Справа № 11-819/ 2006 р. Головуючий у 1 інстанції - Шляхов В.І.
Категорія - 15 ч.2, 190 ч.4, 209 ч.1КК Доповідач - Акуленко С.О.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2006 року. Колегія суддів палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого: Акуленко С.О.
Суддів Борисенка І.П., Білоброва В. Д.
При секретарі Терешко В.В.
З участю прокурора Бузакова О.Ю.
Захисника ОСОБА_2
Засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_2 на вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2005 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженець м. Ковель Волинської області, росіянин, громадянин України, освіта повна вища технічна, одружений, пенсіонер, інвалід 2 групи загального захворювання, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий (в силу ст. 89 КК України )
Засуджений: за ст. ст. 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна; за ч. 1 ст. 209 КК України ( в редакції Закону 2001 р.) до 2 роки позбавлення волі з конфіскацією грошових коштів та іншого майна здобутих завідомо злочинним шляхом; за ст. 353 КК України до 6 місяців арешту; за ст. 364 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - розпорядчих функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та суб'єктів підприємництва на 2 роки; за ст. 366 ч. 2 КК України до 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - розпорядчих функцій в органах державної влади, місцевого самоуправління та суб'єктів підприємництва на 2 роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно засудженому ОСОБА_1 призначене покарання 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням адміністративно - розпорядчих функцій в органах державної влади, місцевого самоврядування та суб'єктів підприємництва на З (три) роки, з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна та конфіскацією грошових коштів та іншого майна здобутих завідомо злочинним шляхом.
По ст. 182 ч. 1 КК України ( 1960 року) ОСОБА_1 виправданий за відсутністю в його діях складу вказаного злочину.
З засудженого ОСОБА_1 стягнуто; на користь в доход держави в особі державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" 1 946 428 (один мільйон дев'ятсот сорок шість тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 44 коп. на відшкодування завданої матеріальної шкоди; а також судові витрати на відшкодування витрат понесених при проведенні почеркознавчих експертиз: № 255 - 183, 08 грн.; № 295 - 91,54 грн.; № 50 - 128,15 грн.; № 47 -128,15 грн.; № 46 - 128,15 грн.; № 49 - 128, 15 грн.; № 48 - 128, 15 грн.; № 257 -183,08 грн.; № 256 - 183,08 грн.; бухгалтерської експертизи № СБ 3/04 -330,48 грн. та виклик експерта в суд - 144 грн., а всього 1 756 грн. 01 коп.; за проведення експертизи в суді - 143 грн. 52 коп.
Вироком суду засуджений ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні ряду злочинів при слідуючи обставинах.
29 травня 1998 року в Чернігівській районній державній адміністрації ОСОБА_1, як власник та директор приватного підприємства "ІНФОРМАЦІЯ_2", зареєстрував приватне підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_2" (юридична адреса АДРЕСА_2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_1) ( в подальшому ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2") яке 22 квітня 1999 року за цією ж юридичною адресою та за тими ж реєстраційними і банківськими реквізитами перереєстрував в приватне підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3" (в подальшому ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3") через внесення змін до статуту щодо назви, а 30 липня 2001 p., як директор, перереєстрував підприємство за адресою АДРЕСА_3 .
Отримавши дозвіл НОМЕР_2 Чернігівського міського управління УМВС України в Чернігівській області на виготовлення печатки та кутового штампу із зображенням тексту "Приватне підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_2", ОСОБА_1, будучи засновником та директором ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2", в порушення п. 2 Постанови Верховної Ради України "Про Державний герб України" №2137 -XII від 19 лютого 1992 p., що дозволяє поміщення зображення Державного гербу України лише на печатках органів державної влади і державного управління та штампах державних установ, самовільно, заздалегідь домовившись з особою, відносно якої справа
закрита через смерть, про спільні дії спрямовані на вчинення нижчевикладених злочинів, залучивши до їх виготовлення невстановлену досудовим слідством особу яка не була обізнана про їх злочинні наміри, виготовив печатку та кутовий штамп із зображенням Державного гербу України та тексту "Ремонтно-будівельне підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_2", тобто державне підприємство, ( в подальшому РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2", а також кутовий штамп із зображенням тексту "Підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_2" (в подальшому "ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2"). Вказані підприємства у встановленому законодавством порядку не реєструвалися, тобто є фіктивними.
