Справа № 22-10802/2006р.                             Головуючий в 1 інстанції Тишко Н.В.

Категорія 43                                                   Доповідач Стельмах Н.С.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчачнова С.І., при секретарі Баранові В.В., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Доненьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3    на дії державної виконавчої служби у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області і

встановив:

в апеляційній скарзі ДВС у Центрально-Міському районі м. Горлівки оспорює обгрунтованість судової ухвали, якою задоволено вказану скаргу, і ставить питання про її скасування та ухвалення нової про відмову в задоволенні скарги, оскільки вважає, що викладені в ухвалі висновки не відповідають вимогам чинного законодавства та встановленим по справі обставинам.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2. та його представник ОСОБА_1. заперечували проти доводів скарги і просили про її відхилення та залишення судового рішення без зміни.

Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.

У липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся з вказаною скаргою, підстави якої уточнив в заяві від 17.08.2006 р. (а.с. 63-65).

Зазначав, що постановами державного виконавця від 3 травня 2006 року сім виконавчих проваджень, відкритих 25 квітня 2006 року за виконавчими листами, виданими у виконання рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 грудня 2005 року про стягнення з ВАТ „Донецькобленерго" в порядку захисту прав споживачів на користь ОСОБА_2. 3889 грн. і 2000 грн. та ОСОБА_3. 1670 грн. і 2000 грн. та відповідних судових витрат, всупереч чинному законодавсту приєднано до зведеного виконавчого провадження, що вже було зупинено постановою від 14 грудня 2004 року.

Просив визнати вказані дії державного виконавця незаконними та зобов'язати усунути порушення закону і провести відповідні дії з примусового виконання вказаних виконавчих документів.

Ухвалою Дебальцевського міського суду Донецької області від 4 вересня 2006 року скаргу задоволено.

Апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При розгляді цієї справи судом першої інстанції було встановлено, що дійсно державним виконавцем ДВС у Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області постановами від 3 травня 2006 року було приєднано до зведеного виконавчого провадження, зупиненого 14 грудня 2005 року, 7 не зупинених виконавчих проваджень, відкритих постановами від 25 квітня 2006 року за виконавчими листами, виданими у виконання рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 грудня 2005 року щодо грошових стягненнь з ВАТ „Донецькобленерго" на користь ОСОБА_2. та ОСОБА_3. в порядку захисту прав споживачів (а.с. 10-24, 86-99).

Відповідно до вимог ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження" визначено особливості виконання рішень у разі видкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника.

Вказаною нормою регламентовано, що виконавчі провадження об'єднуються в одне зведене виконавче провадження для накладення арешту на майно боржника у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.

Таким чином, вказана норма закону регламентує особливості виконання судових рішень, а не можливість приєднання таких, що знову відкриті виконавчих проваджень до одного зведеного, що зупинено та за яким взагалі не виконуються будь-які дії з виконання судового рішення.

За таких обставин, не можна визнати спроможними доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості судової ухвали за відповідності оскаржених дій державного виконавця вимогам ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження".

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" термін „мораторій на задоволення вимог кредиторів" вживається у значенні зупинення виконання боржником грошових зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також у значенні припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Судом при вирішенні цієї справи встановлено, що термін виконання рішення Дебальцевського міського суду Донецької області від 13 грудня 2005 року, яке набрало законної сили 23 березня 2006 року, настав після введення мораторію щодо виконання грошових зобов'язань ВАТ „Донецькобленерго", оскільки справу про його банкрутство порушено постановою Господарського суду Донецької області від 22 листопада 2004 року.

За таких обставин, не можна визнати спроможними доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості судової ухвали за наявності у державного виконавця підстав для зупинення виконавчих проваджень з виконання вказаного судового рішення за введенням мораторію відповідно до визначеної постанови господарського суду.

Більше того, з оскаржених постанов державного виконавця від 3 травня 2006 року вбачається, що вказані виконавчі провадження взагалі не було не зупинено, а приєднано до зупиненого зведеного виконавчого провадження і саме у зв'язку з цим державним виконавцем припинено проведення будь-яких дій з виконання вказаного судового рішення, що не передбачено Законом України „Про виконавче провадження".

Тому посилання в скарзі на те, що у державного виконавця були підстави для зупинення визначених виконавчих проваджень відповідно до п. 15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження" за внесенням ВАТ „Донецькобленерго" до реєстру підприємств ПЕК, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", не впливають на правильність правових висновків суду щодо незаконності дій державного виконавця і наявності підстав для усунення ДВС порушень закону при виконанні визначених виконавчих проваджень.

До того ж вказані відомості суду взагалі не були надані та відповідно до ст. 2 вказаного закону його дія поширюється лише на учасників розрахунків за енергоносії, що не стосується сторін визначених виконавчих проваджень.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції при розгляді цієї справи норм процесуального права та невідповідності вісновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судової ухвали немає.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

апеляційну скаргу ДВС у Центрально-Міському районі м. Горлівки відхилити, ухвалу Дебальцевського міського суду Донецької області від 4 вересня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.