ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2014 р. Справа № 923/216/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства "Міський водоканал", м. Нова Каховка Херсонської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод", м. Нова Каховка Херсонської області

про стягнення 144771,79 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шафранський С.А. - представник, довіреність від 10.01.2014р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: комунальне підприємство "Міський водоканал" (позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" (відповідач) заборгованість за надані послуги у розмірі 102067,20 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на умови договору №2351 від 01.12.2012р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, на умови договору б/н від 01.02.2011р. про приймання наднормативно забруднених стічних вод, на положення ст. 526 ЦК України та положення ст. 193 ГК України.

У судовому засіданні 13.03.2014р. відповідач подав відзив на позовну заяву. В даному відзиві відповідач зазначає, що 27.02.2014р. ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод" погасило заборгованість перед КП "Міський водоканал" по договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №2351 від 01.012.2012р. у розмірі 18475,00 грн. Отже, станом на 12.03.2014р. відповідач має заборгованість перед позивачем за договором приймання наднормативно забруднених стічних вод від 01.02.2011р., у розмірі 83591,68 грн.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що у зв'язку з тяжким економічним становищем, яке склалося на підприємстві, не має можливості розрахуватися з поточною кредиторською заборгованістю єдиним одноразовим платежем на велику суму, а тому просить суд надати розстрочку виконання рішення суду в частині сплати суми заборгованості у розмірі 83591,68 грн. строком на 6 місяців, з квітня по вересень включно 2014 року. Даний відзив суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.03.2014р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить збільшити позовні вимоги на 42704,59 грн. та стягнути з відповідача 144771,79 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на ті обставини, що відповідачу у лютому виставлено рахунок №1223 від 17.02.2014р. за послугу з водовідведення на суму 26 213,76 грн. з ПДВ. Надані послуги прийнято відповідно до акта надання послуг від 17.02.2014 року.

Сума заборгованості відповідача за договором №2351 від 01.12.2012р. складає 26 214,28 грн. з ПДВ.

За договором від 01.02.2011 року про приймання наднормативно забруднених стічних вод відповідачу у лютому місяці 2014 року виставлено рахунок на оплату наданих послуг №2351-01 за лютий 2014 року на суму - 16 490,31 грн. з ПДВ. Надання послуг підтверджується актом надання послуг №1268 від 19.02.2014р. Відповідачем виставлений рахунок не оплачено. Сума заборгованості відповідача за договором від 01.02.2011р. складає 100081,99 грн.

Відповідно до положень статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вищевказана заява не суперечить законодавству, суд приймає її до розгляду та долучає до матеріалів справи.

13 березня 2014 року суд оголосив перерву в засіданні суду до 09 год. 30 хв. 20 березня 2014 року, для надання відповідачу часу узгодити з позивачем питання щодо надання розстрочки виконання рішення.

У судовому засіданні 20.03.2014р. представник позивача позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 20.03.2014р. не прибув, але 17.03.2014р. подав через канцелярію суду клопотання, в якому просить суд перенести розгляд справи на іншу дату, оскільки єдиний представник відповідача перебуває у відрядженні.

У судовому засіданні представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача №4028/05 від 17.03.2013р. про перенесення розгляду справи, суд зазначає наступне.

З урахуванням того, що чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання представник відповідача був повідомлений у минулому судовому засіданні, а отже, у відповідача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду. З огляду на викладене, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про перенесення розгляду даної справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача - ТОВ "Новокаховський електромашинобудівний завод".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 01 грудня 2012 року між комунальним підприємством "Міський водоканал" (виробник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" (споживач) був укладений договір №2351 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (надалі - договір №2351).

Предметом договору №2351 є зобов'язання виробника надавати споживачу послуги на умовах, обумовлених у даному договорі.

Пунктом 3.7. договору №2351 встановлено, що споживач зобов'язаний отримати у виробника рахунок за надані послуги з 15 числа поточного місяця та повністю оплатити його до 20 числа поточного місяця незалежно від претензій.

Тариф на послугу централізованого постачання холодної води за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. становив - 3,62 грн./м. куб. з ПДВ (згідно Рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради №57 від 11.02.2011 року).

Тариф на послугу водовідведення за період з 01.12.2012р. по 30.09.2013р. становив - 5,50 грн./м. куб. з ПДВ (згідно Рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради №57 від 11.02.2011 року).

Тариф на послугу централізованого постачання холодної води за період з 01.10.2013р. по теперішній час становить - 3,97 грн./м. куб. з ПДВ (згідно Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №162 від 13.09.2013 року).

Тариф на послугу водовідведення за період 01.10.2013р. по теперішній час становить - 5,92 грн./м. куб. з ПДВ (згідно Постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №162 від 13.09.2013 року).

Матеріали справи свідчать, що позивач на виконання умов договору №2351 в повному обсязі та своєчасно у період з 01.01.2013р. по 01.02.2014р. надавав відповідачу послуги на загальну суму 644337,22 грн., що підтверджується відповідними актами надання послуг та виставленими рахунками (а.с. 33-58).

Відповідач в свою чергу, свої зобов'язання в частині розрахунку за отримані послуги виконав частково, у зв'язку з чим станом на 25.02.2014р. має заборгованість перед позивачем у розмірі 18475,52 грн.

Крім того, 01.02.2011р. між позивачем (водоканал) і відповідачем (абонент) був укладений договір про приймання наднормативно забруднених стічних вод (надалі - договір від 01.02.2011р.).