З метою введення в оману посадових осіб державного підприємства "Чорнобильська атомна електростанція" - відособлений підрозділ державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" ( в подальшому ВП ЧАЕС, ЧАЕС, Чорнобильська АЕС, а з 11. 06. 2001 року ДСП ЧАЕС, ЧАЕС та НАЕК протягом всього часу) щодо свого справжнього статусу, ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою, в групі з вищевказаною особою, відносно якої справа закрита, з метою заволодіння майном державного підприємства - ЧАЕС, шляхом обману, під час укладання господарських угод з її представниками, став свідомо приховувати дійсну назву свого підприємства та за відсутності законних підстав видавати себе за директора не існуючого державного "РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Для реалізації злочинного наміру заволодіти шляхом шахрайства
державним майном до своєї протиправної діяльності ОСОБА_1, разом з
особою відносно якої справа закрита, притягали сторонніх осіб, які не були
обізнані про їх злочинні наміри і на їх прохання приймали участь в
технічному оформленні документів, які ОСОБА_1 підписував, ставив на
них підроблені печатку та штамп неіснуючого державного підприємства і
використовував для подальшого обману та заволодіння державним майном,
при цьому ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів та зловживаючи своїм
службовим становищем директора Приватного Підприємства,
використовуючи його всупереч інтересів служби, з метою полегшення заволодіння майном ВП ЧАЕС, вказував в односторонніх та двосторонніх документах з ЧАЕС юридичну адресу, реєстраційні реквізити і розрахунковий рахунок ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3".
Так 9 березня 2000 р. ОСОБА_1, видаючи себе за директора не існуючого державного підприємства РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2" з ВП ЧАЕС -відособленим підрозділом державного підприємства НАЕК "Енергоатом", в особі начальника його допоміжного підрозділу "Управління житлово-комунального господарства" (в подальшому УЖКГ, з 04. 04. 2001 року КП "УЖКГ" м. Славутич ) ОСОБА_4, в м. Славутич Київської області уклав договір НОМЕР_3, та 16 квітня 2000 р. до нього ще й додаткову угоду про ремонт мостових переходів через ріку Дніпро і ріку Прип'ять автошляху сполученням м. Славутич - м. Чорнобиль Київської області, які скріпив підробленою печаткою неіснуючого державного підприємства РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2". За умовами укладеного договору, оплату за ремонт мостів необхідно було здійснювати грошовими коштами,
товарами та послугами. У разі безгрошових розрахунків слід враховувати прибавку (дисконт) на ЗО % від суми одержаних товарів та послуг.
Заздалегідь до укладення договору НОМЕР_3, визначаючи суму необхідну для
оплати передбачених договором робіт, ОСОБА_1, діючи разом з особою
відносно якої справа закрита, притяг невстановлених досудовим слідством
сторонніх осіб, які не були обізнані про їх злочинні наміри і на їх прохання
технічно виготовили два робочі проекти по ремонту мостових переходів ( в
подальшому мости) відповідно через р. Дніпро та р. Прип'ять та завищили у
зведених кошторисних розрахунках резервний компенсаційний фонд
замовника (в подальшому РКФЗ), що витрачається замовником по закінченню робіт на покриття різниці між фактичними витратами на ремонт та витратами, врахованими у базисній кошторисній вартості, шляхом включення всупереч вимог ДБН 1У-16-98 до РКФЗ підсумку глав 1-12 з урахуванням резерву коштів на непередбачені роботи та витрати замість врахування підсумку глав 1 -8 з врахуванням додаткових витрат при виконанні будівельно -монтажних робіт у зимовий період та завищенням коефіцієнту РКФЗ. Ці проекти ОСОБА_1 як керівник неіснуючого РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2" затвердив фіктивною печаткою, в тому числі погодив та підписав зведені кошторисні розрахунки сум вартості робіт по мосту через р. Дніпро - на 2 140 420 грн. та 2 084 287 грн., а по мосту через р. Прип'ять - на суму 1 617 310 грн. та 549 881 грн.
Для реалізації злочинного плану ОСОБА_1 продовжував цілеспрямовано дезінформувати замовника щодо вартості ремонтних робіт, видавати себе за директора неіснуючого державного РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2", та створювати уявну правову підставу для протизаконного отримання державного майна. Протягом квітня - жовтня 2000 року він склав щомісячні розрахункові довідки форми № 3 про вартість робіт та затрат по проведенню підводних ремонтних робіт по мосту через р. Прип'ять, а саме, - від 30.04.00 р. - на суму 54 120 грн.; 30.05.00 p.- на суму 62 570 грн.; 30.06.00 р. - на суму 56 190 грн.; 30.07.00 р. - на суму 84 940грн.; 30.08.00 р. - на суму 62 191 грн.; 30.09.00 р.- на суму 44 310 грн.; 30.10.00 р.- на суму 63 744грн., а також відповідно підводних ремонтних робіт по мосту через р. Дніпро від 30.04.00 р. - на суму 56 240 грн.; 30.05.00 р. - на суму 83 400 грн.; 30.06.00 р. - на суму 93 760 грн.; 30.07.00 р.- на суму 141 540 грн.; 30.08.00 р. - на суму 162 730 грн.; 30.09.00 p.- на суму 180 190 грн.; 30.10.00 р. - на суму 290 226 грн.; наземних ремонтних робіт по мосту через р. Дніпро від 30.04.00 р.- на суму 290 021 грн.; 30.05.00 p.- на суму 294 120 грн.; 30.06.00 р. - на суму 296 440 грн.; 30.07.00 р. - на суму 320 190 грн.; 30.08.00 р. - на суму 315 190 грн.; 30.09.00 р. - на суму 299 940 грн.; 30.10.00 р. - на суму 268 426 грн., на кожному з яких свій підпис як підрядчика скріпив відбитками фіктивних печатки РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2" і кутового штампу з текстом "Підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_2", та надавав ці підроблені документи в УЖКГ.
Фактично виконавши ремонтні роботи вартістю, з урахуванням резервного компенсаційного фонду замовника, 915 289 грн., в серпні 2000 p., для оплати за квітень-липень 2000 р. наземних робіт по мосту через р.
Прип'ять, а ЗО жовтня 2000 р. для оплати за квітень - жовтень 2000 р. окремо підводних робіт по мосту через р. Прип'ять, наземних і підводних робіт по мосту через р. Дніпро, ОСОБА_1 діючи разом з особою відносно якої справа закрита, та особою, яка не була обізнана про злочинність їх дій, виготовив, скріпив своїми підписами і фіктивною печаткою неіснуючого державного РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2" та надав в Управління житлово - комунального господарства „Чорнобильської атомної електростанції", 4 акти форми № 2-в відповідно на суму 549 881 грн., 428 065 грн., 2 084 287 грн. та 988 086 грн., а всього на загальну суму 4 050 319 грн., в яких застосував завищені коефіцієнти РКФЗ 5,1 для наземних робіт і 4,1 для підводних робіт які застосовані до підсумку глав 1-12 з урахуванням резерву коштів на непередбачені роботи та витрати замість врахування підсумку глав 1 -8 з врахуванням додаткових витрат при виконанні будівельно -монтажних робіт у зимовий період. На трьох останніх актах ОСОБА_1 також поставив відбитки підробленого кутового штампу з назвою неіснуючого "Підприємство "ІНФОРМАЦІЯ_2".
