Справа 22а-10152 Головуючий у 1 інстанції
Костенко В.В Доповідач Соколан Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі: Головуючого судді Неклеси В.І.
Суддів Соколан Н.О., Братіщєвої Л.А.
при секретарі Бондаренко І.В.
за участю позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову від 15 травня 2006 року Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про відміну рішення міської ради НОМЕР_1 та визнання протиправними дії щодо порушення Закону України «Про звернення громадян»
ВСТАНОВИЛА:
Постановою від 15 травня 2006 року Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1.
Визнано протиправними дії Криворізької міської ради, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 7.06. 2005 року про передачу у власність земельної ділянки.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позову в частині скасування рішення Криворізької міської ради НОМЕР_1, як такого, що не відповідає вимогам Земельного Кодексу України та Конституції України та зобов'язання міськради розглянути його заяви від 15.03.2004 року та від 17.06.2006 року про приватизацію земельної ділянки для обслуговування гаражу на підставі ст..ст 40 та 119 Земельного Кодексу України.
Вимоги позивача щодо визнання протиправними дії Криворізької міської ради і порушення нею Закону України «Про звернення громадян» при розгляді його заяви від 15.03. 2004 року залишено без розгляду..
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15.05.2006 року , яка постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права ,га постановления нового судового рішення, яким скасувати рішення Криворізької міської ради НОМЕР_1.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_1 з 1978 року відкрито та добросовісно користується належним йому гаражем НОМЕР_1, який розташований на земельні ділянці на АДРЕСА_1.
Рішенням Криворізької міської ради НОМЕР_1 відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_1 про приватизацію вказаної" земельної ділянки під гаражем НОМЕР_1 на вул. АДРЕСА_1.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі, фактичні обставини справи, перевірив доводи сторін та надав їм правильну правову оцінку.
Відмовляючи ОСОБА_1. в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх необґрунтованість, оскільки відлік строку давності, передбачений ст.. 119 Земельного Кодексу України, застосовується лише з моменту набуття чинності Земельного Кодексу України з 01.01.2002 року, тобто з цього часу виникли підстави щодо відрахування терміну давності користування земельною ділянкою, а право користування зазначеною земельною ділянкою перебувало у КДГМК «Криворіжсталь» і припинено лише згідно рішення Криворізької міськради НОМЕР_2.
Висновки суду обгрунтовані, підтверджені письмовими матеріалами справи, а також поясненнями самих учасників процесу. Постанова суду відповідає нормам матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги, що зводяться до переоцінки висновків суду і не згоди із їх оцінкою є безпідставними, оскільки суд оцінював докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що ухвалену постанову суду необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст., ст.. 200,205, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 15 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала в повному обсязі буде складена 27 листопада 2006 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі.