справа № 2-1044/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007 року Орджоникидзевский районний суд м. Харкова
у складі:
головуючого - судді Ізмайлова І.К.,
при секретарях - Кашура М.Ю., Семеновій Я.Ю., Свиридовій Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн трейдз компані", Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК", третя особа: Комунальне підприємство „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні майном, -
встанови в:
Позивачка звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн трейдз компані" (далі ТОВ "ПТК"), товариства з обмеженою відповідальністю Інвестиційно -будівельної фірми "ВБК" (далі ТОВ ІБФ "ВБК") третя особа - КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на квартиру № 24 у будинку № 122 - А у м. Харкові, посилаючись на те, що 28 грудня 2003 року між нею та відповідачем - ТОВ "ПТК" було укладено договір № 24-2 на будівництво житла в порядку пайової участі, а 17 січня 2004 року додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до яких при повній сплаті вартості квартири та прийому будинку в експлуатацію з моменту підписання акту приймання-передачі між сторонами до неї переходить право власності на квартиру № 24 загальною площею 75, 1 кв.м. у цьому будинку. Вона виконала свої зобов'язання за договором і сплатила відповідачу вартість квартири повністю у сумі 95300 грн.
Після завершення будівництва і прийому будинку в експлуатацію 24 червня 2004 року між нею та відповідачем підписано акт приймання-передачі спірної квартири, але зареєструвати в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» право власності на спірну квартиру вона не змогла за наявності претензії з боку ТОВ ІБФ "ВБК" до ТОВ «ПТК» на вказану квартиру.
ТОВ "ПТК" проти позову не заперечував, підтвердив пояснення позивача щодо обставин та умов укладених угод та передачі спірної квартири позивачеві, підтвердив, що позивач виконав усі умови договору. Вважав заперечення відповідача ТОВ ІБФ «ВБК» безпідставними посилаючись на те, що за частину сплачених грошей ВБК фактично отримало 743, 48 кв.м. загальної площі в будинку і в цю площу спірна квартира № 24 не ввійшла, як і не ввійшла в стягнену з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» жилу площу в натурі у розмірі 941, 66 кв.м. у вигляді квартир у будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові за рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2005 року, оскільки вона була передана позивачці ще до ухвалення рішення господарським судом.
ТОВ ІБФ "ВБК" позов не визнав посилаючись на те, що 20 квітня 2000 року між ТОВ ІБФ "ВБК" та ТОВ "ПТК" було укладено договір № 9, згідно якого ТОВ ІБФ "ВБК" в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518, 4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ "ПТК" до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518, 4 кв.м. згідно до додатку № 1 зазначеного договору, куди і входила кв. № 93, ТОВ ІБФ „ВБК" свої зобов'язання виконало в повному обсязі, а ТОВ «ПТК» передало лише 743, 48 кв.м. жилої площі у зазначеному будинку. Надалі ТОВ ІБФ «ВБК» в зв'язку з невиконанням ТОВ «ПТК» зобов'язань за договором звернувся з позовом в господарський суд Харківської області та за рішенням зазначеного суду від 20.04.2005 р. з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941, 66 кв.м. жилої площі у вигляді квартир, які розташовані у будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові. Вважає, що спірна квартира входить у вказану в рішенні суду площу і на неї не може бути визнано право власності за позивачем.
Третя особа КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" покладалось на розсуд суду.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 20 квітня 2000 року між ТОВ "ВБК" та ТОВ "ПТК" було укладено договір № 9, згідно якого ТОВ "ВБК" в строк до кінця 3 кварталу 2003 року було зобов'язано оплатити загальну житлову площу 6518, 4 кв.м., але не менше 70% загальної суми, а ТОВ "ПТК" до кінця 4 кварталу 2003 року передати йому квартири загальною площею 6518, 4 кв.м.
Згідно до додатку № 1 до вказаного договору квартира № 24 на четвертому поверсі площею 69, 86 кв.м. підлягала передачі у власність ТОВ ІБФ «ВБК» так як входила у список 119 квартир площею 6518, 4 кв.м. (т. 2 а.с.105-107)
Згідно до фотокопій актів приймання-передачі наданих представником відповідача, оригінали яких він відмовився надати суду, спірна квартира на час укладення договору з позивачем не передавалася від ТОВ „ПТК" до ТОВ ІБФ „ВБК".
Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року з ТОВ «ПТК» на користь ТОВ ІБФ «ВБК» стягнено в натурі 941, 66 кв.м. житлової площі у вигляді квартир, які розташовані у будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові, (т.2 а.с. 70-73)
За таких обставин суд приходить до висновку, що невизнання ТОВ ІБФ «ВБК» права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 ґрунтуються на наявності договору № 9 між ТОВ ІБФ „ВБК" та ТОВ „ПТК" від 20 квітня 2000 року та рішення господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року.
При цьому у додатку № 1 до договору № 9 на будівництво житла в порядку пайової участі серед зазначених 119 квартир, які підлягали передачі ТОВ ІБФ «ВБК» у разі виконання умов договору за № 18 вказана спірна квартира № 24. Рішенням господарського суду Харківської області від 20 квітня 2005 року встановлено, що на виконання договору № 9 ТОВ „ПТК" передало лише 743, 48 кв.м. загальної площі, з зазначених у договорі 6518, 4 кв.м. і в зв'язку з невиконанням ТОВ „ПТК" умов договору додатково стягнено на користь ТОВ ІБФ „ВБК" жилу площу в натурі у розмірі 941, 66 кв.м. у вигляді квартир у будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові, при цьому не зазначено конкретний перелік квартир, які підлягають стягненню і зазначене рішення посилання на спірну квартиру не містить.
Аналізуючи виказане рішення господарського суду, суд приходить до висновку, що при виконанні умов договору № 9 ТОВ ІБФ „ВБК" сплатило та надало послуг на суму еквівалентну вартості 1685, 14 кв.м. (743, 48 КВ.М.+ 941, 66 кв.м.) жилої площі, тобто виконало свої зобов'язання перед ТОВ „ПТК" не в повному обсязі.
28 грудня 2003 року між позивачем та відповідачем ТОВ „ПТК" укладено договір № 24-2 на будівництво житла в порядку пайової участі, предметом якого є участь позивачки у будівництві житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1 на другому поверС.І. Згідно до умов зазначеного договору позивач повинен сплатити загальну вартість житла на суму 95300 грн. Прийом-передача побудованої квартири виконавцем пайовику повинна здійснюватися шляхом підписання акту прийому-передачі, та оформлення права власності у БТІ.(т.1 а.с. 12)
17 січня 2004 між тими ж сторонами підписано додаткову угоду згідно до умов якої право власності на квартиру АДРЕСА_2 переходить від виконавця пайовику з моменту підписання двостороннього акту прийому-передачі.(т.1 а.с. 13)
Рішенням Харківської Міськради № 114 від 18 лютого 2004 року було затверджено акти державних приймальних та державних технічних комісій про прийняття в експлуатацію житлового будинку № 122 по пр. Косіора в м. Харкові.(т.1 а.с. 28)
24 червня 2004 року між позивачкою та ТОВ „ПТК" підписано акт прийому-передачі згідно якого у виконання умов договору від 28.12.2003 року по будівництву жилого будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові ТОВ „ПТК" передало позивачеві квартиру № 105, загальною площею 49, 9 кв.м. у зазначеному будинку, (т.1 а.с. 14)
За умовами зазначеного договору позивач сплатив відповідачеві 95300 грн., що підтверджується платіжними документами. При цьому суд приймає до уваги пояснення позивачки, що остаточна сплата вартості квартири була проведена ним під час судового розгляду, що було викликано неможливістю оформлення права власності на квартиру.
При ухваленні цього рішення суд керується нормами Цивільного Кодексу УРСР в редакції 1963 року, оскільки правовідносини виникли до набрання чинності цивільного Кодексу України в редакції 2003 року.
Згідно до ст. 151 ЦК УРСР в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у етапі 4 ЦК УРСР.
Статтею 153 ЦК УРСР передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.
Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.
Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ „ПТК" досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.
Виходячи з вимог ст. 161 ЦК УРСР зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом, (ст. 162 ЦК УРСР)
Факт несвоєчасного виконання зобов'язання з боку позивача, щодо сплати повної вартості квартири за договором, до підписання акту про передачу квартири, не є порушенням істотних умов договору, про що не було заявлено будь-яких вимог з боку ТОВ „ПТК".
Виходячи з того, що на час укладання та виконання договору між позивачем та ТОВ „ПТК" спірна квартира не передавалась ТОВ ІБФ „ВБК" ні за договором ні за рішенням судів, а позивачем виконано умови договору з ТОВ «ПТК», то суд визнає за ним право власності на спірну квартиру.
Задовольняючи позов, суд також вважає за необхідне зобов'язати КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за позивачкою право власності на спірну квартиру.
Судові витрати суд розподіляє у відповідності до ст. 88 ЦПК України і стягує з ТОВ "ПТК" та ТОВ ІБФ „ВБК" по 70, 85 грн. на користь ОСОБА_1 понесених нею витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.
Крім того стягнути з ТОВ "ПТК" та ТОВ ІБФ „ВБК" по 404, 3 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору та по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88, ч.3 ст. 209, ст. 218 ЦПК України, ст.ст. 151, 153, 161, 162 ЦК УРСР, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № 24 (загальною площею 75, 1 кв. м.) будинку № 122-А по пр. Косіора в м. Харкові.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Продакшн трейдз компані" та Товариство з обмеженою відповідальністю Інвестеційно - будівельну фірму „ВБК" усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою № 24 будинку 122-А по пр. Косіора у м. Харкові.
Зобов'язати КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 на праві власності.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн трейдз компані" та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК" по 70, 85 грн на користь ОСОБА_1 понесених нею витрат по сплаті судового збору при зверненні до суду.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн трейдз компані" та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК" по 404, 3 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продакшн трейдз компані" та з Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестеційно-будівельної фірми „ВБК" по 15 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи: одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова, код: 24134604, Банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31216259700009, КБК: 22050000.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.