Всупереч вимогам п.2.14 Державних Будівельних Норм і Правил ( в подальшому ДБН) IV-16-98, частина 2, що передбачає в зведених кошторисних розрахунках наявність сум "Резервного компенсаційного фонду замовника на покриття додаткових витрат, що виникають у зв'язку зі зростанням цін, тарифів і при уточненні вартості робіт прямим рахунком", та який визначається шляхом експертної оцінки, виходячи з ринкового подорожчання будівництва, фактичний рівень якого щоквартально в середньому по Україні повідомляється Держбудом України, ОСОБА_1, в кожному із зазначених актів безпідставно завищив суми РКФЗ відповідно на 362 005 грн., 265 697 грн., 1 370 494 грн., 614 329 грн., та внаслідок цього підсумкові суми оплати виконаних робіт по кожному акту відповідно на 434 406 грн., 318 836 грн., 1 644 593 грн., 737 195 грн., а всього на 3 135 030 грн., тобто діючи разом з особою відносно якої справа закрита та залучаючи сторонніх осіб, яким не були відомі їх злочинні наміри, ОСОБА_1, маючи реальні підстави для отримання за ремонтні роботи коштів на суму 915 289 грн., а при розрахунку товарно-матеріальними цінностями , з урахуванням дисконту, на 1 189 875,7 грн. шляхом обману створив уявне правове обґрунтування для отримання майна ЧАЕС на 3 135 030 грн. ( 184 413 неоподатковуваних мінімуму доходів громадян).
Для здійснення злочинного наміру шляхом шахрайства заволодіти державним майном за договором НОМЕР_3 та додатковою угодою до нього ОСОБА_1, діючи від імені директора неіснуючого державного РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2" оформляв листи - звернення, довіреності, підписував та ставив на них відбитки підроблених печатки і кутових штампів, підписував та ставив відбитки підробленої печатки на протоколах взаєморозрахунків, угодах та договорах уступки вимоги і з залученням особи що не була обізнана про злочинність його намірів, надавав фіктивні документи до УЖКГ, Відділу робітничого постачання ( в подальшому ВРП) ЧАЕС та ЧАЕС, внаслідок чого протягом з 16.09. 1999 р. по 23 грудня 2002 р. від УЖКГ отримав товарно -
матеріальні цінності, послуги, закрив взаємозаліком борг за раніше отримані ним як директором неіснуючого РБП "ІНФОРМАЦІЯ_2" і приватним підприємством "ІНФОРМАЦІЯ_4", власником якого він був, товарно - матеріальні цінності від Чернігівської швейної фабрики "Елегант", ВАТ "Чернігівський комбінат хлібопродуктів" та ВАТ "Облтеплокомуненерго" м. Чернігів а також переуступив право вимоги 36 ООО грн. боргу ПП ОСОБА_5, тобто на загальну суму 960 301 грн. 78 коп., від ВРП ЧАЕС отримав товарно -матеріальні цінності і послуги на суму 710 903,88 грн., а всього на загальну суму 1 671 205 грн. 66 коп.
Переслідуючи єдиний умисел, спрямований на заволодіння майном Чорнобильської атомної електростанції на зазначену вище суму приписки 15 серпня 2001 р., ОСОБА_1, з директором цього державного підприємства ОСОБА_9 , уклав додаткову угоду НОМЕР_4 щодо уточнення оплати ремонту мостів грошовими коштами, свій підпис на якому знову скріпив підробленою печаткою та шляхом обману з 23. 08. 2001 р. по 14. 03. 2002 р. додатково заволодів 1 465 098 грн. 48 коп. належних ЧАЕС, що йому були перераховані на розрахунковий рахунок ПП "ІНФОРМАЦІЯ_2 -ІНФОРМАЦІЯ_3 і простим векселем ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" на суму 500 000 грн., а всього заволодів грошовими коштами та векселем на суму 1 965 098, 48 грн., тобто ОСОБА_1 шляхом обману, з суми вчиненої ним приписки - 3 135 030 грн., протиправно заволодів товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами та векселем ЧАЕС на загальну суму 2 446 428,44 грн. ( 143 907 неоподатковуваних мінімуму доходів громадян) і одночасно отримав 1 189 875 грн. 70 коп. в оплату за фактично виконані обсяги робіт по ремонту мостів, що обраховано з урахуванням прибавки (дисконту).
Рештою майна від суми приписки, в розмірі 688 601 грн. 56 коп., ОСОБА_1 заволодіти не зміг з незалежних від нього причин.
Одержаним злочинним шляхом майном державного підприємства "Чорнобильська атомна електростанція" на суму 2 446 428 грн. 44 коп. ОСОБА_1 розпорядився на свій розсуд, при цьому з грошових коштів отриманих 14. 03. 2002 р. 180 000 грн. (10 588 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) під виглядом оплати субпідряднику за ремонт мостів на підставі фіктивного договору НОМЕР_5 з 19. 03 по 29. 03. 2002 р. за шість разів перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_6" м. Київ.
В апеляції адвокати ОСОБА_3 і ОСОБА_2 просять вирок суду відносно засудженого ОСОБА_1 скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що висновки суду про доведеність вини засудженого не відповідають фактичним обставинам справи і суперечать доказам, що досліджені в суді першої інстанції. Висновок суду, про те, що засуджений ОСОБА_1 з метою заволодіння коштами Чорнобильської АЕС, в кошторисних актах на виконання робіт завищив розмір резервного компенсаційного фонду замовника є припущеннями, які не
підтверджуються матеріалами кримінальної справи. Всю документацію по ремонту мостів складали посадові особи ЧАЕС, вказана документація була також перевірена в Чернігівському „ОблАвтодоріі" Всі роботи по ремонту мостів виконані в повному обсязі, Чорнобильська АЕС, а також КП УЖКХ не мають ніяких грошових претензій. Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 ґрунтуються на висновку судово - економічної експертизи, про невірне визначення резервного - компенсаційного фонду замовника, а також судово - бухгалтерської експертизи які проведені з порушенням ст. 197 КПК України.
По даній справі апеляційним судом було проведено часткове судове слідство під час якого було встановлено наступне.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав подану адвокатами апеляцію, наполягав на її задоволенні. Суду повідомив, що в 1999 році, після проведення огляду мостів через річки Дніпро та Прип'ять, управління ЖКГ ЧАЕС в особі ОСОБА_4 запропонувало його ПП „ІНФОРМАЦІЯ_2" провести їх ремонт. Був укладений договір НОМЕР_3 та додаткова угода до нього, затверджена проектно-кошторисна документація. Кошторис пройшов перевірку у всіх відділах як управлінні ЖКГ так і на самій ЧАЕС. На підставі кошторису проводилися ремонтні роботи і складалися акти виконаних робіт. В договорі було зазначено, що роботи повинні бути виконані до жовтня 2000 року. В листопаді була прийомна комісія, яка прийняла весь обсяг робіт без будь-яких претензій і підписала 2 акти, де була вказана вартість робіт по мостам. За директора державного підприємства він себе не видавав, печатку та штамп РБП „ІНФОРМАЦІЯ_2" не виготовляв. Своєї вини в інкримінованим йому злочинах не визнає.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що на підприємство прийшов лист з ДАІ про аварійний стан мостів через річки Дніпро та Прип'ять. Він на той час працював начальником УЖКГ ЧАЕС і мав доручення на укладання угод. Дорога до ЧАЕС знаходилася на балансі УЖКГ. Необхідно було проводити ремонт, але грошей у ЧАЕС не було. ОСОБА_1 погодився провести ці роботи, а розрахунок провести електрозаліками. Тому і був укладений договір з підприємством, яким керував ОСОБА_1. Державне чи приватне підприємство буде проводити роботи не мало тоді значення. Інших організацій не було, тому і тендер проводити необхідності не було. Підрядник склав проектно - кошторисну документацію з урахуванням резервного компенсаційного фонду замовника, яка була погоджена як в управлінні ЖКГ так і на самій ЧАЕС. Експертиза документації не проводилася. Роботи на мостах виконувалися. Претензій до підрядника не було.
