Україна АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-6379                                                    Головуючий в І інстанції Мороз В.П.

Категорія 42                                                              Доповідач Кузнєцов В.О.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Калиновський А.Б.

суддів               - Кузнєцов ВО., Кіктенко Л.М.

при секретарі  - Лещинській О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський завод стінових матеріалів" про визнання дій неправомірними, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року позивач звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Дніпропетровський завод стінових матеріалів" про визнання дій неправомірними, просила суд визнати дії керівництва ТОВ „ Дніпропетровський завод стінових матеріалів" неправомірними, усунути перешкоди в користуванні дорогою громадського призначення, шляхом зобов'язання керівництва ТОВ „Дніпропетровський завод стінових матеріалів" демонтувати шлагбаум і дозволити рух на під'їзді до території дачного товариства „Стеновик".

Позивачка ОСОБА_1 вважає, що порушено її право на вільне користування, так як дорогу було закрито для проїзду по ній громадського транспорту, встановлено шлагбаум та відповідний знак. Тобто, як заїзд, так і виїзд до зазначеного дачного товариства по дорозі став неможливим.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2006 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

На зазначене рішення представником позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 була подана апеляційна скарга про скасування рішення суду та винесення нового рішення, мотивуючи тим, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм матеріального права .

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити , а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав .

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є власницею дачного будинку з господарчими будівлями та спорудами у садовому товаристві " Стіновик ", який розташований у смт Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, (а.с. 14,15 ). У вказаних правовідносинах позивачка виступає як учасник дорожнього руху і має право керувати автомобілем ( або користуватись ним) лише по дорогах (вулицях) або інших місцях, призначених для руху автомобільного транспорту, якщо такий не заборонено. Як вбачається з листа Індустріальної районної в м. Дніпропетровську ради Т-3 від 09.03.2006 року, адресованого позивачу (а.с.7) у місці, де стоїть шлагбаум, взагалі не існує офіційної дороги. Для попередження нещасних випадків при перетинанні залізничних колій заводом було встановлено шлагбаум за погодженням з власником цих колій. Офіційною дорогою для під'їзду до дачного товариства „Стеновик" є вул. Байкальська в м. Дніпропетровську, де відповідач перешкод для позивача не створює.

Відповідно до листа МКВП „Земград" № 857 від 09.06.2006 року (а.с.31) вказана дорога не входить до мережі міських проїздів (вулиць провулків тощо ) і не має найменування, як його мають усі проїзди міста. Тобто не є дорогою взагалі.

Також перед в'їздом на вказану дорогу встановлено дорожній знак 3.21. „В'ЇЗД заборонено", який забороняє рух всіх транспортних засобів по цій території взагалі. Таким чином, позивач не має права рухатись по вищевказаній дорозі.

Суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин положення Закону України " Про дорожній рух ", Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року. Однак не застосування цих норм матеріального права не є підставою для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду з одних лише формальних міркувань, що зазначено у ч. 2 ст. 308 ЦПК України.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи представника позивача проте, що порушуються права позивача передбачені ст. 33 Конституції України, оскільки це не відповідає дійсності. Позивачка має право вільно пересуватися на території України, але при цьому вона повинна не порушувати права та інтереси інших осіб, дотримуватися обов'язків передбачених діючим законодавством.

Таким чином, суд вважає можливим залишити без змін рішення суду про відмову Таран Світлані Владиславівні в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303,307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у задоволенні апеляційної скарги представнику позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.