22-4717
Головуючий у інстанції Шостак О.
Доповідач Кухарська Т. Г.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року листопада 01 дня Судова колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Кухарської Т. Г.
Суддів Матвеева О.А., Семенюк Т.А.
При секретарі Дима О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління МВС України в м. Києві Державного казначейства України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2007 року за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління МВС України в м. Києві, Автогосподарства Головного управління МВС України в м. Києві Державного казначейства України, 3-тя особа ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді Кухарської Т.Г., пояснення позивача, представника Автогосподарства ГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_1, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд, -
ВСТАНОВИВ:
20 липня 2006 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Головного управління МВС України в м. Києві, автогосподарства Головного управління МВС України в м. Києві, Державного Казначейства України, 3-тя особа: ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
В обгрунтування позову позивач посилався на те, що 28.12.2004 року сталась дорожньо-транспортна пригода. Відбулось зіткнення належного йому автомобіля «Фольсфаген Гольф», державний номер НОМЕР_1, під його керуванням, та автомобіля ВАЗ - НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, який належить відповідачу Головному управлінню МВС України в м. Києві, під керуванням 3-ї особи ОСОБА_1
ДТП сталась з вини ОСОБА_1 який допустив Порушення Правил дорожнього руху.
В результаті ДТП належний йому автомобіль отримав механічні ушкодження, вартість відновлюваного ремонту згідно висновку експертизи становить 75.881 грн. 44 коп.
Він і члени його сім'ї зазнали фізичних та моральних страждань. Вимушені були проходити курс лікування, несли витрати на лікування, витрачали час на оформлення відповідних документів, ремонт автомобіля.
Його донька ОСОБА_3 отримала легкі тілесні ушкодження, знаходилась на стаціонарному і амбулаторному лікуванні.
Витрати на лікування становлять 1000 грив.
Просить постановити рішення яким стягнути з відповідача на його користь матеріальні збитки в сумі 80.641 грн. 44 коп., 1000 гривень потрачених на лікування доньки, судові витрати, та матеріальну шкоду в розмірі 100.000 грив., з яких 50.000 грн. на його шкоду та 50.000 грив, на користь доньки.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2007 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Постановлено: стягнути з Державного Казначейства України на користьОСОБА_2 85.641 грив. 44 коп.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь держави судові витрати в розмірі 836 грив. 41 коп.
В апеляційній скарзі Головне управління МВС України просить скасувати рішення суду, справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що рішення суду постановлено в порушення норм процесуального закону.
Матеріальна шкода на користь позивача стягнута з Державного Казначейства України, тому судовий збір по справі відповідно до ст. 88 ЦПК України, повинен бути стягнутий з відповідача, суд же безпідставно стягнув його з Головного Управління МВС України.
Неповнолітня донька позивача ОСОБА_2 не була зазначена в цивільному позові а ОСОБА_2 як законний її представник.
Суд же при розгляді справи врахував її інтереси.
В апеляційній скарзі Державне Казначейство України просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення яким відмовити в позові до Державного казначейства, посилаючись на те, що суд неправильно застосував норму матеріального законодавства. Казначейство не повинно відповідати за позовом. Шкода позивачу завдана джерелом підвищеної небезпеки, і згідно ст. 1187 ЦК України відшкодовується особою яка її завдала.
Апеляційна скарга Державного казначейства України підлягає задоволенню, а апеляційна скарга Головного управління МВС України в м. Києві підлягає частковому задоволенню з постановления нового рішення з наступних підстав.
Судом допущено порушення норм матеріального і процесуального закону.
Задовольняючи позов позивача і покладаючи відповідальність по відшкодуванню матеріальної і моральної шкоди на відповідача Державне Казначейство України суд виходив з того, що Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві є організацією, що фінансується з державного бюджету України, тому стягнення сум повинно проводитись з Державного бюджету.
Такий висновок суду є помилковим і суперечить нормам матеріального і процесуального закону та матеріалам справи.
Встановлено, що 28 грудня 2004 року стялась дорожньо-транспортна пригода.
3-тя особа ОСОБА_1 керуючи закріпленим за ним автомобілем ВАЗ НОМЕР_2, державний номер НОМЕР_3, який належить відповідачу -Головне Управління МВС України в м. Києві, під час руху по Парковій дорозі з боку вул. . Грушевського в напрямку Дніпровського узвозу в м. Києві, не справився з управлінням транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху де здійснив, зіткнення з автомобілем «Фольксваген Гольф» державний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_2, і власником якого він є.
Пасажири автомобіля «Фольксваген Гольф» отримали різного ступеня тілесні ушкодження.
ДТП сталась з вини 3-ї особи ОСОБА_1 який допустив порушення Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 як працівник ГУ МВС України в м. Києві керував автомобілем ВАЗ -НОМЕР_2, який був закріплений за ним як службовий, що підтверджується наказом № 142 від 06.09.2004 року Автогосподарства при ГУ МВС України в . Києві ( а. с. 11 ).
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 09 лютого 2006 року ОСОБА_1 звільнений від кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 1 КК України в зв'язку з застосуванням до нього ст. 1 п. б Закону України від 31.05.2005 року «Про амністію».
Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України - закрита ( а. с. 4-6).
У зв'язку з ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Згідно експертного висновку Українського центу післяаварійного захисту «Експерт Сервіс» від 21.01.2005 року вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля «Фольксваген Гольф» складає 75381 грив. 44 коп ( а. с 12 - 31 ).
Згідно ст. 1172 ЦК України - юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових ( службових) обов'язків.
Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів, та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб ( ст. 1187 ЦК України ).
Враховуючи наведене апеляційний суд приходить до висновку, що завдана позивачу матеріальна шкода відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Апеляційний суд вирішуючи питання про межі відповідальності кожного із відповідачів по справі приходить до висновку, що за позовом по справі повинен відповідати відповідач - Головне Управління МВС України в м. Києві.
Правовідносини які виникли між сторонами випливають із вимог ст. ст. 1172, 1187 ЦК України, згідно з якими шкода завдана джерелом підвищеної
небезпеки відшкодовується особою яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Відповідач - Державне Казначейство України підлягає звільненню від відповідальності як особа яка не повинна відповідати за позовом.
Та обставина, що Державне Казначейство України, як розпорядник бюджетних коштів фінансує державні організації, а саме: Головне Управління МВС України, не є підставою для покладання на нього матеріальної відповідальності за позовом.
Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України на користь позивача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 75381 грн. 44 коп., що становить збитки за пошкоджений автомобіль «Фольксваген Гольф», та завдану моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.
Визнаючи розмір відшкодування моральної шкоди яка завдана позивачу внаслідок ДТП суд враховує характер та обсяг страждань яких зазнав позивач, тяжкість вимушених змін в його житті, та зусиль необхідних для відновлення попереднього стану. Позивач змушений був тратити час, звертатися до різних установ, з питанням, пов'язаним з ремонтом автомобіля, звертатися до суду з позовом.
Вимоги позивача в частині стягнення витрат на санаторно-курортне лікування на що посилається позивач, не підлягають задоволенню.
Позивач не надав суду доказів, про те, що санаторно-курортне лікування в санаторії «Товтри» в період в липні 2005 року він проходив саме у зв'язку з ДТП, і судом вказане не встановлено.
Що стосується стягнення витрат на санаторно-курортне лікування, то придбання ліків стосовно неповнолітньої доньки позивача, ОСОБА_3 , про що просить позивач, то такі вимоги позивачем в даній справі в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 не з'являлись, і не були предметом дослідження, тому підстав для задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної і моральної шкоди в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 не має.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача Головного управління МВС України в м. Києві на користь держави, підлягає стягненню державне мито в розмірі 762 грив 50 коп.
Керуючись ст. ст. 22, 23, 1172, 1187, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України апеляційний суд, -
ВИРІШИВ:
Апеляційну скаргу Державного Казначейства України задовольнити.
Апеляційну скаргу Головного управління МВС України в м. Києві задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01 березня 2007 року - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в м. Києві, Державного Казначейства України,
Автогосподарство України, 3-тя особа ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди задовольнити частково.
Сягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користьОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 75381 грив. 44 коп. ( сімдесят п'ять тисяч триста вісімдесят одну гривню 44 коп. ) та моральну шкоду 10.000 гривень ( десять тисяч гривень ).
Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на користь держави державне мито в розмірі 762 грив. 50 коп. ( сімсот шістдесят дві гривні 50 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення Апеляційного суду.