Справа  № 22 - 4653/2007р.                 Головуючий у 1 інстанції Пізняхівський Ф.М.

Доповідач Котула Л.Г.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2007 року        Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м.  Києва в складі:

Головуючого Котули Л.Г.

Суддів Поліщук С.В.,  Наумчука М. І.

При секретарі Полонській А.Б.

З участю адвоката ОСОБА_1  розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2,  ОСОБА_3 на рішення Святошинського районного суду м.  Києва від 5 березня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  З особа,  Святошинська районна у м.  Києві державна адміністрація про зміну умов договору найму жилого приміщення.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням   Святошинського районного суду м.  Києва від 5 березня 2007 року позовні вимоги задоволено.

Змінено умови договору житлового найму в квартирі АДРЕСА_1 та виділено в користування ОСОБА_4 разом з малолітнім сином ОСОБА_5 , 2002 року народження ізольовані кімнати жилою площею по 11, 4 кв.м кожна,  а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виділено в користування жилу кімнату площею 17, 1 кв.м в квартирі АДРЕСА_1.

Зобов »язано Святошинську районну у м.  Києві державну адміністрацію укласти з ОСОБА_4 окремий договір житлового найму на виділені кімнати по 11, 4 кв.м кожна в кв. АДРЕСА_1 та з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на жилу кімнату площею 17, 1 кв.м в квартирі АДРЕСА_1

У апеляційній скарзі ОСОБА_2,  ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення ,  яким відмовити у задоволені позову ,  оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду м.  Києва,  пояснення ОСОБА_2,  ОСОБА_3 та їх представника адвоката ОСОБА_1 ,  які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити з підстав викладених у ній,  ОСОБА_4,  який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ,  вказуючи на те ,  що суд ухвалив законне і обгрунтоване рішення,  дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_4,  суд виходив з того,  що між сторонами було укладено угоду про порядок користування жилим приміщенням,  відповідно до якої ОСОБА_4 з малолітнім сином користувалися кімнатами 11, 4 кв.м ,  11, 4 кв.м ,  а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 кімнатою 17, 1 кв.м і що при такому поділі не будуть погіршені житлові права відповідачів.

Проте такий висновок суду не грунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам матеріального права.

Відповідно до вимог  ст.  104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати,  за згодою інших членів сім'ї,  які проживають разом з ним,  укладення з ним окремого договору найму,  якщо жилу площу,  що припадає на нього,  може бути виділено у вигляді приміщення,  яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу

Згідно  ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення,  що складається з однієї чи кількох кімнат,  а також одноквартирний жилий будинок.

Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення,  яке хоч і є ізольованим,  проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48),  частина кімнати або кімната,  зв'язана з іншою кімнатою спільним входом,  а також підсобні приміщення (кухня,  коридор,  комора тощо).

З матеріалів справи вбачається ,  що окрема трикімнатна квартира АДРЕСА_1 складається з трьох ізольованих кімнат розміром 11, 4 кв.м,  11, 4 кв.м,  17, 1 кв.м .

На момент вирішення спору у квартирі були зареєстровані відповідачі та позивач з малолітнім сином і на кожного з них припадає по 9, 975 кв.м.

Таким чином,  належна відповідачам та позивачу з малолітнім сином доля жилої площі у квартирі складає   19, 95 кв.м.

Виділяючи позивачу та його малолітньому сину в користування дві кімнати площею 11, 4 кв.м кожна суд послався на те ,  що між сторонами склався конкретний порядок користування жилими приміщеннями  в квартирі.

В підтвердження такого висновку суд послався на пояснення сторін.

Однак,  як видно з письмових пояснень відповідачів такого не вбачається. Вони заперечували проти задоволення позову ,  вказуючи на те ,  що сім»я позивача та відповідачі користувалися кімнатами розміром 11, 4 кв.м ,  а кімната розміром 17, 1 кв.м були у їх спільному користуванні.

Виходячи з наведеного,  колегія суддів дійшла висновку,  що при виділені позивачу та його сину двох кімнат розміром 11, 4 кв.м кожна ,  що на 2, 85 кв.м перевищує належну їм долю жилої площі в квартирі будуть погіршені житлові права відповідачів.

За таких обставин,  рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову.

Керуючись  ст. . ст.  303, 304, 307, 309,  316 ЦПК України , колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2,  ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Святошинського районного суду м.  Києва від 5 березня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Відмовити Усенку Павлу Віталійовичу у задоволені позову до ОСОБА_2,  ОСОБА_3 ,  3 особа ,  Святошинська районна у м.  Києві державна адміністрація про зміну умов договору найму жилого приміщення.

Рішення суду набирає чинності з моменту його проголошення ,  але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання до цього суду касаційної скарги.