НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/372/14-ц

№ 2-о/183/53/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2014 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Парфьонова Д.О., секретаря судового засідання Буша А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду заяву ОСОБА_1, заінтересована особа - Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, встановлення факту родинних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Подано заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, встановлення факту родинних відносин. Позивач просить:

встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (до укладення шлюбу - ОСОБА_1), є донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5;

встановити факт, що в заповіті від 31 липня 1991 року, посвідченому державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Копиловою Г.Г., реєстровий №2000 складений та підписаний ОСОБА_2, що померла ІНФОРМАЦІЯ_5;

встановити факт належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (до укладення шлюбу - ОСОБА_1), заповіту від 31 липня 1991 року, складеного та підписаного ОСОБА_2;

встановити факт належності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що померла ІНФОРМАЦІЯ_5, свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 березня 1971 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Микитась Е.О., реєстровий №1019, згідно якого до складу спадкового майна входить одна друга частина житлового будинку АДРЕСА_1;

встановити факт належності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що померла ІНФОРМАЦІЯ_5, свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя від 19 березня 1971 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Микитась Е.О., реєстровий №1017, згідно якого ОСОБА_2 належить у спільному майні подружжя частка в розмірі: одна друга частина житлового будинку АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що після смерті своєї матері звернулась до державного нотаріуса за свідоцтвом про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва було відмовлено, оскільки в документах, наданих на підтвердження права на спадщину та права власності спадкодавця маються численні помилки щодо прізвища спадкодавця, і саме ці помилки перешкодили їй, як спадкоємцю померлої отримати свідоцтво про право на спадщину та порушило її спадкові права.

В судове засідання заявник не з'явилась, в своїй заяві просила суд розглянути справу без її участі, заяву підтримує.

Заінтересована особа в судове засідання не з'явились. Згідно заяви, що надійшла до суду, Новомосковська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області просить розглядати справу за її відсутності.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню частково з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_2 від 24 лютого 1953 року, батьками заявника, мовою оригіналу зазначено: отец - ОСОБА_7, мать - ОСОБА_2.

У відповідності до свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 від 19 жовтня 1974 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уклала шлюб з ОСОБА_9 та змінила прізвище на ОСОБА_1.

Відповідно до ксерокопії паспорта громадянина України НОМЕР_4, паспорт видано щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованої 26.08.1997 року за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру платника податків від 27.09.1999 року, ОСОБА_2 присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 08 серпня 2006 року (актовий запис №685), ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 80 років.

На підставі свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя, реєстровий №1017 від 19 березня 1971 року, зареєстрованому в бюро технічної інвентаризації за номером 8804-62 19.03.1971 року ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_7 та їй належить ? частина житлового будинку і службової будівлі за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 березня 1971 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори та зареєстрованому в бюро технічної інвентаризації за номером 8804-62 19.03.1971 року., реєстровий №1019, ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_7 належить одна друга частина житлового будинку АДРЕСА_1.

Також, згідно Державного акту на право приватної власності на землю зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НМ №816 від 09 січня 1998 року на ім'я ОСОБА_2 на підставі рішення міськвиконкому №1026 від 30.10.1997 року передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0628 гектарів, розташовану на території Новомосковської міської Ради народних депутатів для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1.

За життя ОСОБА_2 31 липня 1991 року склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори, реєстровий №2000. Згідно заповіту: ОСОБА_2, що мешкає: АДРЕСА_1 на випадок смерті робить таке розпорядження: жилий будинок з надвірними побудовами, що знаходяться в АДРЕСА_1 заповідає ОСОБА_1. Вказано, що заповіт підписано: гр-кою ОСОБА_2, 10 годин 30 хвилин. Особу сторони перевірено.

Заявник звернулась до Новомосковської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 24.09.2013 року у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено з посиланням на те, що документи, надані спадкоємцем на підтвердження наявності права власності спадкодавця містять по батькові іншої особи, ніж спадкодавця.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Встановлення факту належності документу для заявника має юридичне значення, тому що дозволяє їй реалізувати своє право на отримання спадщини.

