АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а-1397/ 2006                  Головуючий по 1-й інстанції

Шудря В.І. Суддя-доповідач Прядкіна О.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

08 червня 2006 року                м.Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області у складі

Головуючого -судді Прядкіної О.В. Судців Дряниці Ю.В., Лобова О.А. При секретарі Адамській О.В.

З участю Адвоката

Позивача ОСОБА_1 представника позивача представників відповідача Сьомік С.М., Логвин І.О.Дижиної Л.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві апеляційну скаргу ВАТ»Ново московське»

на рішення Семенівського районного суду Полтавського області від 20 жовтня 2005 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ»Ново московське», відділення виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Глобинському районі, управління праці, соціального захисту населення Глобинської районної державної адміністрації та Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про відшкодування витрат на протезування, придбання засобів пересування, на санаторно-курортне лікування, вартості автомобіля та відшкодування моральної шкоди

судова колегія, заслухавши  доповідь судді-доповідача апеляційного суду Прядкіної О.В., -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2002р.   ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом.

Вказував, що 04 листопада 1984р. при виконанні трудових обов»язків водія Глобинського цукрокомбінату, правонаступником якого стало ВАТ»Новомосковське» , під час ДТП з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого його визнано інвалідом першої групи довічно у зв»язку з ампутацією обох ніг.

_{- 2-}

До 1995р. підприємство вчасно оплачувало кошти на придбання для нього протезів,ортопедичної техніки, путівок на санаторно-курортне лікування.Однак після цього періоду він за власний рахунок придбав інвалідні коляски та протези, витративши протягом з 1997 по 2001роки 13275 грн., які просив відшкодувати за рахунок ВАТ»Новомосковське», а також моральну шкоду в сумі 30 000 грн.     

В квітні 2002р. ОСОБА_1 подав додатковий позов, в якому просив зобов»язати адміністрацію ВАТ»Новомосковське»  придбати для нього автомобіль «Таврію» чи сплатити його вартість.

Справа слухалась неодноразово.

Останнім рішенням Семенівського районного суду Полтавського області від 20 жовтня 2005 року позов ОСОБА_1 задоволений частково та на його користь стягнуто з ВАТ»Новомосковське» вартість придбаних парних протезів нижніх кінцівок в 1999-2000 роках в сумі 3652,52 грн., крісло -коляску ,придбану в 1999р. в сумі 1380,44 грн. та моральну шкоду в сумі 5000 грн., а всього 10 032 грн.96 коп. та державне мито 100,33 грн. на користь держави.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

ВАТ»Новомосковське» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на те, що судом неповно з»ясовані обставини справи.

Колегія суддів,перевіривши справу в межах апеляційного оскарження, приходить до висновку про часткове  задоволення апеляційної скарги з таких підстав :

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є інвалідом 1 трупи у зв»язку з виробничою травмою (т.1, а.с.6,50-52).

Відповідно до довідки ЛКК Глобинської ЦРЛ ОСОБА_1 потребує протезування обох нижніх кінцівок та забезпечення коляскою важільною (дорожня),коляскою-кріслом (кімнатна) та коляскою малогабаритною, санаторно-курортниим лікуванням в умовах санаторію «Лісні Поляни» (т1, а.с. 29).

З 05 липня 2002р. особову справу ОСОБА_1 передано до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності.

Позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються відшкодування витрат,пов»язанихз придбанням ним протезів та ортопедичної техніки з 1997р. по 2001р. На підтвердження цього позивачем надані товарні чеки та рахунки (т.1,а.с.7-19), однак вони правомірно не прийняті судом до уваги, так як не містять всих необхідних реквізитів.

Однак, приймаючи до уваги, що згідно п.12,13 діючих на той час « Правил відшкодування власником підприємства,установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди,заподіяної працівникові ушкодженням здоров»я,пов»язаним з виконанням ним трудових обов»язків», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23 червня 1993р. витрати на протезування, придбання спеціальних засобів пересування   відшкодовує потерпілому власник.

- з -

Не   заперечуючи витрат позивача   на придбання ортопедичної техніки,

однак не в тому розмірі, який просить позивач, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про часткове задоволення його вимог.

Забезпечення протезами кінцівок та засобами пересування здійснюється у відповідні строки : протези - 1 комплект на 1 рік, малогабаритна коляска - на 1 рік та крісло-коляска - на 4 роки.

За рахунок ВАТ»Новомосковське» ОСОБА_1 останній раз отримував вуличну коляску типу КЛР в 1989р., типу ДККС - в 1995р. та малогабаритні коляски в 1994,1999р. та 2001р. ( а.с.22-23,32, т.1).

На Полтавському казенному експериментальному протезно-ортопедичному підприємстві ОСОБА_1 протези замовляв в 1996р. (т.1, а.с.21).

Таким   чином,           зважаючи   на  те,   що   власник-   ВАТ»Новомосковське»

не здійснювало оплат витрат позивача в 1999 та 2000 роках        на придбання

протезів та з 1995р. через 4 роки -1999 рік він повинен був забезпечений кріслом-коляскою, то районний суд вірно стягнув з ВАТ»Новомосковське» відшкодування вартость цих пристроїв для інваліда , однак помилково керувався цінами 2001-2002років (т.1,а.с.79), тоді як повинен був керуватися цінами на момент відповідного року.

Як вбачається з даних Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, середня вартість протеза стегна в 1999р. складала 417,17 грн., а в 2000р. - 625,76 грн., то з ВАТ»Новомосковське» підлягає стягненню  за ці роки загалом 1042,93 грн.

Що стосується вартості крісла-коляски, придбаної за 1999 рік, то найбільш наближеною до зазначеного періоду є ціни, зазначені в Глобинським управлінням праці та соціального захисту населення в 2001р., згідно яких вартість крісла-коляски ДККС становить 1235грн.- розмір, який і сляд стягнути з відповідача (т.1, а.с.ЗЗ).

Оцінюючи ступінь моральних страждань позивача місцевий суд, на думку колегії суддів, не врахував того, що позивач до відповідача -ВАТ»Новомосковське» звертався тільки в 2001-2002 роках (т.1,а.с.27,28,35), тому стягнув завищену суму морального відшкодування. Ця сума підлягає зменшенню до 1500 грн.

В іншій частині рішення районного суду не оскаржується і є вірним.

Керуючись ст.ст.303,307,308,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу  ВАТ»Ново московське» задовольнити частково.

Рішення Семенівського районного суду Полтавського області від 20 жовтня 2005 року змінити , зменшивши суми відшкодування вартості парних протезів за 1999-2000роки до 1042 грн.93 коп. , за крісло-коляску за 1999рік - 1235 грн. та у відшкодування моральної шкоди - 1500 грн.   , а всього   3777грн.93 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення  апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення  та може бути оскаржене   в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

судді: