Справа № 122/17904/13-к

Провадження по справі 1/122/7/14

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2014 року Залізничний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Якушевої Т.В.,

при секретарі - Ліповської І.В., Попінян Л.Л.,

за участю прокурорів - Крівенко Ю.Б., Бакмаєва Ю.О., Рідкіна М.В., Поліванова С.М.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Сімферополя кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Понинка Полонського району Хмельницької області, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Капітан ОСОБА_3 з 18 грудня 2008 року проходив військову службу на посаді офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу Сімферопольського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального Управління Державної прикордонної служби України в/частина 2161. Займаючи вищевказану посаду в період з вересня 2010 по квітень 2011 року, будучи наділеним певними повноваженням щодо здійснення окремого контролю, пов'язаного з знаходженням громадян іноземних держав на території України, як військова службова особа, вирішив заволодіти чужим майном - грошовими коштами, які належали громадянину Камеруну ОСОБА_7, шляхом обману.

У вересні 2010 року під час проходження прикордонного контролю у міжнародному аеропорту м. Сімферополя до громадянина ОСОБА_7, підійшов підсудний ОСОБА_3 і представився йому офіцером прикордонної служби України, з'ясував, що ОСОБА_7 є представником фірми «Доктор Хамід Приват Ентерпрайс», яка займається діяльністю, пов'язаною з направленням на навчання іноземних громадян до вищих учбових закладів України, а саме організовував прибуття громадян Камеруну для проходження навчання в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгіївського. З метою отримання певної інформації про прибуваючих громадян на навчання, які в'їжджають в Україну, ОСОБА_3 дав ОСОБА_7 номер свого мобільного телефону, пояснивши йому, що він, як посадова особа, уповноважена на вирішення питань, що стосуються законності перетину кордону та перебування іноземних громадян на території України, щоб останній дзвонив йому і повідомляв про кількість осіб і часу зустрічей іноземних громадян в міжнародному аеропорту м . Сімферополя.

У вересні 2010 року в одному з кафе біля залізничного вокзалу м. Сімферополя ОСОБА_7 на вимогу ОСОБА_3 зустрівся з ним. ОСОБА_3 пояснив йому, якщо останній не хоче проблем, пов'язаних з проходженням студентів, які прибувають в Україну через аеропорт м. Сімферополя, то ОСОБА_7 повинен платити за кожного студента певну суму грошових коштів, в іншому випадку, він, як посадова особа прикордонної служби, зможе почати дії, які можуть негативно вплинути на його інтереси та інтереси прибуваючих студентів.

ОСОБА_7, розуміючи, що ОСОБА_3, як посадова особа і представник влади, міг перешкоджати пропуску в Україну через аеропорт м. Сімферополя студентів, чим міг заподіяти негативні наслідки його інтересам та інтересам майбутніх студентів, фактично був введеним в оману і погодився з вимогами ОСОБА_3, а саме сплачувати йому гроші за студентів, які отримали запрошення на навчання в Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгіївського через фірму «Доктор Хамід Приват Ентерпрайс».

Так, 03 лютого 2011 року через міжнародний аеропорт м. Сімферополь в Україну з Камеруну прибули два студента (ОСОБА_36 ОСОБА_35), які отримали запрошення на навчання в Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгіївського через фірму «Доктор Хамід Приват Ентерпрайс», при цьому лише стосовно одного студента ОСОБА_7 займався питаннями щодо його прийому, а саме ОСОБА_36 другого студента ОСОБА_35 супроводжував ОСОБА_10

08 лютого 2011 року через міжнародний аеропорт м. Сімферополя в Україну на навчання прибув ще один громадянин Камеруну ОСОБА_37, яка також отримала запрошення на навчання в Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгіївського через фірму «Доктор Хамід Приват Ентерпрайс».

Підсудній ОСОБА_3, дізнавшись про прибуття 03 лютого та 08 лютого 2011 року в Україну двох іноземних громадян - майбутніх студентів, яких зустрічав ОСОБА_7, реалізовуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману ОСОБА_7, усвідомлюючи неправомірність своїх дій, пов'язаних з пропуском іноземців на територію України, діючи з корисливих мотивів, запропонував ОСОБА_7 передати йому грошові кошти в сумі 200 доларів США за кожного студента.

ОСОБА_7 змушений був погодитися з вищевказаними незаконними вимогами ОСОБА_3 і 09 квітня 2011 року в 14.30 годин в кафе «Зустріч», розташованому на бульварі Леніна, 15 в м. Сімферополі, передав ОСОБА_3 на його вимогу 100 доларів США (в еквіваленті 796,47 грн.) за прибулого в Україну 03 лютого 2011 року громадянина Камеруну, а решту грошових коштів у розмірі 100 доларів США за студента, який прибув в Україну 03 лютого 2011 року, а також 200 доларів США за безперешкодний пропуск студента, який прибув 08 лютого 2011 року, вони домовились передати пізніше.

11 квітня 2011 року близько 19 години 43 хвилини, після неодноразових вимог ОСОБА_3, громадянин Камеруну ОСОБА_7 в барі «Богдан», розташованому по вул. Б.Хмельницького, 26 в м. Сімферополі, передав ОСОБА_3 300 доларів США (за курсом Національного банку України становить 2389,41 грн.), які за вказівкою останнього були загорнуті в аркуш паперу, щоб грошові кошти не були видні для сторонніх очей і після отримання яких, ОСОБА_3 був затриманий на місці скоєння злочину співробітниками військової контррозвідки СБУ в АР Крим та м. Севастополі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3, у присутності своїх захисників, себе винним за ч.1 ст. 190 КК України не визнав та пояснив суду, що доводи обвинувачення є необґрунтованими, протоколи оперативно - розшукових дій тимчасово обмежуючих його права є недопустимими, оскільки оперативно - розшукові заході, які тимчасово обмежували його права проводилися за оперативно - розшуковій справі № 5393, яка велось 4 відділом УВКР СБУ, що знаходиться в м Сімферополі, а дозвіл на них видавався Апеляційним судом м. Севастополя, а не Апеляційним судом м. Сімферополя. Крім того всі акти, а також протоколи від 11.04.2011 року, яки були складені під час його затримання є неприпустимими, оскільки вони складені з порушенням норм кримінально процесуального законодавства. Крім того підсудний вказує на застосування відносно нього тиску з боку працівників міліції при його затриманні, а саме відносно нього були застосовані наручники, та на голову був надягнений мішок, що свідчення дані ним під тиском з боку працівника ВКР ОСОБА_13, просить суд виправдати його та закрити провадження по справі.

