УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 ц - 4373/ 2006 Головуючий в 1-й інстанції - Щербина О.О.
Категорія -19/21 Доповідач - Глущенко Н.Г.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого -Глущенко Н.Г.
суддів - Григорченка Е.І., Повєткіна В.В,
при секретарі - Білоконь Н.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді, третя особа ВАТ «Павлоградвугілля», про стягнення страхової виплати за моральну шкоду, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді (далі Фонд) про стягнення страхової виплати за моральну шкоду.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що з серпня 1983 року по 24,06.2005 року працював на підприємствах ДХК «Павлоградвугілля», зокрема на шахті «Західно-Донбаська», правонаступником якої є ВАТ «Павлоградвугілля», - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Під час роботи на підприємстві в підземних та шкідливих умовах він отримав професійне захворювання - радикулопатія попереково-крижова та шийна на фоні спондиалтрозу з вираженим порушенням біомеханіки хребта та больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді дв. плечолопаткового періартрозу ПФС 2 ст., деформуючого артозу ліктьових суглобів справа ПФ 1 ст., зліва - 2ст., дефартрозу колінних суглобів ПФ 1-2 ст.; нейросенеорна приглухуватість І ст. з легким зниженням слуху.
За висновком МСЕК від 27.03.2006 року йому вперше та безстроково встановлено 50% втрати професійної працездатності ( 45% - радикулопатія, 5% - туговухість), а також визнано інвалідом 3 групи.
В зв'язку професійним захворюванням та втратою професійної працездатності йому-позивачу спричинено моральну шкоду, оскільки він втратив професійну працездатність, став інвалідом, що призвело до неможливості утримувати належним чином сім'ю, постійно змушений лікуватись, втратив слух, постійно відчуває фізичний біль, став дратівливим, не може виконувати ніяку домашню роботу, змушений відмовитись від активного життя, втратив впевненість у майбутньому.
Згідно ст.ст. 21,28,34 Закону України « Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», як вважає позивач, відповідач зобов'язаний виплатити йому страхову суму за моральну шкоду в розмірі 70000 грн., яку він і просив стягнути з відповідача на його - ОСОБА_1 користь / а. с.2-4 /.
Свої позовні вимоги позивач підтримав в судовому засіданні, проти чого не заперечував представник третьої особи, а відповідач позов не визнав.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.05.2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково та з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограда стягнено на його користь 30000 грн. страхової виплати за моральну шкоду, а в решті позовних вимог відмовлено / а. с. 26-27 /.
В апеляційній скарзі Фонд ставить питання про скасування рішення суду, як необгрунтованого, оскільки виплата моральної шкоди у поточному році по цій категорії справ призупинена / а. с.29-30 /.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення скасуванню з постановлениям нового рішення відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ДХК "Павлоградвугілля", правонаступником якої є ВАТ "Павлоградвугілля", де працював в підземних та шкідливих умовах, в зв'язку з чим отримав професійне захворювання. Дані обставини підтверджуються письмовими доказами справи, проти чого не заперечували і учасники процесу / а. с. 5-19 /.
Згідно з довідкою обласної МСЕК № 2 від 27.03.2006 року - ОСОБА_1 вперше та безстроково було встановлено 50% втрати професійної працездатності, а також визнано Інвалідом 3 групи / а. с.11/.
Відповідно абз. 4 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закону) завданням страхування від нещасного випадку та професійного захворювання є відшкодування матеріальної та моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей.
Відшкодування моральної шкоди здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат (п. п. «е» п.1 ч.1 ст.21, ч.З ст.28 Закону). Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку і не може бути вищою двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від інших страхових виплат, як зазначено в ч.З ст.34 Закону (далі Закон № 1105-ХІУ від 23.09.1999 року).
Згідно п.27 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (далі Закон № 3235-ІУ від 20.12.2005року) призупинено дію на 2006 рік абзацу 4 ст.1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), пп. «е» п.1 ч.1 ст.21, частини 3 ст.28 та ч.З ст.34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європей222ського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 р. «Кечко проти України» у випадках, коли з набуттям чинності певного закону, його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Як встановлено судом, у позивача право на відшкодування моральної шкоди виникло у 2006 році, на підставі довідки обласної МСЕК № 2 від 27.03.2006 року / а. с. 11 /, тобто коли дія Закону № 1105-ХІУ від 23.09.1999року в частині стягнення моральної шкоди була призупинена дією Закону № 3235-ІУ від 20.12.2005року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача моральну шкоду і находить можливим рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення по справі, яким ОСОБА_1 відмовити в його позовних вимогах про стягнення страхової виплати за моральну шкоду.
Керуючись ст.ст.303,307,309 ЦПК України, колегія судців, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді - задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2006 року - скасувати.
Відмовити ОСОБА_1 в його позовних вимогах до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення страхової виплати за моральну шкоду.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.