17.03.2014
У К Р А Ї Н А
НАХІМОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
______________________________________________________________________
Справа № 765/1176/14-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2014 року суддя Нахімовського районного суду м. Севастополя Семенуха Т.Б., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя про визнання протиправними дій, зобов'язання до вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулась з вимогами до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, просить суд стягнути з відповідача суму недоплаченої допомоги в розмірі 4454,74 грн за період з 01.08.2013р. по 01.02.2014р. Зобов'язати відповідача виплачувати позивачу щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення неї трьох років в розмірі, не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов'язаними з народженням та похованням».
Відповідач у визначений законом строк не подав суду письмових заперечень.
Дослідивши матеріали справи суддя приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є матір'ю дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та здійснює догляд за нею.
Ця подія в її житті визнається нормами законодавства про соціальне страхування як страховий випадок - підстава виникнення права на здобуття матеріального забезпечення у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за нею.
Оскільки позивач є застрахованою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на неї розповсюджуються дія Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Зокрема, відповідно до ст. 43 Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі Закон № 2240-ІІІ), надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно Закону № 2240-ІІІ, застрахована особа - це найманий працівник, або інша особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Отже ОСОБА_1, у зв'язку з перебуванням у декретній відпустці, на час вирішення спірного питання набула статус особи, яка тимчасово втратила працездатність.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Відповідачем ОСОБА_1 призначена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років відповідно до положень статті 15 Закону № 2811-ХІІ (у редакції Закону № 107-VI) та пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751, у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
До 01.01.2008 - дати набрання чинності Законом №107-VI, правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом №2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Закону №2240-ІІІ, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону № 2811-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Пунктом 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону № 2811-ХІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2008, передбачено, що розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України №2811-ХІІ в редакції, яка діє з 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Згідно з пунктом 3 розділу VІІІ Прикінцевих положень Закону України №2811-ХІІ в редакції, яка діє з 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Статтею 43 Закону № 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону № 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-III було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України Рішенням від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з часу проголошення Рішення №10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію зазначені положення Закону № 2240-IIІ.
В даному випадку виник спір щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому на відносини щодо допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного у розмірі, встановленому статтею 43 Закону № 2240-III, а виплату позивачу допомоги в іншому розмірі слід визнати протиправним.
Ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до суду 19.02.2014р., тому суд приходить до висновку, що слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачеві допомоги виходячи з розміру, встановленого статтею 43 Закону № 2240-III з урахуванням раніше виплачених сум в період з 19.08.2013р. по 19.02.2014р.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача конкретної суми не підлягають задоволенню, оскільки повноваження по нарахуванню допомоги належить до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя.
Вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплачувати допомогу по догляду за дитиною у подальшому не підлягають задоволенню, оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів. Право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушене у майбутньому і щодо якого не відомо, буде воно порушене чи ні.
Керуючись ст. 46 Конституції України, ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", ст. 2,12, 70, 71, 76, 79, 94, 99, 100, 159-163, 186, 256 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя щодо виплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку з 19.08.2013 року в розмірі 130 грн.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленому Законом в період з 19.08.2013 року до 19.02.2014р. з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Нахімовський районний суд м. Севастополя шляхом подачі протягом десяти днів з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя-підпис
З оригіналом згідно
Суддя Нахімовського районного
суді м. Севастополя Т.Б. Семенуха