Свідок ОСОБА_6 суду показав, що з підприємством „ІНФОРМАЦІЯ_2" був укладений договір на ремонт мостів через річки Дніпро та Прип'ять. На нього були покладені обов'язки куратора робіт. Він перевіряв проведені роботи і підписував акти виконаних робіт. У жовтні комісія прийняла роботи без будь-яких претензій.
Вислухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, та його адвоката, який вважав, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів грунтується лише на тому, що за попередньою змовою з ОСОБА_7, з метою заволодіння шляхом шахрайства державним майном, уклав з УЖКГ ЧАЕС договір та додаткову угоду про ремонт мостів , завищивши у зведених кошторисних розрахунках та актах виконаних робіт РКФЗ на покриття додаткових витрат, яка була договірною і завищення коефіцієнту не свідчи про умисел на заволодіння майном, думку прокурора, про те, що вирок суду необхідно залишити без змін, пояснення свідків, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.
При проведенні часткового судового слідства, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 визнано винним в тому, що будучи з травня 1998 року директором приватного підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_2", яке в квітні 1999 року було перереєстровано в приватне підприємство „ІНФОРМАЦІЯ_2-ІНФОРМАЦІЯ_3", видаючи себе за директора неіснуючого державного підприємства, а саме ремонтно-будівельного підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_2", разом зі своїм заступником ОСОБА_7, справа відносно якого закрита, з метою заволодіння шляхом шахрайства державним майном, в березні 2000 року уклав з Управлінням ЖКГ ЧАЕС договір НОМЕР_3 та в квітні 2000 року додаткову угоду про ремонт мостових переходів через річки Дніпро та Прип'ять автошляху сполученням Славутич - Чорнобиль Київської області.
Після цього, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 у зведених кошторисних розрахунках на ремонт мостів та актах виконаних робіт форми 2В завищив розмір резервного компенсаційного фонду замовника (РКФЗ) на покриття додаткових витрат, що виникають у зв'язку зі зростанням цін, тарифів і при уточненні вартості робіт прямим рахунком.
Як встановлено висновком судово-економічної експертизи № С-129 від 25.11.2003 р. (т. 2 а.с. 253-263) загальна вартість виконаних робіт по ремонту мостів з ПДВ та РКФЗ, що зазначені в актах виконаних робіт, становить 915289 грн. За рахунок завищення РКФЗ вартість ремонту мостів завищена на 3135030 грн., якими на думку суду, ОСОБА_1 мав намір протиправно заволодіти, але встиг отримати від ЧАЕС коштів, товарів, послуг, векселя на загальну суму 2446428 грн. 44 коп., яка розрахована судово-бухгалтерською експертизою (т. З а.с. 275-297).
На думку колегії суддів висновок досудового слідства та суду, що ОСОБА_1 в кошторисах та актах виконаних робіт завищив розмір РКФЗ і зробив це з наміром шляхом шахрайства заволодіти коштами ЧАЕС, є припущенням, яке не підтверджується матеріалами справи.
Так, вся документація - дефектні акти, робочі проекти по ремонту мостів, локальні і зведені кошториси, акти виконаних робіт складалися комісіями з представників УЖКГ ЧАЕС і підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_2". Перевірку вказаних документів підтверджували своїми підписами спеціалісти і керівники відповідних служб УЖКГ ЧАЕС і затверджувались ОСОБА_4
Крім того, як показав свідок ОСОБА_4, документацію по ремонту мостів він направляв для перевірки на ЧАЕС.
