Справа № 183/500/14-а
№ 2-а/183/115/14
П О С Т А Н О В А
іменем України
17.02.2014 року м.Новомосковськ
Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонова Д.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщені суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області про перерахунок довічного утримання, -
ВСТАНОВИВ:
15.03.2014 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області про перерахунок довічного утримання, в якому просив визнати незаконною відмову відповідача в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці; зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та виплатити позивачу щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 03.06.2013 року згідно довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.12.2013 року №Б-с-2009 та №Б-с-2009/1; зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області у разі зміни розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді згідно статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підтвердженого довідками Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, здійснювати відповідний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
Позовні вимоги обґрунтовані законодавчо визначеним правом позивача на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною розміру суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Відповідач заперечував проти проведення перерахунку, оскільки позивач не був суддею Конституційного Суду України, то норми ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», щодо необхідності здійснення перерахунку довічного грошового утримання, до нього застосовуватися не можуть.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, вважаю за можливе винести рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши матеріали справи, вважаю за необхідне задовольнити позовні вимоги з огляду на наступне.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 є суддею у відставці. Так, з 07.04.1994 року по 18.06.2012 року позивач працювала на посаді судді Новомосковського міського, а потім Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 24.05.2012 року №4863-VI «Про звільнення суддів» та наказу голови Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області №49-0 від 18.06.2012 року, позивача відраховано зі штату суду у зв'язку виходом у відставку.
12.04.2013 року рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року, визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені позивачу щомісячного довічного грошового утримання з грудня 2012 року. Зобов'язано відповідача на підставі ст.138 ч.3 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» виплачувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді починаючи з грудня 2012 року.
09.12.2013 року позивачем отримано довідки Територіального управління ДСА України в Дніпропетровській області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання станом на січень 2013 року та на грудень 2013 року, подані відповідачу 10.12.2013 року.
27.12.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання на підставі рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013.
Згідно відповіді управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області від 06.01.2013 року, позивача повідомлено, що з 03.06.2013 року знято обмеження максимального розміру довічного грошового утримання позивача. Вказано, що розмір довічного грошового утримання позивача складає 8840,00 грн., враховуючи, що заробітна плата судді згідно довідки №Б-с-926 від 25.06.2012 року становить 12252,80 грн. В проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання відповідно заяви та довідок від 09.12.2013 року №Б-с-2009 та №Б-с-2009/1 відмовлено, оскільки норми щодо перерахунку суддям у відставці не передбачені законодавством за винятком суддів Конституційного Суду України.
09.01.2014 року позивача повідомлено про проведення перерахунку. Зазначено, що сума заборгованості за період з 01.12.2012 року по 31.01.2014 року не виплачена, в зв`язку з встановленою датою нарахування та повідомлено, що кошти в повному обсязі будуть сплачені 22.01.2014 року.
Позивачем оскаржується відмова відповідача у здійсненні перерахунку розміру довічного грошового утримання з урахуванням довідок ТУ ДСА, наданих відповідачу 10.12.2013 року неправомірні, позивач звернувся з позовом до суду.
Так, згідно рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 р. N 3-рп/2013, частина третя статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» N 2453-IV із змінами, внесеними згідно із Законом України від 08.07.2011 р. N 3668-VI, визнана такою, що суперечить Конституції України (є неконституційними), та не підлягає застосуванню як така, що втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Натомість підлягає застосуванню частина третя статті 138 Закону N 2453 в редакції до змін, внесених Законом N 3668-VI, а саме: "Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання".
Як встановлено матеріалами справи, з 03.06.2013 року довічне грошове утримання позивачу відповідач виплачує в значно меншому розмірі, ніж це передбачено діючою нормою ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Таким чином відмова відповідача в здійсненні перерахунку ОСОБА_1 суми його довічного утримання з 03.06.2013 року у відповідності до ч.3 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції до змін внесених Законом N 3668 є неправомірною
Означена відмова є безпідставною та неправомірною з огляду на наступне.
Згідно рішення від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, Конституційний Суд України вказав на те, що право судді, який перебуває у відставці, на щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праці заробляти додаткові матеріальні блага. Статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, право на отримання виплат (пенсії, щомісячного довічного грошового утримання), рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.
