АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № - 22 а - 1520                                                            Головуючий по 1-й інстанції

2006 року                                                                        Андрущенко-Луценко С.В.

Суддя-доповідач: Дряниця Ю.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 8 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дряниці Ю.В. Суддів: Лобова О.А., Прядкіної О.В. при секретарі: Адамській О.В. з участю позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України" „Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Дряниці Ю.В.; -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП ДАК „Хліб України" „Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди, зазначивши, що наказом № НОМЕР_1 від 4.03.1994 р. він був прийнятий до відповідача водієм автобуса і до дня його звільнення (Нак. №НОМЕР_2 від 28.11.05 р.) не змінював професії. Відповідачеві було офіційно відомо, що він є водієм 1-го класу, однак, всупереч вимог ст. 43 Конституції України, ст.ст. 13; 94 КЗпП України, ст. 14 Закону України „Про охорону праці", Генеральної Угоди Кабміну і Конфедерації роботодавців і профсоюзних об'єднань, на підставі яких було прийнято Колективну угоду між відповідачем і трудовим колективом КХП, йому не виплачувалась 25 % надбавка за професійну майстерність.

Просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідача ДАК „Хліб Україні" -ДП „Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" на його користь заборгованість по заробітній платі у вигляді надбавки за класність за весь час роботи з 1994 по 2005 р.р., в розмірі 10566,46 грн. та 2500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ДП ДАК „Хліб України" „Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" на користь ОСОБА_1 256 грн. 90 коп. належної йому надбавки за класність і 100 грн. моральної (немайнової) шкоди.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права.

В суді апеляційної інстанції сторони підтримали свої доводи.

Судом першої інстанції було встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що позивач працював у відповідача водієм автобуса з 4.03.1994 р. по 29.11.2005 р. (а.с. 5; 7; 8).

2

Відповідно   до   наданих   суду   посвідчення   водія   та  свідоцтва   про   підвищення кваліфікації ОСОБА_1 має водійські категорії В; С; Д; Є (а.с. 9; 15; 16).

Колективні договори підприємства - відповідача передбачають виплату 25 % надбавки щомісячно водіям 1 класу.

В подальшому, частково задовольняючи заявлені позовні вимоги, місцевий суд дійшов до висновку, що законодавством не передбачено наявність будь-яких свідоцтв, що підтверджують класність водія, оскільки згідно кваліфікаційних характеристик обов'язковими вимогами для присвоєння водіям 1 і 2 класу є наявність у водійському посвідченні дозвільних відміток на право управління відповідними категоріями транспортних засобів. Водій 1 класу повинен мати в посвідченні водія дозвільні відмітки по категоріях В; С; Д; Є.

При цьому місцевим судом були застосовані положення ст. 233 КЗпП України, згідно якої працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення свого права.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 з підстав, визначених п.1 ч.1 ст. 309 ЦПК України, тобто в зв'язку з неповним з'ясування обставин справи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і це вбачається з матеріалів справи, при вирішенні спору по суті місцевим судом належним чином не були враховані вимоги Постанови Державного комітету по праці та соціальних питаннях і Секретаріату Центральної ради професійних спілок „Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій водіїв автотранспорту та міського електротранспорту" від 17.08.1976 р. № 235/18, та зроблено невірний висновок про автоматичне присвоєння водієві - 1 класу, за наявності відміток в категоріях „В", „С", „Д", „Є".

Також апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції належним чином не врахував, що позивач не надавав до адміністрації підприємства - відповідача посвідчення водія 1 -го класу, а також посилання на цю обставину збоку представника відповідача.

За таких обставин колегія суддів приходить до необхідності скасування нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303; 309; 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити частково.

Рішення Миргородського районного суду Полтавської області від 19 квітня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову до Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України" „Миргородський комбінат хлібопродуктів № 1" про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

Судові витрати покласти на рахунок держави.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:     Дряниця Ю.В.            Лобов О.А.       Прядкіна О.В.

Згідно:

08.06.2006 р.

5 прим. МЛ