Справа № 188/281/14-ц

Провадження № 2/188/215/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2014 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Місюра К.В.

при секретарі: Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

третя особа: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (м. Дніпропетровськ)

про позбавлення права користування житловим приміщенням та скасування реєстрації

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме: будинком АДРЕСА_1 та скасувати реєстрацію постійного місця проживання ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору купівлі-продажу будинку від 05.06.1993 року позивач є єдиним власником домоволодіння АДРЕСА_1. За згодою позивача 23.04.2012 року ОСОБА_2 було зареєстровано у цьому домоволодінні. Однак з дня реєстрації ОСОБА_2 у вказаному домоволодінні не проживає, жодного разу там не з'являвся, в добровільному порядку не знявся з реєстрації, в зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду.

Позивач в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань та заяв до суду від відповідача не надійшло.

Представник третьої особи також в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у відсутність їх представника.

Враховуючи обставини справи суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність позивача, відповідача та представника третьої особи.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд, керуючись ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу будинку від 05.06.1993 року ОСОБА_1 дійсно належить на праві приватної власності житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Згідно технічного паспорту на житловий будинок, складеного 28.05.1993 року, позивач є єдиним одноособовим власником зазначеного будинку (а.с. 5-8).

Відповідно до довідки Петрівської сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області від 12.02.2014 року в домоволодінні АДРЕСА_1 зареєстрований ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Згідно акту Петрівської сільської ради від 12.02.2014р. ОСОБА_2 дійсно зареєстрований, але з 23.04.2012 року не проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Позивач посилається на те, що в добровільному порядку ОСОБА_2, який не є членом її родини, відмовляється знятись з реєстрації в належному їй домоволодінні, що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як встановлено в судовому засіданні позивач у визначеному законодавством порядку набула право власності на спірне домоволодіння.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Згідно ст. 71 ЖК України якщо наймач або члени його сім*ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, то цей строк у разі спору може бути продовжено судом.

У відповідності до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач фактично не проживає за місцем своєї реєстрації більше шести місяців без поважних причин та на даний час проживає за іншою адресою.

Наявність реєстрації ОСОБА_2 у спірному домоволодінні позбавляє можливості позивача здійснювати право власності у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи на день розгляду справи ОСОБА_2 продовжує бути зареєстрованим у спірному будинку, що суперечить інтересам власника домоволодіння.

Оскільки ОСОБА_2 не є членом сім'ї позивача, не є власником домоволодіння, тому позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 58-60, 79, 88, 212, 213-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1; останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2) з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

Судові витрати покласти на позивача.

Заочне рішення може бути переглянуте Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя К. В. Місюра