У відповідності до рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди і тому не є складовою заробітної плати судді. Виходячи з системного аналізу положень Закону, це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. Щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення. Пенсійний фонд України є уповноваженим державою органом, зокрема, щодо виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (абз.8 пп. 5 п. 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України «Про Положення про Пенсійний фонд України» від 06 квітня 2011 року № 384).
З 30.07.2010 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій та статус суддів» № 2453 від 07 липня 2010 року, статтею 138 якого передбачено, що суддя, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або, за його вибором, щомісячне грошове утримання.
Пунктом 3 вищевказаної статті зазначеного Закону передбачено, що щомісячне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше, ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
У відповідності до п.5 цієї ж статті (в редакції від 23.12.2010 року) довічне грошове утримання суддям загальної юрисдикції виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У частині першій статті 126 Основного Закону України закріплено положення, згідно з яким незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Однією з гарантій забезпечення незалежності суддів, закріплених у частині першій статті 126 Конституції України, є надання їм за рахунок держави матеріального і соціального захисту, до яких, зокрема, відноситься і щомісячне довічне грошове утримання.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності судів, незалежності та правової захищеності суддів.
Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів урегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року.
Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.
Частиною 1 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання, збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок (ч.4 ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до ст. 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді, науковий ступінь, роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Таким чином, розмір довічного грошового утримання безпосередньо пов'язаний із розміром заробітної плати суддів відповідних судів.
Твердження відповідача про те, що Законом України "Про судоустрій і статус суддів" проведення перерахунку довічного грошового утримання судді передбачено виключно для суддів Конституційного Суду України, суддів не беруться до уваги, з огляду на таке.
Відповідно до ст.3 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України.
Як встановлено положеннями ч.4 ст. 17 вказаного Закону, єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема: єдиними засадами організації та діяльності судів; єдиним статусом суддів; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України.
Статтею 51 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Згідно ч.5 ст.109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за суддею, звільненим за його заявою, про відставку, зберігається звання судді га гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Враховуючи викладене, судді, що працюють або працювали у системі судів загальної юрисдикції, не повинні ставитись у менш вигідне становище в питаннях пенсійного забезпечення, а саме нарахування та виплати довічного грошового утримання судді у відставці, порівняно із суддями Конституційного Суду України.
У відповідності до ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку із суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.
Ст. 5 КАС України передбачає здійснення судочинства відповідно як Законів України, так і міжнародних договорів, згода на які дано Bерховною Pадою України. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принципи верховенства права.
За змістом ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечується, зокрема, вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування.
Згідно п.6 рішення Ради Суддів України №18 від 23 березня 2012 року за результатами розгляду звернень суддів у відставці щодо їх права на перерахунок довічного грошового утримання, вважати наявним у них такого права відповідно до частини 3 статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". При цьому слід запровадити порядок на рівні Державної судової адміністрації України та Пенсійного фонду України, за яким під грошовим утриманням судді, який працює на відповідній посаді, слід вважати єдиний рівень по державі для суддів відповідної інстанції.
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що згідно відповідей відповідача довічне грошове утримання позивачу нараховано в розмірі, який є меншим, ніж встановлене законодавством, приходжу до висновку про наявність у позивача права на перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі, встановленому ст.138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
При цьому, оскільки з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року № 3-рп/2013, відновлено право суддів у відставці на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження будь-яким максимальним розміром, саме з цієї дати позивач має право одержувати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати судді, працюючого на відповідній посаді без будь-яких обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. При цьому, для обрахунку слід брати до уваги довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області 09.12.2013 року №Б-с-2009 та №Б-с-2009/1, згідно яких заробітна плата діючого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області станом на 01.01.2013 року, яка враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі особового рахунку на січень 2013 року складала-б 16058 гривень, а станом на 01.12.2013 року, складала-б 17052 гривні.
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача у разі зміни розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді згідно статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підтвердженого довідками Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, здійснювати відповідний перерахунок щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, то дані вимоги задоволенню не підлягають, в зв`язку з відсутністю у адміністративного суду повноважень щодо вирішення позовних вимог на майбутнє з урахуванням положень ст.2, 17 КАС України.
Керуючись ст.ст. 71, 158, 160 - 163, 183-2 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Новомосковську та Новомосковському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання розраховане відповідно до довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 09.12.2013 року №Б-с-2009 та №Б-с-2009/1 починаючи з 03.06.2013 року з урахуванням сплачених сум.
В решті адміністративного позову - відмовити.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Суддя Д.О. Парфьонов