Щодо вимог про встановлення родинних відносин, то відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Оцінюючі вищенаведені докази по справі, суд приходить до висновку, що при видачі свідоцтва про народження заявника від 24 лютого 1953 року Новомосковським міським відділом реєстрації актів громадянського стану, з урахуванням перекладу з російської мови на українську була допущена помилка в графі «мати», а саме, замість вірного по батькові «ОСОБА_2», помилково зазначене «ОСОБА_2», внаслідок чого ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 являється матір'ю ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1. Дана помилка є суттєвою, перешкоджає реалізації спадкових прав заявника, а отже позовні вимоги в цій частині заяви підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про встановлення факту належності заповіту, то відповідно п. 6 ч. 1, ч.2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Оскільки зміст заповіту від 31 липня 1991 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори за реєстровим номером № 2000 свідчить про те, що він складений ОСОБА_2, підпис в заповіті збігається з підписом, наявним в паспорті ОСОБА_2, місце проживання особи збігається з місцем проживання, зазначеному в паспорті, заповіт посвідчений нотаріально, та особу сторони перевірено, суд вбачає що при зазначенні по батькові особи, якою підписано заповіт допущено помилку і замість вірного по батькові особи, якою підписано заповіт - «ОСОБА_2», помилково зазначено - «ОСОБА_2». Оскільки дана помилка є суттєвою, перешкоджає реалізації спадкових прав заявника, а отже позовні вимоги в цій частині заяви підлягають задоволенню частково, шляхом встановлення факту, що заповіт від 31 липня 1991 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори за реєстровим номером № 2000 складено та підписано ОСОБА_2. При цьому частковість задоволення позовних вимог полягає в тому, що згідно вимог п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України, встановлюється факт належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Оскільки особа, щодо якої заявник просить встановити факт належності правовстановлюючого документа померла, суд вважає що в даній справі належить встановленню факт, що має юридичне значення для заявника, а не факт належності документу померлій особі.

Щодо вимог про встановлення фактів належності ОСОБА_2, померлій ІНФОРМАЦІЯ_5, свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 березня 1971 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори за реєстровим номером №1019 та свідоцтва на право власності на частку в спільному майні подружжя від 19 березня 1971 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори, реєстровий №1017, то у відповідності до ч.2 ст.256 ЦПК України, судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно п. 6 ч. 1, ч.2 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, з урахуванням ксерокопії паспорту ОСОБА_2, який підтверджує місце проживання померлої, Державного акту на право приватної власності на землю зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за НМ №816 від 09 січня 1998 року на ім'я ОСОБА_2, свідоцтва про смерть ОСОБА_2, відомостей про батьків у свідоцтві про народження заявника, того, що інші анкетні данні, окрім по батькові є ідентичними вбачається, що при зазначенні по батькові особи, щодо якої складено свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 березня 1971 року, посвідчене державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори за реєстровим номером №1019 та свідоцтво на право власності на частку в спільному майні подружжя від 19 березня 1971 року, посвідченого державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори, реєстровий №1017 допущено помилку, і замість вірного по батькові особи, щодо якої видано означені документи - «ОСОБА_2», помилково зазначено - «ОСОБА_2». Оскільки дана помилка є суттєвою, перешкоджає реалізації спадкових прав заявника, і особа, щодо якої видано свідоцтва померла, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в частині встановлення факту, що має юридичне значення - видачі документів щодо спадкодавця. При цьому, підстави частковості задоволення позовних вимог зазначено вище.

Щодо вимог про встановлення факту належності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (до укладення шлюбу - ОСОБА_1), заповіту від 31 липня 1991 року, складеного та підписаного ОСОБА_2 то у відповідності до ст.234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав. Як вбачається з тексту заповіту, заповідач заповідає майно ОСОБА_1, яка є заявником у даній справі, факт належності заповіту ОСОБА_1 не оскаржується та не визнається, помилок щодо прізвища спадкоємця не вбачається.

В зв`язку з тим, що в заповіті вірно вказано прізвище ім`я та по батькові спадкоємця ОСОБА_2, належність спадкоємця за заповітом відповідними доказами, зокрема і щодо встановлення факту, що має юридичне значення визнається, дійсність заповіту не оскаржується в задоволенні даної частини заяви належить відмовити.

Внаслідок викладеного, керуючись ст.ст. 60, 213-215, 256 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити факт того, що ОСОБА_2, померла ІНФОРМАЦІЯ_5, являється матір'ю ОСОБА_1 (дівоче прізвище - ОСОБА_1), ІНФОРМАЦІЯ_1.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що заповіт від 31 липня 1991 року, посвідчений державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори за реєстровим номером № 2000 складено та підписано ОСОБА_2, померлою ІНФОРМАЦІЯ_5.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що свідоцтво про право на спадщину за законом від 19 березня 1971 року, посвідчене державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Микитась Е.О. за реєстровим номером № 1019, про право спадщини на одну другу частину житлового будинку АДРЕСА_1 видано щодо ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що свідоцтво на право власності на частку в спільному майні подружжя від 19 березня 1971 року, посвідчене державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори Микитась Е.О. за реєстровим номером № 1017, згідно якого ОСОБА_2 належить у спільному майні подружжя частка в розмірі: одна друга частина житлового будинку АДРЕСА_1 віддано щодо ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5.

В задоволенні решти заяви - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.О. Парфьонов