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_3 вина його знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Судом встановлено, що ОСОБА_14 маючи звання капітана з 18 грудня 2008 року проходив військову службу на посаді офіцера відділення протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу Сімферопольського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального Управління Державної прикордонної служби України у військовій частині № 2161.

Відповідно до п.п. 1, 4, 5 «Положення про оперативно-розшуковій відділі Сімферопольського прикордонного загону» від 01 лютого 2011 вих. № 51/548 ДСК з 28.04.2011 року і розділу ІІ Посадовий інструкції офіцера оперативної протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу Сімферопольського прикордонного загону капітана ОСОБА_3 від 31 січня 2011 року, останній відповідав за координацію діяльності з питань незаконної міграції, торгівлі людьми на ділянці загону, своєчасну підготовку аналітичних документів з питань протидії незаконній міграції та торгівлі людьми, підтримку взаємодії з оперативним складом правоохоронних органів на ділянці відповідальності Сімферопольського прикордонного загону, систематичне узагальнення та аналіз даних обстановки на ділянці відповідальності, відстеження змін обстановки, на підставі якої повинний розробляти і доповідати керівництву висновки і пропозиції.

Таким чином, відповідно до своїх службових обов'язків, як офіцер оперативної протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу Сімферопольського прикордонного загону підсудний ОСОБА_3 рішень про надання дозволу або заборони перетинання державного кордону України іноземними громадянами одноособово прийняти не міг та не мав на це права, однак шляхом обману заволодів грошима ОСОБА_7.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями ОСОБА_7, які були оголошені в судовому засіданні, у порядку ст. 306 КПК України ( ред. 1960 року), згідно яких він у вересні 2010 року прибув до України з Камеруну через аеропорт м. Сімферополя разом з чотирма громадянами Камеруну, які отримали запрошення на навчання в Кримський медичний університет. При проходженні прикордонного контролю в аеропорту до нього підійшов офіцер прикордонної служби України і представився ОСОБА_3. ОСОБА_7 на питання ОСОБА_3 розповів йому, що є представником фірми «Доктор Хамід Приват ентерпрайс», яка займається діяльністю, пов'язаною з направленням на навчання іноземних громадян до вищих учбових закладів України, а саме організовував прибуття громадян Камеруну для проходження навчання в Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгіївського, на що ОСОБА_3 сказав, що він, як офіцер прикордонної служби України, приймає рішення про пропуск або не пропуск в Україну іноземних громадян, попросив ксерокопію паспорта, дав номер свого телефону і сказав, щоб ОСОБА_7 подзвонив йому, коли будуть перетинати кордон України іноземні громадяни, яких він супроводжує.

03 лютого 2011 року через аеропорт Сімферополь з Камеруну прибуло двоє студентів, ОСОБА_7 поїхав їх зустрічати. Літвін подзвонив йому і сказав, що потрібно заплатити йому за кожного прибулого студента по 200 доларів США.

ОСОБА_7 звернувся до студентів і пояснив ним, що він повинен віддати гроші прикордонникам за те, що їх безперешкодно пропустили в Україну і один із студентів віддав йому 150 доларів США, а у другого не вистачало грошей на оплату навчання і з цієї причини ОСОБА_7 дав за нього свої 50 доларів США. У подальшому він зустрівся з ОСОБА_3 і передав йому 200 доларів США. При цьому він пояснив ОСОБА_3, що 200 доларів США, які залишилися за цих двох студентів зможе віддати пізніше, оскільки у тих не вистачає грошей на оплату навчання. При цьому ОСОБА_3 сказав йому, що він все одно винен йому 200 доларів США, а в іншому випадку у нього будуть проблеми.

08 лютого 2011 року до Сімферополя прибув ще один кандидат на навчання, громадянин Камеруну, якого ОСОБА_7 також зустрічав в аеропорту. ОСОБА_3 подзвонив і сказав, що це він пропустив в Україну вказаного студента і за це потрібно заплатити йому 200 доларів США. Після цього ОСОБА_3 йому часто дзвонив на мобільний телефон і вимагав заплатити 400 доларів США, що залишилися за останніх студентів, прибулих в Україну 03 лютого і 08 лютого 2011 року, попередивши його, що в майбутньому не буде пропускати в Україну студентів, які прибуватимуть в Україну за запрошеннями, оформленим з його допомогою.

05.04.2011 року ОСОБА_7, будучи переконаним у повноваженнях підсудного ОСОБА_3, спрямованих на надання дозволу або заборони на перетинання державного кордону України іноземними громадянами, розповів своєму знайомому ОСОБА_38, що за безперешкодний перетин кордону України іноземними громадянами офіцер прикордонник вимагає гроші і пояснив йому всю ситуацію. ОСОБА_38 порадив звернутися до органів СБУ і в цей же день ОСОБА_7 звернувся до органів СБУ із заявою про противоправні дії ОСОБА_3.

08 квітня 2011 року, в одному з кабінетів СБУ ОСОБА_7 надав свої 100 доларів США купюрами по 20 доларів США, які співробітники СБУ переписали і вручили йому для передачі ОСОБА_3. 09 квітня 2011 року біля 14 годин 30 хвилин він зустрівся з ОСОБА_3 в кафе «Зустріч», розташованому в м. Сімферополі на бул. Леніна, 15, де передав ОСОБА_3 100 доларів США. Іншу частину грошей у сумі 300 доларів США він зобов'язався передати ОСОБА_3 пізніше. При зустрічі ОСОБА_3 пообіцяв йому, що після передачі решти суми грошей в розмірі 300 доларів США, він не буде перешкоджати пропуску в Україну дев'яти іноземним студентам, за кожного з яких він бажає отримати по 300 доларів США.

11 квітня 2011 року ОСОБА_7, в одному з кабінетів СБУ, надав 300 доларів США купюрами по 20 доларів США, які після перепису та фотографування були йому вручені і які він передав ОСОБА_3 в кафе «Богдан», яке розташоване в м. Сімферополі на по вул. Б. Хмельницького, 26, за прибулих на запрошення ОСОБА_7 в лютому 2011 року трьох студентів. Як тільки він передав ОСОБА_3 300 доларів США, до них підійшли працівники СБУ.

Таким чином, як вбачається з пояснень ОСОБА_7, не володіючи повноваженнями, спрямованими на надання дозволу або заборону на перетинання державного кордону України іноземними громадянам, ОСОБА_3, шляхом обману змусив ОСОБА_7 повірити в його нібито повноваження, згідно яких ОСОБА_3 був правомочний надавати дозвіл або забороняти перетинання державного кордону України іноземними громадянами.

Винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину також підтверджується поясненнями, допитаного в судовому засіданні, у якості свідка ОСОБА_38, який пояснив, що він так само як і ОСОБА_7 зустрічає іноземних студентів, які приїжджають на навчання в Україну по запрошенню. Підсудного ОСОБА_3 знає, як офіцера прикордонної служби, який може вплинути на пропуск іноземних студентів в Україну. Під час зустрічі в аеропорту ОСОБА_3 цікавився у нього, що він робить в аеропорту і сказав, що якщо будуть проблеми, то можна до нього звертатися, але оскільки проблем у нього з документами іноземних студентів, що приїжджають на навчання на запрошення в Україну не було, він не звертався до ОСОБА_3 за допомогою. ОСОБА_7 також зустрічав іноземних студентів на навчання до вищих навчальних закладів України і скаржився йому, що ОСОБА_3 вимагає у нього гроші і сказав, що якщо він не буде платити, то прибулих студентів депортують. Яку суму назвав ОСОБА_7 - він не пам'ятає. Після цієї розмови він порадив ОСОБА_7 звернутися до органів СБУ.

Показаннями свідка ОСОБА_10, які були оголошені судом, в порядку ст. 306 КПК України, які не суперечать показанням ОСОБА_7 і ОСОБА_38, згідно яких він в Україну прибув 29.09.09 року на запрошення мед університету для навчання, яке йому надіслав ОСОБА_7. З ОСОБА_3 познайомився в аеропорту, коли той підійшов до нього для встановлення особи. ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_3, що зустрічає студентів з Камеруну і ОСОБА_3 поцікавився скільки їх прибуває і чи будуть вони ще прибувати. Коли до нього підійшли студенти, ОСОБА_3 представився, як офіцер, контролюючий прибуття іноземних громадян, який відповідає за видачу дозволів іноземним громадянам на перебування в Україні. ОСОБА_10 дав йому свій номер телефону і ОСОБА_3 сказав йому, щоб він повідомляв його про час прибуття нових студентів з Камеруну, попередивши, що в іншому випадку вони не отримають дозволу і будуть відправлені назад. ОСОБА_3 вимагав грошей, але ОСОБА_10 сказав, що грошей немає. На початку лютого 2011 року з Камеруну прибули два студента ОСОБА_35 і ОСОБА_36. Він зустрічав студента ОСОБА_35, а ОСОБА_7 зустрічав студентку ОСОБА_36. Після того, як вони пройшли прикордонний контроль, на телефон ОСОБА_7 подзвонив ОСОБА_3 і сказав, що за безперешкодний пропуск двох громадян Камеруну ми повинні йому передати 400 доларів США. Він також говорив з ОСОБА_3 по телефону і ОСОБА_3 підтвердив, що вони повинні передати йому 400 доларів США. Після зустрічі студентів вони поїхали в готель, де пояснили студентам, що прикордонники вимагають за пропуск в Україну 400 доларів США. Однак студенти пояснили, що у них мало грошей і в його присутності студент, якого він зустрічав передав ОСОБА_7 150 доларів США для передачі ОСОБА_3, а ОСОБА_7 добавив ще свої 50 доларів США.

Показаннями свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні пояснив, що він є співробітником військової контррозвідки СБУ АР Крим і м. Севастополя, у його провадженні перебувала кримінальна справа відносно ОСОБА_3, дії якого попередньо були кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України за вимагання хабара в особливо великих розмірах. 05.04.2011 року він прийняв заяву від ОСОБА_7 відносно ОСОБА_3, попередивши його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину. ОСОБА_7 представив особисті гроші, які після складання фототаблиці, були вручені останньому для передачі ОСОБА_3, Дозволи на прослуховування телефонів він отримував у Севастопольському апеляційному суді. Дві передачі грошових коштів у сумі 100 і 300 доларів США були документовані.

Показаннями свідка ОСОБА_20 який пояснив суду, що він є начальником 4 відділу Управління військової контррозвідки СБУ в АРК та м. Севастополі і був знайомий з матеріалами оперативно - розшукових заходів стосовно ОСОБА_3 Їм були перевірені підстави, що послужили для заведення оперативно - розшукової справи, в тому числі і дозвіл на проведення оперативно - розшукових дій. На це давалися відповідні санкції. Брав також участь в огляді місця події 11.04.2011 року у барі «Богдан», та обставина, що в протоколі, який він оформляв, не вказані адреси понятих, пояснює роботою в напруженій обстановці. Фіксація огляду місця події проводилась за допомогою фото - відеоапаратури. Протокол огляду місця скоєння злочину він заповнював особисто. Наручники до ОСОБА_3 застосовувалися, оскільки було припущення, що він може позбутися грошових купюр, а так само унаслідок можливості знаходження при ньому штатної зброї. Коли впевнилися, що при ньому немає зброї, наручники були зняті. ОСОБА_3 був одягнений мішок на голову, тому що в барі сиділи люди, які стали знімати те, що відбувається на мобільні телефони і з метою забезпечення збереження прав і достоїнств даної людини, вони були змушені це зробити. Після видалення людей із зали мішок з голови ОСОБА_3 був знятий. ОСОБА_3 сам надав гроші і сказав , що вони належать йому. Номери грошових купюр переписувалися ним у присутності ОСОБА_3, понятих, а також ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, які після складення протоколу огляду місця події його підписали.

Показаннями свідка ОСОБА_25,який працює слідчим військової прокуратури ВМС України і який пояснив суду, що у квітні 2011 року у військову прокуратуру надійшли матеріали військової контррозвідки про те , що посадові особи прикордонного загону вимагають гроші у громадянина Камеруну ОСОБА_7. На підставі отриманих матеріалів, заступником військового прокурора, було порушено кримінальну справу за фактом вимагання та отримання хабара посадовими особами прикордонного загону. Була створена оперативно - слідча група, до складу якої входив він, як старший групи та оперативні працівники контррозвідки. Прийнявши кримінальну справу до провадження, приступив до розслідування. У рамках виконання доручень, працівники контррозвідки провели оперативні та слідчі дії, при проведенні яких 11 квітня 2011 року був затриманий ОСОБА_3 при отриманні грошей від ОСОБА_7 .

Показаннями свідка ОСОБА_21, який пояснив суду, що є працівником 4 відділу СБУ м. Севастополя. 11.04.2011 року знаходився в кафе «Богдан» у складі групи при затриманні ОСОБА_3 як допоміжний співробітник і брав участь в огляді місця скоєння злочину, бачив, як ОСОБА_3 зі своєї барсетки дістав 300 доларів США, які потім переписали та перерахували. При даних слідчих діях проводилася відеозйомка. ОСОБА_3 ознайомився з протоколом огляду місця вчинення злочину і підписав його. Вказаний протокол був складений у присутності понятих, які його підписали, він так само підписав цей протокол.

Показаннями свідка ОСОБА_24, який пояснив суду, що є заступником начальника відділу військової контррозвідки СБУ в м. Севастополі. 11.04.2011 року в складі групи прибув в бар «Богдан», де проводив відеозйомку слідчих дій у присутності понятих. Відеозйомку подій проводив з моменту пропозиції ОСОБА_3 викласти особисті речі і до того моменту, як всі вийшли з бару. ОСОБА_3 особисто виклав із барсетки гроші, там були гривні і долари. Долари США викладалися на стіл і їх номери переписувалися в протокол. При перегляді зйомки виявилося, що на камері були маленькі фрагменти відеозапису. За яких технічних причин це сталося - йому невідомо. Переглянувши робочу копію зйомки ОСОБА_20, який вів протокол, роз'яснив всім присутнім їх права.

Показаннями свідка ОСОБА_26, який пояснив суду, що є начальником 4 відділу військової контррозвідки СБУ м. Севастополя, всі оперативно - розшукові заходи проводилися відповідно до закону, були видані дозволи Апеляційним судом м. Севастополя на проведення оперативно - розшукових заходів. Дозвіл на огляд місця скоєння злочину працівникам контррозвідки він міг дати, як усне так і письмове. Керував оглядом місця скоєння злочину ОСОБА_20 . На місце скоєння злочину він приїхав, коли ОСОБА_3 виходив з бару з робітниками відділу.

Показаннями свідка - заступника начальника Управління військової контррозвідки СБ України в АР Крим та м.Севастополя ОСОБА_13 який пояснив суду, що 11.04.11 року він перебував у кафе «Богдан», як керівник оперативної групи. У протокол огляду він не вписаний, тому що в процесуальних діях участі не приймав. Участь брали ОСОБА_20, ОСОБА_24, ОСОБА_23 і ОСОБА_21. Оскільки заходи здійснювалися в громадському місці в присутності сторонніх осіб, які починали знімати те, що відбувається на мобільні телефони, відеокамери, на голову ОСОБА_3 був надягнений мішок. Також до ОСОБА_3 були застосовані наручники у зв'язку з тим, що він може позбутися грошових купюр, а так само унаслідок можливості знаходження при ньому штатної зброї, оскільки останній вів себе знервовано. Всі працівники УВКР СБУ в АР Крим та м. Севастополі, які в подальшому приймали участь у проведенні огляду місця події представлялися ОСОБА_3 Всі заходи здійснювалися відповідно до Закону «Про оперативно - розшукову діяльність». ОСОБА_3 сам видав гроші і пояснював, що вилучені у нього грошові кошти належать йому. Номери грошевих коштів були внесені у протокол.

Поясненнями свідка ОСОБА_27 яка пояснила, що працює керівником відділу прикордонної служби, в її обов'язки входить прикордонний контроль, організація пропуску через державний кордон осіб і транспортних засобів. ОСОБА_3 займався оперативною роботою. З 2011 року рішення про пропуск або не пропуск іноземного громадянина на територію України приймає інспектор, який несе службу в прикордонному наряді з перевірки документів, або старший зміни в пункті пропуску. При надходженні від офіцерів оперативно - розшукового відділу інформації з пропозицією не пропускати конкретного іноземного громадянина на територію України - вони про це доповідають начальнику відділу прикордонної служби «Сімферополь», а той доповідає, що надійшла інформації по команді і, після аналізу конкретної ситуації, дає їм команду пропускати, або не пропускати іноземного громадянина на територію України. Будь-яких коштів від ОСОБА_3 вона ніколи не отримувала.

Свідок ОСОБА_28 дала суду аналогічні свідчення.

Поясненнями свідка ОСОБА_29 який пояснив суду, що він є начальником Сімферопольського прикордонного загону. З грудня 2008 року в Сімферопольському прикордонному загоні на посаді офіцера відділенні протидії нелегальній міграції оперативно - розшукового відділу проходив службу капітан ОСОБА_3 У його обов'язки входить здійснення оперативно розшукової діяльності в частині виявлення порушень чинного законодавства України у іноземних громадян, які прибувають на територію України і перебувають на території України.

