ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2014 р. Справа № 914/1007/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Дякович О.В.

суддів Данко Л.С.

Якімець Г.Г.

за участю представників:

від позивача: Старчик А.А. (довіреність №14-27 віл 25.02.2014 року);

від відповідача: Сковронський Т.С. (довіреність №476 від 24.03.2014 року);

Ролюк В.П. (директор);

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, № 14/2-123 від 28.02.2014 року (вх. №01-05/1026/14 від 06.03.2014 року)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.02.2014 року

у справі № 914/1007/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго", м. Червоноград, Львівська область

про стягнення 12 318 184, 45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.02.2014 року у справі № 914/1007/13-г (суддя Синчук М.М.) заяву Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго", м. Червоноград, Львівська область про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року на один рік до 17.01.2015 року задоволено частково, відстрочено виконання вказаного рішення на шість місяців з 18.02.2014 року. Приймаючи вказану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що доводи заявника є обґрунтованими, а обставини які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим виключними, і враховуючи необхідність безперебійного теплопостачання м. Червонограда під час опалювального сезону та для надання можливості Комунальному підприємству "Червоноградтеплокомуненерго" здійснювати господарську діяльність суд вважав за доцільне відстрочити виконання рішення господарського суду на шість місяців.

Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України") оскаржило її в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, № 14/2-123 від 28.02.2014 року, в якій просить оскаржувану ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.02.2014 року у справі № 914/1007/13-г скасувати, оскільки вважає, що її безпідставною, необґрунтованою, прийнятою при недоведеності обставин, що мають значення для справи та такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішенням господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року у справі № 914/1007/13-г відповідачу вже надавалася відстрочка виконання рішення, проте боржник не здійснив жодного заходу, спрямованого на виконання рішення, і знов звернувся із заявою про відстрочення його виконання, що в черговий раз свідчить про намагання останнього всіляко уникнути відповідальності за взяті на себе зобов'язання по договору.

Крім цього зазначає, що при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду, місцевим господарським судом не було враховано матеріальні інтереси обох сторін, а саме те, що позивач забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом та є об'єктом, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави і внаслідок неналежного виконання контрагентами своїх зобов'язань перед позивачем, а в даному випадку таких як відповідач, діяльність апелянта є збитковою. Також, вказує на те, що посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України, за наявності якої можливе надання відстрочки виконання рішення.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року у складі колегії суддів: головуючий-суддя Дякович О.В., судді Данко Л.С., Якімець Л.С. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 24.03.2014 року.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 року відповідач подав відзив №475 від 24.03.2014 року на апеляційну скаргу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якому зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на рахунках відповідача немає достатніх коштів для погашення своїх фінансових зобов'язань перед кредитором, а отже виконання вищевказаного рішення призведе до арешту рахунків підприємства на невизначений термін, а тому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки вважає ухвалу господарського суду Львівської області законною та прийнятою з урахуванням норм чинного законодавства.

В судове засідання прибули представники скаржника та відповідача, які надали суду усні пояснення по суті доводів та заперечень, викладених відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, № 14/2-123 від 28.02.2014 року (вх. №01-05/1026/14 від 06.03.2014 року) слід задовольнити, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.02.2014 року у справі № 914/1007/13-г скасувати, виходячи з наступного.

Аналізом матеріалів справи колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року у справі № 914/1007/13-г позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), м. Київ задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства «Червоноградтеплокомуненерго» (надалі - КП «Червоноградтеплокомуненерго» ), Львівська область, м. Червоноград на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ - 11 007 437,01 грн. основної заборгованості, 34 452,63 грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 297 625,86 грн. - 3% річних, 978 668,95 грн. пені.

Крім того, вищезазначеним рішенням відстрочено виконання рішення суду зі стягнення 11 007 437,01 грн. основної заборгованості, 34 452,63 грн. - суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 297 625,86 грн. - 3% річних, 978 668,95 грн. пені строком на шість місяців, починаючи з 01.05.2013 р.

На виконання рішення господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року у справі № 914/1007/13-г, 3 червня 2013 року господарським судом Львівської області видано наказ.

30 січня 2014 року КП "Червоноградтеплокомуненерго" звернулося до Господарського суду Львівської області із заявою про відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2014 року у справі № 914/1007/13-г, посилаючись на ту обставину, що підприємство перебуває у важкому фінансово-економічному становищі і виконання вищезазначеного рішення суду унеможливить нормальне функціонування підприємства. На переконання КП "Червоноградтеплокомуненерго", саме ця обставина є винятковою в розумінні ст. 121 ГПК України.