Відповідно до умов договору від 01.02.2011р. позивач взяв на себе зобов'язання приймати від відповідача наднормативно забруднені стічні води, а відповідач сплачувати додаткову плату за приймання цих вод на умовах визначених цим договором.

Умовами п.6.5. договору від 01.02.2011р. встановлено, що за очищення наднормативно забруднених стічних вод, оплата проводиться за визначеним коефіцієнтом кратності, помноженому на виробничу собівартість очищення 1 куб.м стічних вод, яка складає 1,25 грн. (без ПДВ), а також: помноженим на обсяг скинутих стоків. Вищевказана плата може змінюватися на протязі року, у зв'язку зі зміною затвердженого тарифу.

Відповідно до умов п.6.6. договору від 01.02.2011р., у разі зміни тарифу на водовідведення, діючих на час укладання договору, оплата абонентом наданих йому послуг з очищення понад нормативно забруднених стічних вод здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору та додаткового узгодження з абонентом.

Відповідно до умов п.6.4. договору від 01.02.2011р., виробнича собівартість очищення 1 куб. м. стічних вод визначається на підставі «Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення», затверджених Постановою КМУ №869.».

На підставі Рішення виконавчого комітету Новокаховської міської ради №57 від 11.02.2011 року встановлено норматив плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації м. Нова Каховка на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м. у розмірі - 1,98 грн/м. куб. з ПДВ.

Таким чином, у період з 01.01.2013р. по 30.09.2103р. діяв тариф - 1,98 грн/м. куб. з ПДВ. З 01.10.2013 року по теперішній час діє тариф - 2,23 грн/м. куб. з ПДВ.

На виконання умов договору від 01.02.2011р. позивач, у період з 01.01.13р. по 01.02.14р. надав відповідачу послуги по прийманню наднормативно забруднених стічних вод на загальну суму 206641,69 грн., що підтверджується актами наданих послуг (а.с. 59-70).

Відповідач, свої зобов'язання в частині розрахунку за отримані послуги по прийманню позивачем наднормативно забруднених стічних вод виконав частково, у зв'язку з чим станом на 25.02.2014р. має заборгованість перед позивачем у розмірі 83591,68 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

13 березня 2014року позивач, в порядку ст. 22 ГПК України подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить збільшити позовні вимоги на 42704,59 грн. та стягнути з відповідача 144771,79 грн.

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на ті обставини, що відповідачу у лютому виставлено рахунок №1223 від 17.02.2014р. за послугу з водовідведення на суму 26 213,76 грн. з ПДВ. Надані послуги прийнято відповідно до акта надання послуг від 17.02.2014 року.

Сума заборгованості відповідача за договором №2351 від 01.12.2012р. складає 26 214,28 грн. з ПДВ.

За договором від 01.02.2011 року про приймання наднормативно забруднених стічних вод відповідачу у лютому місяці 2014 року виставлено рахунок на оплату наданих послуг №2351-01 за лютий 2014 року на суму - 16 490,31 грн. з ПДВ. Надання послуг підтверджується актом надання послуг №1268 від 19.02.2014р. Відповідачем виставлений рахунок не оплачено. Сума заборгованості відповідача за договором від 01.02.2011р. складає 100081,99 грн.

Відповідно до положень ч.1, ч.4 ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява позивача про збільшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд задовольняє заяву позивача і приймає її до розгляду.

Суд визначає ціну позову у розмірі 144771,79 грн.

Крім того, матеріали справи свідчать, що відповідно до платіжного доручення №7171915 від 27.02.2014р. (а.с. 85), відповідачем в рахунок сплати заборгованості за договором №2351 перераховано позивачу 18475,00 грн.

Оскільки наявні у справі докази підтверджують сплату відповідачем в рахунок погашення частини основної суми боргу за договором №2351 у розмірі 18475,00 грн., суд вважає, що в цій частині спір відсутній, а тому, в цій частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України суд припиняє провадження у справі.

Станом на 20.03.2014р. сума заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги становить 126296,79 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані послуги у розмірі 126296,79 грн. є документально обґрунтованими та нормативно доведеними, а тому задовольняються судом.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

У відзиві на позовну заяву від 12.03.2014р. (а.с. 81-82) відповідач просить суд розстрочити виконання рішення в частині стягнення суми боргу строком на 6 місяців - з квітня по вересень 2014 року, оскільки підприємство на даний час не має фінансової можливості виконати свої зобов'язання.

З приводу даного клопотання суд зазначає наступне.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання. Так відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення суду на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка - це виконання судового рішення по частинам у вказані господарським судом строки При цьому при відстроченні виконання судового рішення слід ураховувати приписи ст. 121 ГПК про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Водночас відповідно до п. 2 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України N 02-5/333 від 12.09.96 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Наведені відповідачем у відзиві на позовну заяву підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочення виконання судового рішення, оскільки важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в сумі 2895,45 грн. відшкодовується йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представника позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись 22, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новокаховський електромашинобудівний завод" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 35, код ЄДРПОУ - 33246433) на користь комунального підприємства "Міський водоканал" (74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Електромашинобудівників, 3, код ЄДРПОУ - 32218122) суму заборгованості за надані послуги у розмірі 126296,79 грн. та 2895,45 грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 18475,00 грн.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.03.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко