Справа № 11-834/2006 р. Головуючий у І інстанції Розинко В.М.
Категорія ст. 309 ч. 2 КК Доповідач Акуленко С.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2006 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого - судді Ярошенка М.П.
суддів - Акуленко C.O., Козака В.І.
з участю прокурора - Томилка М.П.
адвоката - ОСОБА_2
захисника ОСОБА_3
засудженої ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, уродженка АДРЕСА_1, українка, громадянка України, мешканка м. Чернігова, із професійно-технічною освітою, не працююча, раніше судима: 26.02.2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 307 ч.1, 309 ч.1, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням 1 рік; 14.10.2003 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. ст. 185 ч. 2, 185 ч. З, 309 ч.2 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; постановою Орджонікідзевського районного суду Дніпропетровської області від 10.10.2005 року звільнена з місць позбавлення волі умовно - достроково на 10 місяців 5 днів,
засуджена за ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.10.2003 року - 1 місяць позбавлення волі і остаточно призначено покарання у
вигляді 2 років і 1 місяць позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Чернігівській області 659 грн. 06 коп. судових витрат.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Засуджена ОСОБА_1 визнана судом винною в тому, що 20.04.2006 року, в ранковий час, знаходячись біля нічного клубу „ІНФОРМАЦІЯ_2" розташованого по АДРЕСА_2, незаконно для власної потреби придбала у невстановленої особи макову солому біля 50 грам, яку зберігаючи при собі перенесла до місця свого мешкання за адресою АДРЕСА_3, де в цей же день для власної потреби виготовила більш міцний наркотичний засіб - ацетильований опій, вагою приблизно 15 грам, частину якого вагою біля 4 грам вжила, а решту продовжувала зберігати за місцем свого мешкання. У подальшому цього дня, в денний час ОСОБА_1 незаконно зберігаючи при собі переносила наркотичний засіб - ацетильований опій, вага сухого залишку складає 0.294 г.
В апеляції засуджена не оспорюючи правильності кваліфікації її дій, просить вирок щодо неї змінити, застосувати ст. 69 КК України та пом'якшити призначене їй покарання. При обранні міри покарання суд не врахував всі обставини, а саме, що вона має неповнолітню дитину, стан її здоров'я, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, відсутність притягнення до адміністративної відповідальності.
В доповненні до апеляції засуджена просить врахувати всі ті ж обставини, а також, що вона в сім'ї була єдиною годувальницею.
Заслухавши доповідача, засуджену, її адвоката та захисника, які підтримали апеляцію, просили пом'якшити призначене покарання, думку прокурора, який вважає вирок суду законним та обгрунтованим, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність у вчиненні зазначеного у вироку злочину грунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, яким дана належна юридична оцінка.
У відповідності з встановленими судом фактичними обставинами події злочину правильно застосований і матеріальний закон, що не оспорюється в апеляції.
Дії засудженої судом правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України.
Посилання засудженої на те, що їй обрано надто суворе покарання, позбавлені підстав.
Покарання, яке призначено засудженій ОСОБА_1, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого злочину, даним, що характеризують її особу, та всім обставинам справи і є справедливим. Всі обставини, на які посилається засуджена в своїй апеляції, судом при обранні їй покарання враховані.
Згідно з п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року р. № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання", коли особа була звільнена від відбування покарання умовно-достроково і в період строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Оскільки засуджена ОСОБА_1 в період строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, тому суд першої інстанції обґрунтовано призначив їй покарання у виді позбавлення волі.
Підстав для пом'якшення покарання засудженій ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 вересня 2006 року щодо її засудження, без змін.