ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 р. Справа № 923/146/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка", м. Херсон

до публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське", с. Чорнобаївка Білозерського

району Херсонської області

про стягнення 10910,77 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шибінська А.Л. - представник, довіреність від 16.11.2013р.;

від відповідача: Букалов С.С. - представник, довіреність від 06.02.2014р.

Суть спору: Приватне спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Газкотлоспецмонтажналадка" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" (відповідач) суму заборгованості у розмірі 10910,77 грн., з якої: 10047,00 грн. - сума основного боргу, 672,19 грн. - сума пені та 191,58 грн. - сума 3% річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору № 60 від 08.02.2012р., положення ст.ст. 526, 625, 837, 853, 882 ЦК України та ст. 193, 230-232 ГК України.

Представник позивача у судовому засіданні 20.03.2014р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні 20.03.2014р. представник відповідача подав письмове заперечення на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в їх підтвердження. Дане заперечення прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив, надавши аналогічні пояснення, які містяться у запереченні на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що між приватним спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством "Газкотлоспецмонтажналадка" (підрядник) та публічним акціонерним товариством "Чорнобаївське" (замовник) був укладений договір від 08.02.2012р. за № 60 (надалі - договір).

За умовами п.1.1. договору визначено, що підрядник зобов'язується належним чином виконати роботи з режимно-налагоджувального і еколого-теплотехнічного випробування, наладка КИПиА повітронагрівачів "Егmaf" (6 шт.), введення в експлуатацію газопроводу пташника №3 ремонтного молодняка для ПАТ "Чорнобаївське", а замовник зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити виконані роботи на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 2 договору сторони врегулювали питання щодо вартості та порядку розрахунків за договором.

Відповідно до п.п. 2.1. договору, загальна вартість робіт згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною договору складає 20094,00 грн.

Пунктом 2.3.1. договору встановлено, що до початку виконання робіт здійснюється попередня оплата в розмірі 50% ціни договору.

Як вбачається з п.п. 2.3.2. договору, впродовж 3 банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт - кінцевий розрахунок.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № 1/60 від 25.04.2012р.

Після виконання робіт позивач передав для підпису відповідачу акт приймання виконаних робіт № 1/60.

Однак, відповідачем не було підписано вказаний акт та не надано обґрунтованої відмови від підписання вищезазначеного документа.

Оскільки у позивача не залишилось письмових доказів, які б свідчили про передання акту приймання виконаних робіт № 1/60 для підпису замовнику, позивач повторно листом №181 від 17.06.2013р. з описом вкладення направив відповідачу вищезазначений акт та довідку, який отриманий відповідачем 18.06.2013р., про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні.

Проте, відповідачем знову не було підписано акт приймання виконаних робіт №1/60 та не надано обґрунтованої відмови від підписання вищезазначеного документа.

У зв'язку з відмовою відповідача від підпису акту приймання виконаних робіт №1/60, даний акт підписаний позивачем в односторонньому порядку.

Відповідно до ст.33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За своєю правовою природою договір, що є підставою для виконання позивачем робіт, є договором підряду.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства, підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

Відповідачем не надано жодного доказу щодо мотивів відмови від підписання актів виконаних робіт, а тому вказані акти є належним та допустимим доказом по справі, а тому відповідач повинен був діяти відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми вартості виконаних робіт у розмірі 10047,00 грн., відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми вартості виконаних робіт у розмірі 10047,00 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми пені у розмірі 672,19 грн. та суми 3% річних у розмірі 191,58 грн., ст. 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення. Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

Відповідно до п.п. 7.3 договору, за несвоєчасну оплату виконаних робіт за договором замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт за кожен день прострочення платежів, але не більше 10 відсотків від вартості робіт.

Згідно розрахунку позивача сума пені за 184 дні складає 672,19 грн. та підлягає стягненню.

Доказів сплати нарахованих сум пені та 3% річних, відповідачем суду не надано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 672,19 грн. та суми 3% річних у розмірі 191,58 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони погоджені та розраховані в установленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, які викладені ним у запереченні на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду жодних доказів, в розумінні ст.ст.32-33 ГПК України, в обґрунтування відмови від підписання акту виконаних робіт №1/60 за квітень 2012р. на суму 20094,00 грн. та довідки вартості виконаних робіт форми КБ-3 на суму 20094,00 грн. за спірним договором.

Отже, з огляду на відсутність обґрунтованої відмови відповідача від підписання акту виконаних робіт №1/60 за квітень 2012р. на суму 20094,00 грн. та довідки вартості виконаних робіт форми КБ-3 на суму 20094,00 грн. за спірним договором, суд приходить до висновку, що замовник в порушення вимог статей 853, 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт і не звільняється від обов'язку оплатити відповідні виконані на його користь роботи, таким чином акт виконаних робіт №1/60 за квітень 2012р. на суму 20094,00 грн. та довідка вартості виконаних робіт форми КБ-3 на суму 20094,00 грн. за спірним договором складені відповідно до вимог чинного законодавства, є чинними, свідчать про виконання позивачем на користь відповідача відповідних послуг на суму 20094,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до врегулювання у судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Чорнобаївське" (75024, Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, код ЄДРПОУ - 21307398) на користь приватного спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства "Газкотлоспецмонтажналадка" (73000, м. Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, буд. 2, корп. 4, кв. 130, код ЄДРПОУ - 22741547) суму основного боргу у розмірі 10047,00 грн., суму пені у розмірі 672,19 грн., суму 3% річних у розмірі 191,58 грн. та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.03.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко