Справа № 22-9783/2006р. Головуючий в 1 інстанції Кузнецов Р.В.
Категорія 5 Доповідач Стельмах Н.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 грудня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І, при секретарі Баранові В.В., розглянув у відкритому судовому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист права власності і відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про поділ майна, що є у спільній частковій власності та відшкодування моральної шкоди до про і
встановив:
в апеляційній скарзі ОСОБА_1. оспорює обгрунтованість судового рішення, яким задоволено обидва позови, і ставить питання про його скасування з поверненням справи на новий судовий розгляд, оскільки судом незаконно розглянуто справу в її відсутність і тому не з'ясовано обставини, що мають значення для її вирішення.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1. та її представник адвокат ОСОБА_3. підтримали доводи апеляційної скарги і просили про її задоволення, скасування судового рішення та повернення справи на новий розгляд, а представники ОСОБА_2. за довіреністю ОСОБА_4. та адвокат ОСОБА_5. заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її відхилити і залишити судове рішення без зміни. .
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини.
22 листопада 2004 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2. і зазначала, що їм на праві спільної часткової власності належить вбудоване нежиле приміщення за №АДРЕСА_1 в м. Слов'янську загальною площею 202,6 кв. м, з яких їй належить 1/4 частина, а відповідачу - 3/4 частини.
Відповідач без її згоди та дозволу виконкому провів перепланіровку і переобладнання вказаного приміщення, з'єднав його з іншим, яке їй не належить, встановивши вікно та двері.
Вона просила в порядку відновлення її права співвласника зобов'язати відповідача привести приміщення в первісний вигляд та у відшкодування моральної шкоди, спричиненої вказаними незаконними діями відповідача, стягнути з нього на її користь у відшкодуванян моральної шкоди 10000 грн.
16 грудня 2004 року ОСОБА_2. звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1. і зазначав, що відповідачка відмовляється дати згоду на виділ його частки приміщення в натурі, чим порушує його право власності, оскільки користуватися приміщенням спільно вони не можуть.
Тому він просив поділити спірне приміщення, виділивши його 3/4 частини в натурі та у відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями відповідачки 1600 грн. і судові витрати.
Справа неодноразово розглядалася судовими інстанціями.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2006 року позови задоволено частково; з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. у відшкодування моральної шкоди стягнуто 500 грн.; спірне приміщення поділено за першим варіантом висновку судово-технічної експертизи від 25 березня 2005 року з виділенням в натурі ОСОБА_2. 3/4 частини і ОСОБА_1. - 1/4 частину, з покладенням на ОСОБА_2. обов'язку з його переобладнання і зі стягненням за це на його користь з ОСОБА_1. 2724 грн.; стягнуто також з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_2. 500 грн. у відшкодування моральної шкоди та 450 грн. судових витрат.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 1 постанови „Про судове рішення" № 11 від 29 грудня 1976 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обгрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановленні обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ч. 6, 7 ст. 191 ЦПК України, якщо розгляд справи відкладався, справа розглядається спочатку.
У випадках, коли сторони не наполягають на повторенні пояснень учасників цивільного процесу, наданих раніше, знайомі з матеріалами справи, в тому числі з поясненнями учасників цивільного процесу, якщо склад суду не змінився і до участі в справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання.
Судом першої інстанції після допиту в судовому засіданні сторін та свідків з 17 лютого і до 4 серпня 2006 року розгляд справи багаторазово відкладався (а.с.326-331) за неявкою сторін.
Не зважаючи на це та вимоги визначених норм процесуального права, в судовому засіданні 4 серпня 2006 року, коли сторони з'явилися, розгляд справи не було розпочато спочатку.
Не було оголошено склад суду, роз'яснено право відводу та права і обов'язки сторін, особи, які беруть участь в справі не давали пояснень щодо кожного з позовів, але в судовому засіданні було оголошено перерву.
16 серпня 2006 року розгляд справи всупереч вимог п. 2 ч.1 ст. 169 ЦПК України було продовжено у відсутність ОСОБА_1., яка вперше після відновлення розгляду справи не з'явилася в судове засідання, але просила відкласти розгляд справи та повідомила суд про причину своєї неявки.
Причина була поважною, оскільки обумовлена від'їздом позивачки з міста для оздоровлення дитини.
Не зважаючи на це розгляд справи 16 серпня 2006 року було закінчено з ухваленням рішення.
Таким чином, суд не мав можливості з'ясувати за спливом значного часу з початку розгляду справи і не з'ясував дійсні відносини сторін, їх відношення до кожного з позовів; не роз'яснив їм право заявити клопотання щодо призначення і проведення повторної судово-технічної експертизи про можливість та варіанти поділу спірного нежилого приміщення, оскільки за ухвалами суду по справі було проведено З експертизи, висновки яких є взаємовиключними.
З протоколу судового засідання (а.с.337-338) вбачається, що судом досліджено лише один з трьох висновків експертизи від 25 березня 2005 року, але в рішенні зазначено, що інші не взято до уваги, у тому числі висновки від 11 лютого 2005 року (а.с. 31-35) та від 22 квітня 2005 р. (а.с.99-100), за якими поділ спірного приміщення за технічним станом взагалі є неможливим за відсутності обладнаного другого входу та небезпечності.
Крім того, не було з'ясовано думку сторін з приводу прийнятності для них кожного з двох варіантів поділу спірного приміщення за вибраним судом висновком експертизи.
Більше того, суд вирішив питання про права та обов'язки ОСОБА_1., яка фактично не брала участь в розгляді справи, що відповідно до п.4 ч.1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування судового рішення і передачі справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 169, 307, 311, 314 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1. задовольнити, рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2006 року СКАСУВАТИ, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.