Справа №22-ц-5529/2008р. Головуючий 1-ї інстанції Омельченко К.О.
Категорія: стягнення суми Доповідач: Довгаль Г.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2008 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Овсяннікової А.І.
суддів - Бурлака І.В., Довгаль Г.П.
при секретарі - Ніколаєнко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство” на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2008 року по справі за позовом закритого акціонерного товариства страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство” до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування збитків, -
в с т а н о в и л а:
У квітні 2006 року закрите акціонерне товариство страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство” (далі - ЗАТ СК „ВУСО”) звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з ОСОБА_1., ОСОБА_2. фактично понесених ними витрат у сумі 4 535грн.36коп. та судового збору в розмірі 51грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на те, що 22 листопада 2005 року на автодорозі Київ-Симфіропіль на 473км+948м водій ОСОБА_1., який керував автомобілем Москвич-427 державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності його дружині ОСОБА_2., скоїв наїзд на автомобіль Ніссан Алмера державний номер НОМЕР_2під керуванням водія ОСОБА_3Внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) автомобіль Ніссан Алмера отримав технічні пошкодження, чим власнику автомобілю спричинено майнову шкоду. Цей транспортний засіб знаходиться під страховим захистом ЗАТ СК „ВУСО”, згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №6506-20-02 від 17.08.2005р. У зв'язку з настанням страхового випадку страховою компанією на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 22.11.2005року, страхового акту №1070 від 15.12.2005року виплачено ОСОБА_3. страхове відшкодування у розмірі 4 285грн.36коп. Крім того, позивачем понесені затрати на визначення вартості відновлювального ремонту автомобілю у сумі 250грн. Відповідачі належним чином були повідомлені про перехід права вимоги до ЗАТ СК „ВУСО” та про розмір суми щодо відшкодування збитків у даному ДТП, однак останні у добровільному порядку відшкодувати збитки відмовляються.
При розгляді справи позивач уточнив підстави і предмет позову, та доповнив його вимогами про стягнення з відповідачів на свою користь витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн.
Відповідачі позов не визнали, подали на нього письмові заперечення, в яких виклали свої доводи та обґрунтування.
До участі у справі в якості третьої особи залучено ОСОБА_3
У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачі позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість. Зокрема вказували, що ЗАТ СК „ВУСО” неправомірно виплатив ОСОБА_3 страхове відшкодування, оскільки за обставин ДТП та умов договору страхування страховий випадок, на їх думку, не настав. Крім того, відповідач ОСОБА_1. повністю відшкодував завдані з його вини збитки ОСОБА_3., про що свідчить мирова угода, яка укладена між ними.
Третя особа ОСОБА_3. належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2008 року в позові ЗАТ СК „ВУСО” відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати і постановити у справі нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнувши з відповідачів додатково понесені ними судові витрати за подання апеляційної скарги, посилаючись на неправильне тлумачення норм матеріального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну правову оцінку наданим сторонами доказам.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відшкодуванні фактично понесених позивачем матеріальних збитків, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_1. повністю виконав свій обов'язок перед ОСОБА_3. щодо відшкодування завданої ним внаслідок ДТП шкоди, а тому він звільняється від обов'язку перед страховиком, навіть якщо останній здійснив страхову виплату на виконання договору страхування.
Однак з такими висновками колегія суддів погодитися не може, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, з неправильним тлумаченням норм матеріального права.
Так, судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 22 листопада 2005 року з вини водія ОСОБА_1., який керував автомобілем Москвич 427 держномер НОМЕР_1, скоєно наїзд на автомобіль Ніссан Алмера держномер НОМЕР_2, який на праві власності належить ОСОБА_3. і який у той момент стояв припаркованим у обочини.
Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №6506-20-02 від 17.08.2005року, укладеного між ОСОБА_3. та ЗАТ СК „ВУСО”, автомобіль Ніссан Алмера держномер НОМЕР_2знаходився під страховим захистом (а.с.5-10).
За порушення п.п. 10.1, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КоАП України і згідно постанови судді Дергачівського районного суду Харківської області від 06.02.2006року на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 68грн. (а.с.15).
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження спеціаліста з оцінки транспортного засобу від 05.12.2005року вартість відновлювального ремонту автомобіля Ніссан Алмера держномер НОМЕР_2 становить - 13 471грн. (а.с.16-26). Вартість проведення експертного дослідження становить - 250грн. (а.с. 36).
У зв'язку з настанням страхового випадку, а саме збитку в наслідок ДТП, ЗАТ СК „ВУСО” на підставі заяви про виплату страхового відшкодування від 22.11.2005року, страхового акту №1070 від 15.12.2005року було виплачено ОСОБА_3. страхове відшкодування у розмірі - 4 285грн.36коп. (а.с. 35).
Відповідно до вимог ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування” до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за спричинений збиток.
Із копії позовної заяви ОСОБА_3до ОСОБА_1. про відшкодування шкоди, яка приєднана до матеріалів справи (а.с.72-73), вбачається, що його вимоги складалися із стягнення матеріальної шкоди в сумі 33 172грн. та моральної шкоди в розмірі 5 000грн. При цьому в позові конкретизовано, що у зв'язку з тим, що йому страховою компанією вже було виплачено страхове відшкодування у сумі 4 285грн.36коп., тому він просив стягнути з ОСОБА_1. франшизу в розмірі 9 186грн. (13 471грн.36коп. - 4 285грн.36коп.), тобто частину збитків, яка не відшкодовується страховиком згідно договору страхування.
При укладання мирової угоди від 18 вересня 2006 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_1. (а.с.63), згідно якої сторони домовилися про сплату ОСОБА_1. на відшкодування шкоди 22 725грн.00коп., сума страхового відшкодування 4 285грн.36коп. не входила, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1. на користь страхової компанії.
Відповідно до положень ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобам, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Оскільки ОСОБА_1. керував автомобілем на правовій підставі - за дорученням, виданим йому власником автомобілю ОСОБА_2. у встановленому законом порядку, і лише його визнано винним в дорожньо-транспортній пригоді, тому підстав визначених у ч.1 ст.1190 ЦК України для солідарної відповідальності відповідачів немає.
Таким чином, крім суми страхового відшкодування 4 285грн.36коп. та вартості експертизи 250грн., стягненню з ОСОБА_1. на підставі вимог ст.88 ЦПК України підлягають: судовий збір в сумі 51грн. при подачі позовної заяви, судовий збір в сумі 25грн.50коп. при подачі апеляційної скарги та 30грн.- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в апеляційному суді, згідно доданих до матеріалів справи квитанцій (а.с.2, 157-158).
За таких обставин оскаржуване рішення суду першої інстанції на підставі п.п.3,4ст.309 ЦПК України підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 307ч.1п.2, 309ч.1п.п.3,4, 313, 314ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариство страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство” задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 вересня 2008 року в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1. скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ЗАТ СК „ВУСО” задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства страхова компанія „Східно-Українське страхове товариство” матеріальні збитки в сумі 4 535грн.36коп., судовий збір в розмірі 51грн., а також 55грн.50коп. за подачу апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий -
Судді -