Справа №22-10400                  Головуючий у 1 інстанції Березкін О.В.

Категорія   21                                     Доповідач Санікова О.С.

УХВАЛА                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

5 грудня 2006 року                               Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Курило В.П.

суддів Санікової О.С, Лісового О.О.

при секретарі Личкатій В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 2 жовтня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до структурного підрозділу „Шахта ім.К.Маркса" ДП „Орджонікідзевугілля", третя особа ОСОБА_2. та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієво Донецької області про встановлення факту знаходження на утриманні та нарахування щомісячних платежів,-

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення Єнакіївського міського суду Донецької області від 2 жовтня 2006 року, яким їй відмовлено в задоволенні її позовних вимог, - та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.

 В обгрунтування апеляційної скарги позивачка посилається на неповне з'сування судом обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, оскільки судом не дана критична оцінка поясненням третьої особи ОСОБА_2. - дружини її загиблого сина, які підтверджують факт її знаходження на утриманні сина; судом не враховано, що на момент загибелі сина вона отримувала пенсію 84 грн., а син отримував заробітну плату більше 1000 грн., підприємство, на якому вона працювала, фактично не працювало з 1997 року і тому заробітну плату вона не отримувала.

В судовому засіданні апеляційного суду позивачка підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представники відповідача і третьої особи - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м.Єнакієво Донецької області в судовому засідання апеляційного суду заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обгрунтованним.

Третя особа - ОСОБА_2. підтримала доводи апеляційної скарги позивачки.

Судом першої інстанції встановлено, що син позивачки - ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах з шахтою ім.К.Маркса ДП „Орджонікідзевугілля". 26 квітня 1999 року з ним стався нещасний випадок, в результаті якого він загинув.

Судом також встановлено, що на час загибелі сина позивачка досягла 69 років та працювала маляром 2-го разряду ВАТ „Горлівськжилстрой'", а також отримувала пенсію

за віком у розмірі 84 грн. 79 коп., значилась прописаною і проживала із молодшим сином ОСОБА_4 і його сім'єю в трикімнатній квартирі, який на той час працював на виробництві і отримував заробітну плату.

До загибелі старілий син позивачки ОСОБА_3 проживав із дружиною і двома неповнолітніми дітьми в квартирі в одному будинку з молодшим братом ОСОБА_4. Середній заробіток ОСОБА_3. до загибелі складав 431 грн. 77 коп.; його дружина ОСОБА_2. не працювала, діти навчались у навчальних закладах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.8 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкода, заподіяна працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою КМ України від 23 червня 1993 року № 472 з наступними змінами та доповненнями, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, у разі смерті потерпшого право на відшкодування шкоди /одержання частини втраченого заробітку/, мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

При цьому право зазначених осіб на відшкодування шкоди настає при одночасній наявності таких умов: їх непрацездатності /за віком або за станом здоров'я/ та перебування їх на утриманні померлого.

В п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" № 5 від 31 березня 1995 року /з наступними змінами та доповненнями/ роз'яснено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась , була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Як вбачається з матеріалів справи, судом достовірно встановлено, що позивачка була прописаною і фактично проживала в квартирі №АДРЕСА_1 в м.Єнакієво зі своїм молодшим сином ОСОБА_4 і його сім'єю. До старшого сина ОСОБА_3, який до загибелі проживав в АДРЕСА_1 цього ж будинку з дружиною і двома неповнолітніми дітьми, позивачка часто заходила, допомагала по господарству, готовила їжу. Зазначені обставини підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6.

Таким чином, розглядаючи справу, суд повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позивачка не знаходилась на утриманні загиблого сина ОСОБА_3., оскільки не була членом його сім'ї, не була пов'язана з ним і його сім'єю спільним побутом, а допомога з боку ОСОБА_3. не була єдиним, основним і постійним джерелом засобів для її існування, тому вона не має права на стягнення щомісячних страхових виплат у зв'язку зі смертю потерпілого.

Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам законодавста, яке регулює правовідносини по відшкодуванню шкоди в разі втрати годувальника.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, апеляційний

суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення    Єнакіївського міського суду Донецької області від 2 жовтня 2006 року

залишити без змін.                                                 

Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.