З показів засудженого на протязі усього слідства вбачається, що від підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_2" оформленням відповідної документації на ремонт мостів займалися ОСОБА_1, його заступник ОСОБА_7, а після смерті, начальник дільниці по ремонту мостів ОСОБА_8. Отримавши проектно-кошторисну документацію ОСОБА_1 доручив ОСОБА_8 перевірити її в проектно-кошторисному відділі Чернігівського „ОблАвтодору" і тільки після перевірки на цьому підприємстві, він підписав кошториси, про те, що вони з ним узгоджені, а затверджені вони були до цього ОСОБА_4
Таким чином, досудовим та судовим слідством не були спростовані твердження ОСОБА_1 про те, що між „ІНФОРМАЦІЯ_2" і УЖКГ ЧАЕС була домовленість на ремонт мостів за 4 млн. гривень і така сума виходила з дефектних актів і кошторисів.
Згідно п. 8 і п. 8.2 ч. 1 Державних будівельних норм ЇУ - 16-98 резервний компенсаційний фонд визначається замовником (т.1 а.с. 99).
Досудовим слідством встановлено, що роботи по ремонту мостів виконані в повному обсязі і якісно. ЧАЕС і КП УЖКГ ніяких претензій, в тому числі і грошових, до підприємства „ІНФОРМАЦІЯ_2" немає.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що на підставі укладеного договору, оплата „ІНФОРМАЦІЯ_2" була узгоджена із замовником, про що зазначено у самому договорі (обсяг, характер, та вартість робіт визначається динамічною договірною ціною, що погоджується сторонами та підлягає корекції з огляду на фактичні витрати підрядника (т. 1 а.с. 218-220). Завищення коефіцієнту РКФЗ для наземних і підводних робіт не може свідчити про умисел на викрадення майна, оскільки з цими розцінками згодився замовник.
Все обвинувачення ґрунтується на висновку судово-економічної експертизи про те, що невірно визначений резервно-компенсаційний фонд замовника. А проведена досудовим слідством судово-бухгалтерська експертиза по суті зробила тільки арифметичний розрахунок, посилаючись на висновок судово-економічної експертизи.
З роз'яснень висновку судово-економічної експертизи проведеним Чернігівським відділенням Київського НДІ судових експертиз МЮ України видно, що експерти Чернігівської торгово-промислової палати при дослідженні не врахували коефіцієнти за роботи в зоні відчуження, коефіцієнт при роботі під час руху автотранспорту по мостам та водного транспорту по річкам, а також нарахування на заробітну плату та інші нарахування. Для з'ясування цих питань необхідно провести судово-будівельну експертизу або судово-економічну з залученням експерта будівельника.
Крім цього в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показував, що обмеження стосовно того, з яким підприємством (державним чи приватним)
укладати угоду на проведення ремонту мостів, значення для ЧАЕС не мало. Та обставина, що ОСОБА_1 видавав себе за директора державного підприємства матеріалами справи не доведена.
Зазначені обставини, а з ними пов'язана обґрунтованість засудження ОСОБА_1 за всіма зазначеними статтями, дають підстави вважати, що висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинив зазначені злочини, є суперечливими, дещо передчасними і не мотивованими.
Відповідно до ст. 281 ч. 1 КПК України у разі неповноти або неправильності досудового слідства повернення справи на додаткове слідство може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що вказана неповнота не може бути усунута в ході судового засідання, а тому справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.
На підставі вищевикладеного колегія не знаходить підстав для задоволення апеляції адвокатів в частині закриття провадження по справі у зв'язку з скасуванням вироку .
Оскільки ОСОБА_1 був взятий під варту в залі суду на підставі вироку суду, а ухвалою апеляційного суду вирок скасовується, то міра запобіжного заходу підлягає зміні з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Керуючись ст.ст. 365,366, 374, 377 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 21 лютого 2005 року, щодо засудження ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити прокурору Чернігівської області для провадження додаткового розслідування.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти в залі суду.