АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц - 2441 / 2006                            Головуючий в 1 інстанції - Тетеревятников А.П,

Категорія - 29                                             Доповідач  - Глущенко Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

21 листопада 2006 року                       Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого   - Глущенко Н.Г.

суддів                - Григорченка Е.І., Прозорової М.Л.

при секретарі  - Білоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою

Томаківської селищної ради Дніпропетровької області на рішення Томаківського районного суду   Дніпропетровської області від 13 лютого 2006 року по справі за позовом Томаківської селищної ради Дніпропетровької області до ОСОБА_1 про визнання ордера недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Томаківська селищна рада Дніпропетровької області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13.02.2006 року та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.

Зазначеним рішенням суду Томаківській селищній раді Дніпропетровької області відмовлено в її позовних вимогах про визнання недійсним виданого нею 11.05.2005 року ордеру НОМЕР_1 на житлову квартиру АДРЕСА_1 / а. с. 40-41 /.

Як на підстави апеляційної скарги позивач посилався на те, що рішення є незаконним, оскільки воно ухвалене з порушенням процесуального та матеріального закону / а, с. 43-45 /.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК У країни з наступних підстав.

Відмовляючи позивачу в його позовних вимогах суд виходив з того, що Томаківська селищна рада Дніпропетровької області з власної ініціативи поставила відповідача ОСОБА_1 на квартирний облік / а. с. 40-41 /.

Однак з такими висновками суду погодитись неможна, оскільки вони протирічять закону та матеріалам справи.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Томаківської селищної ради Дніпропетровької області НОМЕР_2, ОСОБА_1. та його сім'ю ( складом 4 чоловіки) було взято на квартирний облік / а. с. 7 / а за рішенням цього ж виконкому НОМЕР_3  ОСОБА_1 та його сім'ї було видано ордер на житлову квартиру АДРЕСА_1 / а. с. 8 /, який і просить визнати недійсним позивач.

Між тим, суд не прийняв до уваги дані обставини та в порушення вимог ст. 33 ЦПК України не вирішив питання, щодо притягнення до участі у справі всіх повнолітніх членів сім'ї ОСОБА_1., яким була надана квартира АДРЕСА_1, тобто суд розглянув питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Мало того, вирішуючи питання щодо визнання недійсним ордеру на квартиру, суд не встановив коли було видано ордер відповідачу, чи видавався він взагалі, а якщо видавався то конкретно на кого він був виданий (із зазначенням усіх осіб). Копія такого ордеру відсутня в матеріалах справи.

Відповідно до вимог процесуального закону розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції вирішує питання права - як матеріального, так і процесуального. Суд на основі аналізу норм матеріального права визначає обставини, що мають значення для справи та підлягають доказуванню, ставить їх на обговорення, у тому числі й у випадках, коли сторони на них не посилаються, вказує сторонам на обставини, котрі за законом вони зобов'язані доказати і встановлює строк для надання ними доказів та таке інше ( ст.ст. 130-131 ЦПК України).

Між тим, дані вимоги процесуального закону судом першої інстанції виконані не були.

Фактично суд першої інстанції не виконав вимоги ч.6 ст.130 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, між тим суд першої інстанції прийняв її в своє провадження, але при цьому так і не уточнив позовні вимоги селищної ради, яка поставила питання лише відносно визнання ордера недійсним, а питання щодо подальшого перебування в квартирі осіб, які вселились в спірну квартиру, позивачем перед судом не ставилось і таке інше.

В основу свого позову селищна рада поклала те, що відповідача безпідставно взято на квартирний облік. Однак, дане питання не було предметом судового розгляду, оскільки в матеріалах справи відсутня довідка з місця проживання відповідача і членів його сім'ї, суд фактично не встановив де проживає сім'я відповідача і за якою адресою вона зареєстрована (як на час взяття відповідача на квартирний облік, так і на час розгляду справи в суді). Не оглядалась в судовому засіданні і облікова справа ОСОБА_1. та не залучені до матеріалів цивільної справи копії документів, згідно з якими було прийняте рішення виконкомом про взяття його на квартирний облік і таке інше. Тобто, суд першої інстанції не перевірив законність та обгрунтованість, як взяття відповідача на квартирний облік, так і видачу йому ордеру на спірну квартиру.

При розгляді даної справи судом першої інстанції були допущені і інші грубі порушення процесуального закону.

Так, рішення суду від 13.02.2006 року не відповідає вимогам ст.215 ЦПК України, зокрема мотивувальна частина рішення взагалі відсутня, тобто судом не виконані вимоги п.З ч.1 ст. 215 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач прийняв рішення НОМЕР_4 про зняття з квартирної черги ОСОБА_1. / а. с. 9 /, між тим суд не прийняв до уваги ці обставини, як і не з'ясував думку відповідача щодо цього рішення, а в разі незгоди із зазначеним рішенням не роз'яснив відповідачу його право на пред'явлення відповідного зустрічного позову згідно зі ст. 123 ЦПК України.

За таких обставин, доводи скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд, як таке, що не відповідає вимогам матеріального закону та матеріалам справи, і ухвалене з порушенням процесуального закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307,311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Томаківської селищної ради Дніпропетровької області -задовольнити частково.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 лютого 2006 року - скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.