну оцінку зібраним по справі доказам та неправильно застосував норми матеріального права, а саме, проігнорував надані ним докази щодо безпідставного виділення відповідачеві земельної ділянки площею 0,23 га.
Апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, оскаржене рішення суду 1 інстанції скасувати, і не направляючи справи на новий розгляд, постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому судовому рішенні, суд 1 інстанції вважав, що при виділені у 1993 році позивачеві земельної ділянки площею 0,23 га виконком Куцурубської сільської ради народних депутатів діяв у межах своїх повноважень і діючого на той час земельного законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає.
Однак із таким у повній мірі погодитися не можна.
За ст. 17 ЗК України ( в редакції 1990 року) й Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію земельних ділянок" від 26 грудня 1992 року №15-92, передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка) у розмірах згідно із статтею 67 ЗК України.
При цьому, зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір ( земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).
Передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після їх вилучення ( викупу).
Як вбачається з наказу радгоспу-заводу "Лиманський" від 3 жовтня 1990 року ( а.с- 9); акту обміру земельних ділянок від 27 серпня 2004 року ( а.с- 10 ); землевпорядної схеми ( а.с- 62 ); ксерокопії погосподарської книги ( а.с- 66 ); заяви ОСОБА_6 про передачу земельної ділянки у приватну власність (а.с-67 ); довідки Коцурубської сільської ради від 26 вересня 2005 року НОМЕР_3 ( а.с- 68 ); ксерокопії Державного акту про право приватної власності на землю від 5 серпня 1993 року ( а.с- 7) - на час ухвалення виконкомом Куцурубської сільської ради рішення за НОМЕР_2 від 2 липня 1993 року про передачу ОСОБА_6 у приватну власність земельної ділянки, матеріалів, які б підтверджували право того на користування земельною ділянкою площею 0,23 га не було.
Тому, ділянка такого розміру не могла бути йому передана у власність, а, відповідно, не міг бути виданий і Державний акт про право приватної власності на землю у зазначеному розмірі. Інше суперечило б діючому на той час земельному законодавству.
Оскільки ж виконком все таки прийняв рішення про передачу землі ОСОБА_6 у розмірі 0, 23 га, то воно підлягало скасуванню, а, Державний акт про право приватної власності на землю, як похідний від цього рішення правоустановчий документ, визнанню недійсним.
Місцевий суд дійшов іншого, а тому його рішення не може залишатися в силі, як і оскаржений акт застосування та правоустановчий документ.
Крім того, з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 слід стягнути 8 гривень 50 копійок у відшкодування витрат на сплату судового збору.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення місцевого Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 липня 2006 року скасувати.
Постановити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення виконавчого комітету Куцурубської сільської Ради народних депутатів Очаківського району від 2 липня 1993 року НОМЕР_2 "Про виділення земельних ділянок під будівництво житлових будинків, городництво, закріплення земельних ділянок" в частині передачі Сидоркіну Володимиру Геннадійовичу земельної ділянки та Державний акт на право приватної власності на землю АДРЕСА_2, площею 0,23 га, виданий 5 серпня 1993 року на ім'я ОСОБА_6 - визнати недійсними.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 8 гривень 50 копійок у відшкодування витрат на сплату судового збору.
Рішення набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу протягом 2-х місяців може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.