В підтвердження винятковості обставин, що зумовлюють відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року КП "Червоноградтеплокомуненерго" подало місцевому господарському суду ряд довідок, що на думку заявника, підтверджують відсутність фінансових засобів для погашення боргу перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання; про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку; в необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Львівський апеляційний господарський суд, звертає увагу на те, що відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі-рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно із пунктом 7.1.1 даної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Як вбачається з пункту 7.2 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України: підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання, тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, ч. 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Задовольняючи відповідну заяву відповідача про відстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив не з того, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а помилково взяв до уваги негативні наслідки виконання такого рішення для відповідача, що суперечить вимогам ст. 121 ГПК України, так як наявність заборгованості перед відповідачем інших осіб, тяжкий його фінансовий стан, за змістом названої норми права, не є винятковим випадком та підставою для відстрочення виконання рішення, оскільки в оскарженій ухвалі місцевий суд взагалі не зазначив які саме обставини справи він вважає винятковими та конкретно в чому полягає неможливість виконання судового рішення чи його ускладнення, а також не зазначив докази, що підтверджують ці висновки.

Відповідно до пункту 7.6. згаданої Постанови Пленуму Вищого господарського суду України: частина третя статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Відповідна ухвала може бути оскаржена в апеляційному та в касаційному порядку. За відсутності підстав для вчинення зазначених процесуальних дій господарський суд виносить ухвалу про відмову відповідно у відстрочці або розстрочці виконання рішення, у зміні способу і порядку його виконання.

Аналіз наведеного вище свідчить про те, що відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Таким чином, виходячи із зазначеного законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

З огляду на викладене вище та аналізуючи матеріали справи колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду приходить до висновку про необґрунтованість задоволення місцевим судом заяви КП "Червоноградтеплокомуненерго" про відстрочку виконання рішення, оскільки боржником не подано належних доказів, які свідчать про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а подані відповідачем документи, а саме: розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах по КП "Червоноградтеплокомуненерго", копія протоколу №7/11 комісії з погашення заборгованості підприємств ПЕК, копія розрахунку обсягів заборгованості з різниці в тарифах для бюджетних та інших споживачів та копію виписки №63 з Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу не розцінюються колегією суддів як належні докази на підтвердження факту скрутного матеріального становища скаржника чи відсутність надходжень коштів від своїх контрагентів та населення для подальшого розрахунку перед стягувачем.

Обставини, викладені у заяві про надання відстрочки не є достатньою підставою для надання відстрочки виконання рішення господарського суду, незадовільний фінансовий стан підприємства через наявність дебіторської заборгованості населення за спожиті послуги та непогашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, на які, зокрема, посилався заявник, носять загальний характер, дані правовідносини є самостійними та у повній мірі стосуються обох сторін, в яких відповідач, якщо вважає, що його право порушено, може звернутись до суду та бути позивачем у справі, тому такі не можуть вважатися виключними обставинами.

Відповідач є підприємством, яке надає послуги з теплопостачання та інші, всім категоріям споживачів та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладене стягнення. Таким чином, обставини, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим відсутні.

Також, боржник у своїй заяві не наводить жодних доказів про те, що виконати рішення неможливо або з певних причин складно, а обґрунтовує свою заяву лише можливими збитками та можливим погіршенням свого майнового стану, однак такі обставини надання відстрочки виконання рішення суперечать ст.121 ГПК України.

Крім того, боржник не надав належних доказів платоспроможності підприємства, доказів реальної можливості проведення розрахунків зі стягувачем - ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" в майбутньому. При цьому Львівський апеляційний господарський суд враховує можливі наслідки для відповідача при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але, перш за все, враховує такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, на підставі ст. 121 ГПК України, місцевий господарський суд не встановив матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси позивача та також може призвести до негативних наслідків для нього. Поряд з цим, слід зазначити, що заборгованість відповідача перед ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" виникла з вини відповідача, а саме через неналежне виконання КП "Червоноградтеплокомуненерго" взятих на себе зобов'язань.

Згідно зі статтею 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить і ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" норми якої передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Проте, частково задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, господарський суд обмежився лише посиланням на передбачене ст. 121 ГПК України право сторони на відстрочку виконання судового рішення, та не навів обґрунтованих доводів, які б могли бути підставою для надання такої відстрочки, не обґрунтував необхідність відстрочки саме на шість місяці.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 17.02.2014 року та про відмову у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року у справі № 914/1007/13-г, оскільки відповідач не довів наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Судовий збір за перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 17.02.2014 року в апеляційному порядку покласти на відповідача в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17.02.2014 року у справі №914/1007/13-г скасувати.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, № 14/2-123 від 28.02.2014 року (вх. №01-05/1026/14 від 06.03.2014 року) задовольнити.

У задоволенні заяви Комунального підприємства "Червоноградтеплокомуненерго", м. Червоноград, Львівська область № 100 від 28.01.2014 року про відстрочку виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.04.2013 року на один рік до 17.01.2015 року - відмовити.

Судовий збір за перегляд ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку покласти на відповідача.

Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Львівської області.

повний текст постанови складений 25.03.2014 року

Головуючий-суддя Дякович О.В.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Якімець Г.Г.