Судове рішення #359720
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа    22-10678\2006                                               Головуючий в 1 інстанції Шум Л.І.

Категорія 21 (П )                                                            Доповідач Барильська А.П.

УХВАЛА Іменем    України

2006 року жовтня 26 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах апеляційного

суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: судді Барильської А.П.

суддів                         Ляховської І.Є., Братіщевої Л.А.

при секретарі               Савчук Н.О.

за участю:    представника позивача ОСОБА_2,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційними скаргами відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі   на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 грудня 2005 року за позовом ОСОБА_1 відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ( надалі- ВАТ "КЗРК"), відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі- Фонд соціального страхування), про відшкодування шкоди.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути на його користь з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.1995р. по 01.04.2001р. у розмірі 10350 грн. 94 коп., а також заборгованість по віюмісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 28821 грн. 67 коп.. Крім того, просив суд стягнути на його користь з ВАТ «КЗРК» компенсацію втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 5633 грн. 79 коп.  у відшкодування моральної шкоди 10000грн., а також недоплату по одноразовій допомозі 2644.57грн., стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 1.12.2005 роком в сумі 1084 грн. 21 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення виплат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 грудня 2005 року на користь ОСОБА_1 з ВАТ «КЗРК» стягнута заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в розмірі 10350 грн, 94 коп, недоплату по одноразовій допомозі 2644.57грн..

З відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі стягнуто  на користь позивача заборгованість по щомісячних страхових виплатах в розмірі 28821грн. 67 коп. і щомісячні страхові виплати, починаючи з 01.12.2005 року в сумі по 1084 грн.21 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат.

В апеляційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ставить питання про скасування рішення суду, оскільки висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року і 2,5 з 1.01.2006 року, 1.25 з 01.06.1997 року необгрунтовані; суд не взяв до уваги, що при застосуванні вказаного коефіцієнту тдвищення'тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві ВАТ "КЗРК" відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці. Суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування для участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи.

В апеляційній скарзі ВАТ "КЗРК" ставить питання про скасування рішення суду і закриття провадження по справі, -оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права; суд не врахував, що позивачу був правильно визначений середній заробіток для нарахування сум відшкодування шкоди на підставі, п.22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров"я, пов"язаним з виконанням ним трудових обов"язків", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року, висновки суду про необхідність застосування коефіцієнтів 2,0 з 01 липня 1994 року і 2.5 з 1.01.1996 року, 1.25 з 01.06.1997 року, необгрунтовані; суд не взяв до уваги що при застосуванні вказаних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок ( посадових окладів) на підприємстві відбувалася зміна структури заробітної плати без збільшення фонду оплати праці; необгрунтовано стягнув компенсацію втрати частини щомісячних виплат у відшкодування шкоди здоров'ю, оскільки вони не є елементами заробітної платні. Судом не дана належна оцінка економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, окладів на підприємстві. Судом не взяті до уваги галузеві угоди. Суд безпідставно стягнув недоплату по одноразовій допомозі. Суд стягнув суму заборгованості за весь період, не врахував строк позовної давності.

Представник позивача заперечувала проти апеляційних скарг, вважає, що рішення суду відповідає вим;огам матеріального і процесуального права і просила апеляційні скарги відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював на ш. Більшовик в\о "Кривбасруда" (правонаступник -ВАТ "КЗРК"), ІНФОРМАЦІЯ_2. 13.06.1972 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, про що був складений акт за формою Н-1 від ІНФОРМАЦІЯ_1. Висновком МСЕК від 20.07.1995 року позивачу встановлено 35% втрати професійної працездатності з 26.06.1995 року безстроково. Відповідно до висновку МСЕК від 27.02.2002 року позивачу встановлено 70% втрати професійної працездатності повторно, безстроково.

Наказом    НОМЕР_1 позивачу призначені суми відшкодування шкоди в розмірі  40390000  крб   виходячи із середнього заробітку 11541000крб. починаючи з 26.06.1995року безстроково.

 

 

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив з того, що позивачу не були застосовані всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок ( посадових окладів), у зв"язку з чим йому був занижений розмір відшкодування втраченого заробітку, у зв"язку з чим виникла заборгованість.

Проте, з даним висновком погодитися не можна, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.іп.5 ст. 311 ЦПК України,( в редакції 2003 року), рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не буві не міг бути усунений ухваленням додатково рішення судом першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся із позовом до ВАТ "КЗРК" і Фонду соціального страхування, і просив суд стягнути з ВАТ "КЗРК" на його користь заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.1995р. по 01.04.2001р. у розмірі 10350 грн. 94 коп., а також заборгованість по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 28821 грн. 67 коп.. Крім того, просив суд стягнути на його користь з ВАТ «КЗРК» компенсацію втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 5633 грн. 79 коп.; у відшкодування моральної шкоди 10000грн., а також недоплату по одноразовій допомозі 2644.57грн., стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 1.12.2005 роком в сумі 1084 грн. 21 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення виплат. В матеріалах справи відсутні заява позивача, або його представника про відмову від позовних вимог в частині стягнення на його користь з ВАТ «КЗРК» компенсації втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 5633 грн. 79 коп.; моральної шкоди 10000грн..

Однак, суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 311 ч.І п.5 ЦПК України ( в редакції 2003 року), не розглянув позовні вимоги в частині стягнення на користь позивача з ВАТ «КЗРК» компенсації втрати частини щомісячних виплат у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 5633 грн. 79 коп.; а також у відшкодування моральної шкоди 10000грн. і не привів в рішенні суду підстав для задоволення чи відмови в задоволені позову в цій частині позовних вимог.

Крім того, відповідно до пункту 28 "Правил відшкодування шкоди", перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу встановлені обмеження.

В зв'язку з тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, ухвалене рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311,313-315 ЦПК України, колегія судців, -

 

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційні скарги відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбюінат» та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 08 грудня 2005 року -скасувати. Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набираіє законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

 

 

Судді :

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація