Справа № 430/58/14-а
ПОСТАНОВА
19.03.2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Соболєв Є.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з цим позовом, в якому вказуючи, що він як інвалід-чорнобилець ІІ групи, тобто відповідно до ч . 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» як особа, що прирівняна до інвалідів Великої Вітчизняної війни, відповідно до ст. 13 названого Закону та ст. 4 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців, підписаної главами уряду СНД 15 квітня 1994 року, має право на надання йому пільг на безоплатній один раз на рік (туди і назад) проїзд залізничним, водним, міжміським автомобільним країнами СНД, зазначаючи, що відповідачем в порушення вказаних нормативних актів на його звернення було відмовлено у видачі проїзних документів на пільговий проїзд країнами СНД, просив суд визнати ці дії УСЗН Станично-Луганської РДА неправомірними та зобов'язати відповідача видати йому проїзні документи країнами СНД.
Перед початком судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутністю. Судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом дійсно встановлено, що позивач дійсно є інвалідом-чорнобильцем ІІ групи та є особою, яка має право на пільги, встановлені законодавством України для інвалідів війни, про що свідчить його посвідчення (а.с. 7).
У зв'язку з цим відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач має право на пільги, в тому числі на безплатній проїзд один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом. Дані пільги розповсюджуються дією на усю територію України.
В своєму позові позивач вказує, що він має такі ж пільги на усій території СНД як прирівняна до інвалідів ВВВ особа відповідно до ст. 4 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців, підписаної главами уряду СНД 15 квітня 1994 року, яка має пріоритет над законодавчими актами України.
Однак із цими доводами позивача погодитись не можна з огляду на наступне.
Так, статтею 4 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців передбачається, що права інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни на пільговий проїзд на відповідних видах транспорту визначаються Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, підписаною главами урядів Співдружності Незалежних Держав 12 березня 1993 року.
Статтею 1 Угоди про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів і учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них передбачено, що дія цієї Угоди поширюється на інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них, для яких встановлені пільги на проїзд на відповідних видах транспорту, згідно з додатками 1, 2, 3.
Додатком № 1 до вказаної Угоди визначено категорії громадян, прирівняних за пільгами на проїзд у міжміському транспорті до інвалідів Великої Вітчизняної війни, зокрема до яких належать:
1. Інваліди Першої світової та громадянської воєн.
2. Інваліди з числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час захисту колишнього Союзу РСР або під час виконання інших обов'язків військової служби, або внаслідок хвороби, пов'язаної з перебуванням на фронті в інші періоди, а також інваліди з числа партизан громадянської війни;
інваліди з числа осіб начальницького та рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ та органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час виконання службових обов'язків;
інваліди з числа бійців та командного складу винищувальних батальйонів, взводів та загонів захисту народу, які діяли в період з 1 січня 1944 року до 31 грудня 1951 року на території колишніх Української РСР, Білоруської РСР, Литовської РСР, Латвійської РСР, Естонської РСР і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, отриманих під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах.
Як вбачається із наведеного у додатку № 1 переліку громадян, позивач не відноситься до прирівняних до інвалідів ВВВ громадян, що мають пільги на підставі статті 4 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців.
Отже, враховуючи наведене, а також те, що посилання позивача в даному випадку на норму національного законодавства для визначення в якості особи, прирівняної до інвалідів ВВВ, не є правильними, відповідач не зобов'язаний йому видавати документи на пільговий проїзд Країнами СНД, а тому в позові позивачу слід відмовити за необґрунтованістю.
На підставі наведеного, керуючись, ст. ст. 2, 11, 159-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Станично-Луганської районної державної адміністрації про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання її копії сторонами.
Суддя Є.О.Соболєв