За результатами своєї оперативно - розшукової роботи та виявлених порушеннях ОСОБА_3 доповідає або безпосередньому керівнику майору ОСОБА_30, або прямому начальнику ОСОБА_31, або його заступнику. ОСОБА_3 висуває свої пропозиції за результатами виявлених ним порушень, однак сам відповідно до своїх службових обов'язків не може прийняти рішення про пропуск, або не пропуск іноземного громадянина на територію України. Скільки від ОСОБА_3 надійшло таких пропозицій відповісти не може, оскільки безпосередній начальник ОСОБА_3 - ОСОБА_31 Нарікань з його боку до ОСОБА_3 немає, заперечує той факт, що ОСОБА_3 отримував від іноземця грошові кошти для подальшої передачі їх керівництву.

Судом були досліджені у порядку ст. 306 КПК України пояснення свідка ОСОБА_31, начальника оперативно - розшукового відділу Сімферопольського прикордонного загону, з яких випливає, що згідно з функціональними обов'язками, він, спільно з начальником відділення оперативної протидії нелегальній міграції оперативно - розшукового відділу Сімферопольського прикордонного загону майором ОСОБА_30, здійснюють керівництво відділом оперативної протидії нелегальній міграції по здійсненні оперативно - розшукової діяльності в інтересах охорони державного кордону, а також контроль за діяльністю співробітників оперативно - розшукового відділу по лінії протидії незаконній міграції та торгівлі людьми. Згідно з наказом командира в / ч 2161 за співробітниками відділу закріплені окремі ділянки оперативного забезпечення, в тому числі і відділ прикордонної служби «Сімферополь», який здійснює функції прикордонного контролю в міжнародному аеропорту «Сімферополь».

У їх безпосередньому підпорядкуванні знаходився офіцер відділення оперативної протидії нелегальній міграції капітан ОСОБА_3, який також відданий наказом по в / ч 2161 як особа, що має право здійснювати оперативно - розшукову діяльність у відділі прикордонної служби «Сімферополь». Оперативний склад відділу оперативної протидії нелегальній міграції, в тому числі і ОСОБА_3, мають право бути присутніми при проведенні співбесід з іноземцями для виявлення наявних порушень, а також в інтересах здійснення оперативно - розшукової діяльності по лінії протидії нелегальній міграції та торгівлі людьми. У разі виявлення оперативним співробітником ОСОБА_3 порушень, ОСОБА_3 доповідає про це їм і паралельно повідомляє про виявлене порушення старшого зміни прикордонних нарядів в пункті пропуску. Далі, посадові особи прикордонного контролю здійснюють доповідь про виявлені порушення по своїй лінії. Начальник Сімферопольського прикордонного загону приймає правове рішення пропускати або не пропускати через державний кордон України за результатами проходження іноземцем прикордонного контролю і виявленого при співбесіді з іноземцем правопорушення. Участь у проведенні співбесід співробітників відділу відображається в довідці про результати співбесіди, в якій у графі присутні робиться відповідна відмітка та підпис особи. Довідку про співбесіду приймає уповноважений представник прикордонного контролю. ОСОБА_3, будучи їх підлеглим, за результатами участі в співбесідах з іноземними громадянами, за період 2010 -2011 р.р. неодноразово доповідав про виявлені ним порушення і пропонованих формах реагування на ці порушення у встановленому порядку.

ОСОБА_3 неодноразово доповідав йому про те, що він контактував з особами, які зустрічають іноземних студентів, в тому числі і з ОСОБА_7, з метою з'ясування питань про кількість прибулих студентів, про подальше прямування іноземців до вищих навчальних закладів. ОСОБА_3 жодного разу не доповідав йому про те, що їм виявлені порушення в документах студентів, яких зустрічав ОСОБА_7, а також про те, що у нього з зазначеним громадянином виникали будь-які конфліктні ситуації. ОСОБА_3 жодного разу не доповідав їм про те, що зустрічався з ОСОБА_7 поза пунктом пропуску, або знаходиться з ним у дружніх, товариських та інших відносинах. Згідно своїх повноважень ОСОБА_3 не міг приймати рішення про пропуск або не пропуск іноземних громадян через кордон України ( т. 1 , а.с. 224-230 ) .

Поясненнями свідка ОСОБА_32, начальника відділу прикордонної служби «Сімферополь», яки були досліджені судом у порядку ст. 306 КПК Україні, згідно яких він проходив службу у в / ч 2161 на зазначеній посаді з липня 2009 року. Згідно з функціональними обов'язками він здійснює організацію діяльності відділу прикордонної служби аеропорту«Сімферополь». Наказом по вч 2161 за ділянкою відповідальності Міжнародний аеропорт «Сімферополь» закріплені співробітники оперативно - розшукового відділу в / ч 2161, в тому числі і капітан ОСОБА_3 У ОСОБА_3 були відсутні будь - які законні підстави висувати претензії до прибуваючих на навчання іноземних студентів і зустрічатися в аеропорту з ОСОБА_7, так як це не входило до його посадових обов'язків, що виключало виконання з його боку будь - яких дій для створення перешкод для перетинання кордону України для іноземців.

Факт незаконного отримання ОСОБА_3 коштів від ОСОБА_7 підтверджується також наступними доказами:

- рапортом працівника ВКР СБУ в АРК і м. Севастополі ОСОБА_19 від 08.04.11 року про те, що на підставі постанови Голови Апеляційного суду м. Севастополя від 18.01.11 року було проведено оперативно-технічний захід відносно офіцера Сімферопольського погранотряда ОСОБА_3, який вимагав хабар в гр-на Камеруну ОСОБА_7 (т.1 а.с. 27-33);

- Заявою ОСОБА_7, про вимагання у нього офіцером прикордонної служби України ОСОБА_3 грошових коштів від 05.04 . 2011 ( т. 1 а.с. 11 ) ;

- Даними оперативно - технічного заходу, проведеного працівником контррозвідки, з яких випливає, що ОСОБА_3 зустрічався з ОСОБА_7 08 квітня 2011 року в квартирі, орендованій останнім і мав намір отримати від нього 400 доларів США за прибулих в Україну 3 студентів (т. 1 а.с. 16, 17, 18 - 26; 27 - 33; 247 - 253 т. 3);

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11. 05. 2011 року за участю ОСОБА_7, який розповів і показав за яких обставини він зустрічався з ОСОБА_3 і передав йому 100 доларів США (т. 2 а.с. 43-47 ) ;

- Актом огляду, вручення та перепису грошових коштів від 08.04.11 року, згідно з яким у період з 15 до 18 годин, в службовому кабінеті № 9, 4 відділу УВК СБ України в АР Крим та м.Севастополі громадянину ОСОБА_7 були вручені 100 доларів США - 5 купюр номіналом по 20 доларів США кожна, які він особисто надав для їх фотографування перед врученням ОСОБА_3 за прийняття рішення про пропуск іноземців в Україну. Купюри номіналом по 20 доларів США з наступними серіями і номерами : JB 72345835A, II 24653519A, І.К. 65527934B, EВ 43615816J, ІЛ 30975177D ( т.1 а.с.18 - 26 ) ;

- Рапортом старшого оперуповноваженого 4 -го відділу УВКР СБУ в АРК та м. Севастополі, з якого випливає, що 09 квітня 2011 року у 14,36 годин, в кафе «Зустріч», розташованому в м. Сімферополі на бульварі Леніна 15, ОСОБА_7 передав ОСОБА_3100 доларів США. Дані обставини підтверджені роздруківкою розмови ОСОБА_3 і ОСОБА_7 і протоколом за результатами проведення ОРЗ від 10.06.11 року, (т.1, а.с. 27-33, т.3, а.с.247-253);

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.05.11 року, в ході проведення якого ОСОБА_7 показав і розповів - як і за яких обставин він зустрічався 09.04.11 року з ОСОБА_3 в кафе «Зустріч» і передав йому 100 доларів США ( т.2, а.с.43 - 47 ) ;

- Протоколом огляду місця події від 11 квітня 2011 року, згідно з яким у 19 годин 43 хвилини в кафе «Богдан» у м. Сімферополі, у ОСОБА_3 були вилучені 300 доларів США в купюрах переписаних напередодні працівниками контррозвідки і вручений ОСОБА_7 для передачі ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 56 - 59);

- Актом огляду, вручення та перепису грошових коштів від 11.04.11 року, згідно з яким у період з 14 до 17.05 годин, у службовому кабінеті № 9, 4-го відділу СБУ України в АР Крим та м. Севастополі, громадянину ОСОБА_7 були вручені 300 доларів США в кількості 15 - ти купюр, номіналом по 20 доларів США кожна, які він особисто надав для їх фотографування перед врученням ОСОБА_3 за прийняття рішення щодо пропуску іноземців в Україну. Купюри номіналом по 20 доларів США з наступними серіями і номерами: EB 76507428I; АА11406189D; CF62147977A; АА75546370I; АА 86954274G; CE50290409C; BF43143153C; CE95227661C; АА63738431C; IF 72941244C; BG82013457C; AB53310646F; ІБ47002787A; EB65185726F; IL 31024859D (т.1 а.с.38 - 55);

- Протоколом огляду місця події від 11 квітня 2011 року, згідно з яким у 19.43 годин в кафе «Богдан», розташованому в м.Сімферополі по вул. Б. Хмельницького 26в, у ОСОБА_3 були вилучені серед іншого 300 доларів США - 15 купюр по 20 доларів США, а саме: 20 доларів США EB76507428I; 20 доларів США AA 11406189D; 20доларів США CF62147977A; 20 доларів США АА75546370I; 20доларів США АА86954274G; 20 доларів США CE50290409C; 20доларів США BF43143153C; 20 доларів США CE95227661C; 20 доларів США АА 63738431C, 20доларів США IF2941244C; 20доларів США BG 82013457C; 20 доларів США AB53310646F; 20доларів США ІБ47002787A; 20доларів США EB 65185726F; 20доларів США ІL31024859D (т.1 а.с.56 - 59);

-Протоколом за результатами проведення ОРЗ від 10.06.11року, що підтверджує факт заволодіння ОСОБА_3 грошима, які він забрав з барсетки ОСОБА_7 ( т.3, а.с.254 - 260);

- Протоколом від 13 травня 2011 року огляду 300 доларів США (т.2, а.с. 59-60 ) ;

-Протоколом огляду мобільного телефону, наданого свідком ОСОБА_10 ОСОБА_33, з якого випливає, що мобільний телефон «Nokia L600» має номер НОМЕР_1, imei НОМЕР_8, в пам'яті якого є НОМЕР_2 під ім'ям «Олег» ( т. 2 , а.с. 221 -223 ) ;

- Протоколом огляду мобільного телефону, наданого ОСОБА_7, з якого випливає, що мобільний телефон «Samsung CE0168 L600» має номер НОМЕР_3, IMEI НОМЕР_9, в пам'яті якого є НОМЕР_4 під ім'ям «Aleхga» та НОМЕР_5 під ім'ям «Aleхi». ( т. 2 , а.с. 116-119 ) ;

- Протоколом огляду від 26.05.11 року роздруківки з'єднань абонентів оператора мобільного зв'язку «Лайф», що містить інформацію щодо вхідних (вихідних) дзвінків на НОМЕР_3 (ОСОБА_7) з мобільного телефону НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (ОСОБА_3.) за період з 01.02.11 р. по 11.04.11 р., а також вхідних (вихідних) дзвінків на НОМЕР_2 (ОСОБА_3.) з НОМЕР_3 (ОСОБА_7) за період з 01.09.10 р. по 31.10.10 р/, з якої випливає, що: в період з 01.02.11 р. по 26.03.11 р. ОСОБА_3 з НОМЕР_4 дзвонив ОСОБА_7 на НОМЕР_3 - 57 разів, а ОСОБА_7 в зазначений період з НОМЕР_3 на НОМЕР_4 ОСОБА_3 дзвонив 25 разів; в період з 29.03.11 р. по 11.04.11 р. ОСОБА_3 з НОМЕР_5 дзвонив ОСОБА_7 на НОМЕР_3 - 12 разів, а ОСОБА_7 в зазначений період з НОМЕР_3 на НОМЕР_5 ОСОБА_3 - дзвонив 6 разів; в період з 15.09.10 р. по 28.10.10 р. ОСОБА_3 з НОМЕР_2 дзвонив ОСОБА_7 на НОМЕР_3 23 рази, а ОСОБА_7 в зазначений період з НОМЕР_3 на НОМЕР_2 ОСОБА_3 - 7 разів (т. 2 , а.с.148 - 217).

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність отримання грошових коштів ОСОБА_3 від ОСОБА_7 в розмірі 400 доларів США, а саме: 100 доларів 09 квітня 2011 року і 300 доларів 11 квітня 2011 року.

Судом встановлено, що в функціональні обов'язки ОСОБА_3 не входило вирішення питань, пов'язаних з дозволом на пропуск через проходження кордону України в аеропорту м. Сімферополя або відмова в такому дозволі.

Дії ОСОБА_3 09 квітня 2011 року, 11 квітня 2011 року охвачені єдиним умислом, який був направлений на отримання грошевих коштів шляхом обману від ОСОБА_7.

ОСОБА_3 будучі офіцером відділення оперативної протидії нелегальній міграції оперативно-розшукового відділу Сімферопольського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального Управління Державної прикордонної служби України, ввів в оману громадянина Камеруну ОСОБА_7 (шахрайство), 09 та 11 квітня 2011 року заволодів чужим майном останнього, а саме грошовими коштами у розмірі 100 і 300 доларів США (згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 09 квітня 2011 року становить 796,47 грн., згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 11 квітня 2011 року становить 2389,41 грн.), а всього 400 доларів США (3185,88 грн.), чим вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.

Таким чином суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 міститься склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману.

Про обґрунтованість висновку суду, а саме кваліфікації дій підсудного ОСОБА_3 за ст.. 190 КК України свідчить і вирок військового суду Сімферопольського гарнізону від 17.02.2005 року відносно начальника відділення оперативної протидії нелегальній міграції оперативно - розшукового відділу Сімферопольського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, який скоїв аналогічне ОСОБА_3 злочинне діяння і його дії органом досудового слідства і судом були кваліфіковані за ст. 190 КК України. Даний вирок Військовим апеляційним судом Військово- Морських сил України залишено без зміни (т.3 а.с. 177 - 187) .

Суд виключає з обвинувачення ОСОБА_3 таку кваліфікуючу ознаку, як зловживання довірою останнього (а саме ОСОБА_7), як зайво інкриміновану ОСОБА_3

Суд не може прийняти ствердження підсудного ОСОБА_3 та його захисту про те, що кримінальну справу стосовно його сфабриковано, а наявні у справі докази отримані незаконним шляхом, оскільки проведення оперативно технічних заходів здійснювалося працівникам ВКР СБУ в АРК та м. Севастополі на підставі ухвали Апеляційного суду м. Севастополя, оскільки санкції постановлені за місцем знаходження Управління військової контррозвідки в АР Крим і м. Севастополі, за адресою м. Севастополь, вул. Суворова,18. Ствердження ОСОБА_3 про те, що свідчення дані ним під тиском з боку працівника ВКР ОСОБА_13 - нічим не підтверджені, більше того, ці свідчення повною мірою відповідають всім матеріалам справи. По окремим порушення, допущеним, при затриманні ОСОБА_3 при проведенні огляду місця події та інших дій прийняті заходи прокурорського реагування. Наявні у справі докази в рамках зміненого прокурором обвинувачення, суд визнає допустимими і не знаходить підстав для направлення у відповідні інстанції інформації про перевірку в порядку ст.97 КПК України дій посадових осіб, які отримали і оформили ці докази.

Крім того 24.12.2013 року ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Севастополя Казаковим В.В., було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері ОСОБА_15 від 14.11.2013 року, про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42013140080000071 від 16.07.2013 року, у зв'язку з відсутністю в діянні військових службових осіб УВКР СБУ в АР Крим і м. Севастополі, ОСОБА_13, ОСОБА_22, ОСОБА_19,та ОСОБА_34 складу кримінальних правопорушень, на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.

Судом встановлено, що в ході досудового розслідування достатніх ознак вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 424 КК України, а саме: перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі повноважень; ч.1 ст. 366 КК України, а саме: складання завідомо неправдивих офіційних документів; ч.2 ст. 374 КК України, а саме: ненадання своєчасно захисника, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки; ч.2 ст. 127 КК України, а саме: катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю чи морального страждання шляхом мучення, або інших насильницьких дій, з метою примусити особу вчинити дії, що суперечать її волі, у тому числі отримати від нього відомості, чи визнання, яке вчинене за попередньою змовою групою осіб, у діях службових осіб 4 відділу УВКР СБУ в АР Крим і м. Севастополі, ОСОБА_22 та ОСОБА_13, не встановлені, оскільки останні, в ході проведення огляду місця події за участю ОСОБА_3, який відбувався 11.04.2011 року, близько 20 години, по вул. Б.Хмельницького, 26 у м. Сімферополь АР Крим, у приміщенні бару «Богдан», за результатами якого складено протокол огляду місця події, в який вносились фактичні данні, які були встановленні на момент проведення слідчої дії, що засвідчили поняті своїми підписами та відсутністю зауважень та доповнень. Вказані службові особи діяли в межах їм наданих повноважень, насильницьких дій та погроз щодо застосування насильницьких дій стосовно ОСОБА_3 не виказували, стосовно останнього не застосовувались дії, які ображають його особисту гідність.

