Справа № 22ц - 2958/ 2007року Головуючий по 1 -й інстанції:
Литвин М.М. Суддя-доповідач: Чічіль В.А.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року грудня місяця 20 дня м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Чічіля В.А.
Суддів: Мартєва С.Ю., Антонова В.М.
При секретарі: Сулимка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2005 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди, та позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В серпні 2003 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, завданих неналежним проведенням ремонтних робіт в сусідній квартирі та відшкодування моральної (немайнової) шкоди. При цьому позивач посилалася на те, що вона та її члени родини 16 серпня 1996 року приватизували квартиру АДРЕСА_1, яка розташована на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку.
Як далі зазначала позивач, приблизно у 2001 році квартиру НОМЕР_1, яка розташована на четвертому поверсі над квартирою позивача, придбала відповідач ОСОБА_1. Після цього остання почала проводити ремонтні роботу у придбаній квартирі, внаслідок яких в квартирі позивача виникли руйнування, про які складалися акти обстеження, дефектний акт та кошторис ремонтних та відновлювальних робіт, вартість яких склала 925 гривень 20 копійок. Виходячи з цього, ОСОБА_2 просила стягнути на її користь зазначену суму вартості робіт, а також моральну шкоду в сумі 1000 гривень.
В процесі судового розгляду, з позовами про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень кожному, з тих же підстав, звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. Уточнивши позовні вимоги в ході розгляду справи по суті, просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 кожному в рахунок відшкодування моральної шкоди по 925 гривень.
2
Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 925 гривень 20 копійок та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 925 гривень кожному в рахунок відшкодування моральної (немайнової ) шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 100 гривень в рахунок відшкодування витрат на юридичні послуги та 59 гривень 50 копійок як відшкодування витрат по сплаті державного мита.
Стягнуто з ОСОБА_1 в доход державного бюджету 25 гривень 50 копійок державного мита.
З даним рішенням не погодилася відповідач ОСОБА_1 та подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.
Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, посилаючись при цьому на те, що судом за відсутності переконливих доказів про спричинення з вини ОСОБА_1 матеріальних збитків та моральної шкоди власникам квартири НОМЕР_2, винесено рішення про задоволення позовних вимог позивачів у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Виходячи з положень п.2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Згідно ч. 3 статті 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач ОСОБА_2 та члени її сім'ї ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживають у приватизованій квартирі АДРЕСА_1, яка розташована на третьому поверсі п'ятиповерхового будинку, співвласниками якої вони являються, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_3 від 16 серпня 1996 року. В свою чергу, квартира НОМЕР_1, яка належить відповідачу ОСОБА_1, розташована у цьому ж будинку на четвертому поверсі над квартирою позивачів.
Далі вірно встановлено, що актом обстеження квартири АДРЕСА_1, яке було проведено 27 березня 2003 року за участі голови будинкового комітету ОСОБА_6, старшого під'їзду ОСОБА_7, мешканців будинку ОСОБА_8 та ОСОБА_9, встановлено, що під час проведення ремонту в квартирі НОМЕР_1 , яка належить відповідачу і розташована поверхом вище квартири НОМЕР_2, нанесені значні пошкодження, а саме: в результаті неодноразових затоплень ванної кімнати, туалету і
3
коридору, пошкоджена стеля в цих приміщеннях, поржавів верх труби сушильної, пошкоджені шпалери в туалеті і коридорі. Камінням, яке падало по витяжній шахті, вибито витяжну решітку, кахельна плитка на стінах кухні і ванної кімнати попіднімалася і потріскалася. Стеля у всіх кімнатах потріскалася, повідпадала штукатурка, біля труб опалення повибивані дірки.
Дефектним актом від 28 березня 2003 року, складеним майстром технічної дільниці № 1 Лубенського ДК ЖЕУ ОСОБА_13 в присутності голови будинкового комітету ОСОБА_6, мешканців квартири НОМЕР_2, старшого під'їзду АДРЕСА_1 ОСОБА_7 та мешканців під'їзду ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також були закріплені вище перелічені пошкодження квартири НОМЕР_2.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 ,ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 У суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були надані докази, якими б спростовувалися вказані у актах дані, посилався на покази свідків ОСОБА_13, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, допитаних в судовому засіданні, та положення статей 4, 440, 440-1 ЦК України ( в редакції від 1963 року).
Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду.
Відповідно до норм п. 4 ч. 2 ст. 4 ЦК України (в редакції від 1963 року) визначено, що цивільні права і обов'язки виникають внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.
В свою чергу, в силу норм статей 440, 440-1 ЦК України ( в редакції 1963 року ), підставами відповідальності за заподіяння шкоди є винність особи.
На підставі цього, винність особи передбачає наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями особи та наслідками, до яких вони призвели.
Як вбачається з матеріалів справи, доказами спричинення ушкоджень та погіршення технічного стану квартири АДРЕСА_1, власниками якої являються позивачі, є акт обстеження квартири від 27 березня 2003 року, складений за участі мешканців квартири НОМЕР_2 комісією у складі голови будинкового комітету ОСОБА_6, старшого під'їзду ОСОБА_7, сусідів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також дефектний акт від 28 березня 2003 року, складений за присутності мешканців квартири НОМЕР_2 комісією у складі майстра технічної дільниці № 1 ДК ЖЕУ ОСОБА_13, голови будинкового комітету ОСОБА_6, старшого під'їзду ОСОБА_7, сусідів ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Відсутні дані про наявність у складі комісій осіб, які б володіли спеціальними знаннями для висловлення висновку про спричинення технічних ушкоджень квартирі позивачів внаслідок проведення відповідачем ОСОБА_1 ремонтних робіт у квартирі, розташованій над квартирою НОМЕР_2. Виходячи з цього, враховуючи ту обставину, що для здійснення висновку про причинний зв'язок між діями відповідача і наслідками, якими є пошкодження квартири, необхідна наявність спеціальних знань, вищевказані акти обстеження доводять лише наявність технічних ушкоджень квартири НОМЕР_2, а не їх походження.
Нормами статті 27 ЦПК України ( в редакції від 1963 року ) визначено, що доказами в цивільній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до норм статті 202 ЦПК України ( в редакції 1963 року ) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує рішення лише на тих доказах, які були досліджені у судовому засіданні.
З цих підстав, рішення суду не може ґрунтуватися лише на припущеннях, а бо на недоведених обставинах справи.
В матеріалах справи відсутні будь-які висновки особи, яка володіє спеціальними знаннями, щодо можливості спричинення, встановлених актами обстеження квартири №
4
39, її технічних ушкоджень внаслідок проведення ремонтних робіт у квартирі НОМЕР_1, що належить відповідачу ОСОБА_1.
Покази свідків, допитаних в судовому засіданні, та наявність актів обстеження, колегія суддів розцінює критично, оскільки вони також не доводять походження технічних ушкоджень квартири НОМЕР_2 саме по причині проведення відповідачем ОСОБА_1 ремонтних робіт.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність позивачами ОСОБА_2 ,ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 обставин, на які вони посилалися в обгрунтування заявлених ними позовних вимог, і які, в свою чергу, суд першої інстанції вважав встановленими.
Тому, рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2005 року підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 ,ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 за їх недоведеністю.
Враховуючи положення статті 88 ЦПК України ( в редакції від 2004 року ), судові витрати позивача ОСОБА_2, пов'язані з розглядом справи, не підлягають компенсації. З позивачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 необхідно стягнути в дохід держави відповідно по 8 гривень 50 копійок з кожного.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.2 ст. 309, 315, 317, 319 ЦПК України, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити..
Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26 квітня 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків та моральної (немайнової) шкоди, та позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної (немайнової) шкоди - скасувати.
Поставити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1 - відмовити за їх недоведеністю.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 8 грн. 50 коп. судових витрат, ОСОБА_4 в дохід держави 8 грн. 50 коп. судових витрат, ОСОБА_5 в дохід держави 8 грн. 50 коп. судових витрат.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.