Справа 11 - 892 - 2006 р. Головуючий 1 інстанції: Крапивний В.І.
Доповідач: Гром Л.М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року Колегія суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого Щербакова О.С.
суддів Гром Л.М., Антипець В.М.
з участю прокурора Щербака О.С.
скаржника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Корюківського району на постанову Корюківського районного суду Чернігівської області від 31.10.2006 року.
Цією постановою задоволено скаргу керівника ВАТ „Рибинський ДОЗ" ОСОБА_1, скасовано постанову слідчого СВ Корюківського РВ УМВС України в Чернігівській області Хоменка В.І. від 12.06.2006 року про порушення кримінальної справи за фактом шахрайських дій з боку службових осіб ЗАТ „Рибинський ДОЗ" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та постановлено направити матеріали справи прокурору Корюківського району для вирішення питання про порушення кримінальної справи чи відмови в цьому відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства.
Як було встановлено судом, слідчим СВ Корюківського РВ УМВС Хоменко В.І., 12 червня 2006 року відповідно до зібраних матеріалів перевірки службою ДСБЕЗ Корюківського РВ УМВС, ДПІ в Корюківському районі та матеріалів заяви акціонерів ЗАТ „Рибинський ДОЗ", конкретно - ОСОБА_2, і наданих ними документів, було порушено кримінальну справу за фактом шахрайських дій з боку службових осіб ЗАТ „Рибинський ДОЗ" за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, щодо внесення до статутного фонду підприємства значних сум коштів та у зв'язку з цим покращення фінансового становища підприємства шляхом проведення емісії (збільшенні статутного фонду) акцій підприємства, а під випущені додаткові акції було фіктивно внесено майно, яке належало товариству та було продане приватній особі, внаслідок чого статутний фонд товариства і основні засоби залишились у тих же обсягах, незважаючи на збільшення статутного фонду, чим підприємству було завдано значної шкоди.
Місцевий суд розглянувши справу по суті, прийшов до висновку про скасування постанови про порушення кримінальної* справи, оскільки із мотивувальної частини даної постанови від 12.06.2006р. вбачається, що на час порушення справи вже була відома особа, що вчинила злочин, тобто за обставинами зібраних матеріалів слідчому на час порушення кримінальної справи вже була відома особа, підозрювана у вчиненні цього злочину. Тому суд вважав, що кримінальну справу слід було порушити щодо конкретної фізичної особи, яка підозрюється у вчиненні цього злочину, а не за фактом самої події злочину, оскільки це суперечить чинному кримінально-процесуальному законодавству.
В апеляції:
Не погоджуючись з постановою суду, старший помічник прокурора Корюківського району подав апеляцію, в якій просить її скасувати. Вважає, що на момент порушення справи були наявні всі приводи та підстави передбачені законодавством для її порушення, передбачені законодавством. Вказує, що справа була порушена за фактом, оскільки на момент її порушення не була встановлена особа, причетна до скоєння злочину, бо для цього необхідно проведення ревізії. Вважає, що суд даючи вказівку про порушення справи щодо конкретної особи, вийшов за межі своїх повноважень, оскільки фактично розглядав та вирішував ті питання, які вирішуються ним при розгляді кримінальної справи по суті та фактично дійшовши висновку про винуватість особи, що є неприпустимим. Також зазначає, що рішення суду про направлення матеріалів справи прокурору району для вирішення питання про проведення подальшої перевірки та вирішення питання про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи взагалі не вмотивоване та є неприпустимим, оскільки рішення про порушення кримінальної справи прийнято за результатами перевірки органу дізнання.
Заслухавши доповідача, прокурора , що підтримав доводи апеляції , скаржника ОСОБА_1 , що вважав рішення суду правильним та обґрунтованим , оскільки в заяві до правоохоронних органів про злочин, ОСОБА_2 , конкретно вказує на нього , як на особу , що злочинним шляхом заволоділа технікою і вважає що постанова про порушення кримінальної справи за таких обставин не може бути винесена за фактом скоєня шахрайських дій з боку службових осіб оскільки він одночасно являється і службовою особою, також перевіривши матеріали справи в повному обсязі , судова колегія підстав для задоволення апеляції не знаходить.
Як вбачається з матеріалів справи звернення до правоохоронних органів надійшло від ОСОБА_2 , який від свого імені та імені акціонерів ЗАТ „Рибинський ДОЗ" наводив доводи , що вважав неправомірними дії з боку діяльності ОСОБА_1. Зокрема , вказує , що ОСОБА_1 зробив в протоколі зборів підлог. Також щодо неправильної оцінки та відповідно зняття та постановления на баланс окремого майна, заявник вказує на дії головного бухгалтера ОСОБА_3 , в тому числі посилається на голову правління ОСОБА_4
Тобто виходячи з інформації наведеної у заяві , про можливий факт скоєння злочину, ОСОБА_2 вказує на посадових осію ЗАТ „ Рибинський ДОЗ" ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4, які відповідно займають посади голови правління , головного бухгалтера, комерційного директора.
На підставі наведеного та згідно вимог ст.. 98 КПК України , при наявності в матеріалах перевірки доводів , що вказують на скоєння злочину , та підстав для порушення кримінальної справи , в даному випадку виноситься постанова про порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, оскільки на неї конкретно вказано.
Судова колегія вважає , суд першої інстанції дослідивши матеріали справи прийшов до правильного висновку про те , що постанова про порушення кримінальної справи від 12.06.2006 р. підлягала винесенню щодо конкретної особи , яка була встановлена і на неї було вказано у заяві. Також правильно визнав доводи скарги ОСОБА_1 обґрунтованими щодо порушення його права на захист та обгрунтованно прийшов до висновку про скасування постанови , як такої що не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства.
Доводи в апеляції , що суд приймаючи рішення по справі надав вказівку про порушення кримінальної справи відносно конкретної особи, фактично наперед надав оцінку діям та дійшов до висновку про винуватість особи, не знайшло свого підтвердження , оскільки суд в постанові зазначив , що виходячи зі змісту оскаржуваної постанови та відповідно пояснень слідчого Хоменко ВД., який вказував , що на час порушення кримінальної справи йому була відома особа підозрювана у скоєні злочину на підставі вимог кримінально-процесуального законодавства підлягала порушення кримінальної справи щодо фізичної особи , а не за фактом події злочину.
Також судова колегія не вважає порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства судом першої інстанції з приводу того , що матеріали справи направлені прокурору Корюківського району для вирішення питання по матеріалам перевірки , оскільки згідно вимог ст.. 227 КПК України прокурор здійснює нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства і діє в межах своєї компетенції і спрямовує діяльність органів дізнання і досудового слідства на всебічне , повне і об'єктивне дослідження обставин справи .Крім того з метою виявлення можливих порушень законів при розслідуванні злочинів прокурор вимагає для перевірки кримінальні справи , необхідні документи , матеріали , відомості та виявивши порушення норм законів , прокурор скасовує незаконні і необгрунтовані постанови й інші рішення, дає письмові вказівки , доручення , повертає кримінальні справи на додаткове розслідування , порушую кримінальні справи або відмовляє в цьому , тощо.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства щоб потягло за собою безумовне скасування судового рішення не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляцію старшого помічника прокурора Корюківського району залишити без задоволення , а постанову Корюківського районного суду від 31 жовтня 2006 р. - без змін.