Справа №712/19932/12
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 березня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.,
суддів - Власова С.О., Дроботя В.В.,
при секретарі - Чучка Н.В.,
за участю - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього 7 418,13 грн. боргу, мотивуючи його тим, що 09.06.2011 року ОСОБА_2 отримав від позивача грошові кошти в сумі 7 418,13 грн., які відповідач зобов'язався повернути за першою вимогою позивача, що підтверджується розпискою від 09.06.2010 року.
13.07.2011 року відповідач отримав заяву-вимогу про повернення коштів у добровільному порядку, однак взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, отримані кошти позивачу не повернув.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 5 грудня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7 418,13 гривень та 74,18 грн. сплаченого позивачем державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Не погоджуючись та вважаючи незаконним рішення першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, якою просив скасувати рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 грудня 2013 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позову повністю, мотивуючи це неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що перебував з позивачем у трудових відносинах, а вказана ніби сума боргу є його заборгованістю по заробітній платі, яку позивач мав йому виплатити, згідно судового наказу.
В судовому засіданні апелянт та його представник підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити з підстав зазначених в ній.
Позивач в судовому засіданні просив залишити рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 грудня 2013 року без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні, дослідивши подані документи та матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується апеляційна скарга, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів судової палати приходить до наступного висновку.
У відповідності до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 дійсно надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 7 418,13 грн., на підтвердження надання коштів позивач взяв у відповідача розписку. Відповідач кошти добровільно не повернув.
Судом першої інстанції до даних правовідносин вірно застосовано норми ст.ст. 526, 625, 1049 ЦК України.
Доводи апелянта про те, що він перебував з позивачем у трудових відносинах спростовуються матеріалами справи. Жодних доказів такого не доведено. ОСОБА_1 являвся власником приміщення, яке орендувало СТОВ "Континент".
Що стосується суми, зазначеної у розписці, то вона співпадає із заборгованістю по заробітній платі відповідача і зазначена в Судовому Наказі від 17 лютого 2010 року про стягнення з СТОВ "Континент" на користь ОСОБА_2 вказаної суми.
Як встановлено в судовому засіданні - саме таку суму позичив ОСОБА_1 ОСОБА_2 до отримання останнім заробітної плати.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невірність застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, - відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 5 грудня 2013 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги.
Головуючий:
Судді: