УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22а-884/2006 р.                                                  Головуючий у першій інстанції Бобуйок А.Д.

Доповідач Суворов В.О. УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 07 дня              Судова колегія судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого -Суворова В.О.

суддів              -Фальчука В.П.

-Станкевич В.А. при секретарі - Пащенко Т.П. з участю представника позивача - ОСОБА_2 та представника відповідача - Дуби ненко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Іллінської сільської ради Біляївського району Одеської області на постанову Біляївського районного суду Одеської області від ЗО березня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Іллінської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання незаконним рішення сільської Ради про передачу в приватну власність для обслуговування житлового будинку земельної ділянки та відмову в передачі в приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, -

ВСТАНОВИЛА:

25 січня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іллінської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання незаконним рішення сільської Ради про передачу в приватну власність для обслуговування житлового будинку земельної ділянки та відмову в передачі в приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. В позові ОСОБА_1 просить скасувати рішення Іллінської сільської ради Біляївського району Одеської області НОМЕР_1 та НОМЕР_2, котрими було відмовлено в передачу в власність 0,16 га землі для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. Позивачка просить зобов'язати відповідача передати в приватну власність безкоштовно вказану земельну ділянку.

Представник відповідача позов не визнав, вказуючи, що оскарженні рішення прийняті відповідно до закону.

Постановою суду від 30 березня 2006 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена.

Рішення Іллінської сільської ради Біляївського району Одеської області за НОМЕР_1, НОМЕР_2 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки розміром 0,14 га, про передачу в оренду земельної ділянки розміром 0,02 га та про відмову виділенні земельної ділянки розміром 0,16 га у приватну власність визнав недійсним.

2

Суд зобов'язав Іллінську сільську раду передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку розміром 0,16 га для будівництва, обслуговування будинку, господарських будівель і споруд.

В апеляційній скарзі Іллінської сільської ради Біляївського району Одеської області ставиться питання про скасування постанови суду в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та постановлення нового рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених в ЗК проводиться один раз по кожному виду користування.

Згідно до ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у селах не більш 0,25 га.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування від 17 лютого 2003 року позивачка придбала право власності на житловий будинок НОМЕР_3 з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1.

Відповідно рішення Біляївського районного суду Одеської області від 28 травня 2003 року скарга ОСОБА_1 - задоволена.

Визнана неправомірною відмова Іллінської міської ради в наданні ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку земельної ділянки розміром 0,02 га, що проходить поруч з жилим будинком ОСОБА_1 в АДРЕСА_1.

Зобов'язано виконком Іллінської сільської Ради надати ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 0,02 га за указаною адресою.

15 вересня 2003 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про надання їй у власність 0,16 га для будівництва та обслуговування будинку.

Рішенням Іллінської сільської ради від 13 листопада 2003 року №143 надана згода на розробку проекту відведення земельної ділянки згідно рішення суду громадянці ОСОБА_1

Рішенням вказаної ради НОМЕР_1 передано в приватну власність безкоштовно ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,14 га в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до рішення відповідача НОМЕР_2  рішення Іллінської сільської ради за НОМЕР_4 стосовно ОСОБА_1 читати в такій редакції :1. Надати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,02 га в оренду на три роки. 2. Зобов'язати  ОСОБА_1  замовити  проект відведення земельної ділянки  згідно  чинного законодавства.          Рішенням Іллінської сільської ради  НОМЕР_5 залишено рішенняНОМЕР_1  НОМЕР_2 без змін..Рішенням відповідача від 27 травня 2004 року відмовлено ОСОБА_1 у передачі в приватну власність земельної ділянки площею 0,16 га, в зв'язку з тим, що рішенням НОМЕР_1

з

 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку 0,14 га, та рішеннями НОМЕР_4, НОМЕР_2 було надано земельну ділянку площею 0,02 (за рішенням суду ) громадянці ОСОБА_1 Відповідно до рішення Іллінської сільської ради від 23 квітня 2003 року №58 залишений провулок фактично існуючий діючий між вулицями Чапаєва і Чкалова. Погоджено місце розташування даного провулку з відділом архітектури та відділом земельних ресурсів.

Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції, що доводи відповідача, що земельна ділянка, яка повинна бути надана позивачці не може бути передана їй в власність, оскільки на ній розташований провулок не заслуговують на увагу, оскільки відповідно матеріалів, які містяться в справі, а саме довідки архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства, між вулицями існує три провулки, а провулок, на який посилається відповідач на генеральному плані відсутній. Вказаний висновок підтверджується рішенням суду від 23 травня 2003 року.

Суд першої інстанції в своєму рішенні обґрунтовано зазначив, що позивачка вперше користується правом надання у власність безоплатно земельної ділянки, і відмова в наданні земельної ділянки в межах встановлених ст. 121 ЗК України не ґрунтується на законі.

З таких підстав, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судова колегія залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198 ч. 1 п.1, 200, 205, 206, 210, 211, 254 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Іллінської сільської ради Біляївського району Одеської області залишити без задоволення, постанову Біляївського районного суду Одеської області від 30 березня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця з дня набрання законної сили.