В судовому засіданні був допитаний, як свідок заступник начальника УВКР СБУ в АР Крим і м. Севастополі ОСОБА_13, який показав, що він учасником слідчої дії, а саме огляду місця події, який проводився 11.04.2011 року у приміщенні кафе-бару «Богдан» не являвся. Він керував діями оперативної групи, яка діяла в рамках оперативно - розшукової справи. Огляд місця події проводив ОСОБА_22, який і керував діями учасників. Як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_13 ОСОБА_22, метою збереження честі та гідності особи ОСОБА_3, оскільки огляд місця події проходив у громадському місці в якому перебувало багато сторонніх осіб, на голову ОСОБА_3 був одягнений непрозорий мішок, який, після того, як приміщення кафе-бару «Богдан» було звільнене від сторонніх осіб, був знятий. Також до ОСОБА_3 були застосовані наручники у зв'язку з тим, що він може позбутися грошових купюр, а так само унаслідок можливості знаходження при ньому штатної зброї, оскільки останній вів себе знервовано. Всі працівники УВКР СБУ в АР Крим та м. Севастополі, які в подальшому приймали участь у проведенні огляду місця події представились перед ОСОБА_3

Крім того відповідно до ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України» кадри Служби безпеки України складають: співробітники-військовослужбовці, працівники, які уклали трудовий договір із Службою безпеки України, а також військовослужбовці строкової служби. Порядок обліку кадрів Служби безпеки України затверджується Головою Служби безпеки України, тобто вищевказані службові особи є військовослужбовцями, а тому не можуть бути суб'єктами кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 365 та ч.1 ст. 367 КК України».

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного підсудним злочину, його особу, те, що підсудний молодий, має сім'ю, 07.11.2013 року у нього народилася донька ОСОБА_29, яка знаходиться на його утриманні, злочин він скоїв вперше, характеризується тільки з позитивної сторони. Вказані обставини вказують на його міцні соціальні зв'язки.

Разом з тим суд враховує, що він в скоєному не розкаявся і, намагаючись піти від відповідальності, заперечував очевидні факти. Суд також враховує і суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_3 злочину, оскільки злочин ОСОБА_3 скоїв будучи офіцером прикордонних військ України, оперативним робітником з протидії нелегальній міграції, який, будучи представником влади та «обличчям держави», використовуючи свої повноваження, заволодів чужим майном, шляхом обману іноземного громадянина ОСОБА_7.

Підстав для застосування до підсудного ОСОБА_3 ст. 69, 75 КК України суд не знаходить. ОСОБА_3 у скоєному не розкаявся, намагався уникнути відповідальності. За таких обставин виправлення підсудного можливе лише в місцях позбавлення волі, однак, враховуючи пом'якшувальні обставини підсудного ОСОБА_3, суд вважає достатнім для його виправлення покарання у терміни, ближче до мінімальних, які передбачені санкцією ч.1 ст. 190 КК України.

Суд, при визначенні міри покарання враховує термін знаходження ОСОБА_3 у Симферопольському слідчому ізоляторі з 11.04.2011 року по 11 липня 2012 року, і у порядку ст. 72 КК України вказаний період зараховує у термін відбуття покарання.

Вирішуючи питання з речовими доказами, суд вважає можливим 300 доларів США, вилучені 11.04.11 року у підсудного ОСОБА_3, що знаходяться на відповідальному зберіганні в фінансово - економічній службі в/ ч А0235 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_7 (том 2 , а.с. 61-66); мобільні телефони «Samsung 0168», імеі НОМЕР_11 , з карткою мобільного оператора Лайф НОМЕР_13, «Nokia» CE0434, імеі НОМЕР_10, з карткою мобільного оператора Лайф НОМЕР_12, «Fly», на дві картки мобільного оператора, DS150,імеі 1- НОМЕР_16, № картки мобільного оператора НОМЕР_6, імеі 2 - НОМЕР_15 № картки мобільного оператора НОМЕР_7, вилучені 11.04.11 року у підсудного ОСОБА_3, що знаходяться в кімнаті для зберігання речових доказів військової прокуратури ВМС України - слід повернути за належністю ОСОБА_3 (т.2 , а.с. 126-127).

Що стосується речових доказів, а саме: відеокасета TDK міні DV60 № UADK608 із записом огляду місця події від 11 квітня 2011 року в кафе «Богдан» в м.Сімферополі, оптичний диск «Арені» № 7 / 275 з файлами «Лідер 06.04.11р.», «Лідер 09.04.11р.», «Лідер 11.04.11р.», відеокасета Mini DV Sony № 149 - то вони були знищені після вступу вироку від 23.04.2012 року в законну силу.

Судових витрат по справі немає, цивільний позов не заявлявлено.

Керуючись ст.ст.323 - 324 КПК України , суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченому ч.1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у вигляді двох років шести місяців обмеження волі.

Термін покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня його затримання - з 11 квітня 2011 року (т.1 а.с. 87 -90).

В порядку ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в термін відбування покарання, строк знаходження ОСОБА_3 в Сімферопольському слідчому ізоляторі АР Крим з 12.04.2011 року по 11 липня 2012 року.

В порядку ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення ОСОБА_3 зарахувати судом у строк відбуття покарання за правилами, передбаченими у п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, згідно якої одному дню позбавлення волі (попереднього ув'язнення) відповідає два дні обмеження волі.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання

Запобіжний захід підписку про невиїзд скасувати.

Речові докази по справі, а саме 300 доларів США, вилучені 11.04.11 року у підсудного ОСОБА_3, що знаходяться на відповідальному зберіганні в фінансово - економічній службі в/ч А0235 - повернути за належністю потерпілому ОСОБА_7 (т.2, а.с. 61-66), мобільні телефони «Samsung 0168», імеі НОМЕР_11, з карткою мобільного оператора Лайф НОМЕР_13, «Nokia» CE0434, імеі НОМЕР_10, з карткою мобільного оператора Лайф НОМЕР_12, «Fly», на дві картки мобільного оператора, DS150,імеі НОМЕР_14, № картки мобільного оператора НОМЕР_6, імеі 2 - НОМЕР_15 № картки мобільного оператора НОМЕР_7, вилучені 11.04.11 року у підсудного ОСОБА_3, що знаходяться в кімнаті для зберігання речових доказів військової прокуратури ВМС України - слід повернути за належністю ОСОБА_3 (т.2 , а.с. 126-127).

Що стосується речових доказів, а саме: відеокасета TDK міні DV60 № UADK608 із записом огляду місця події від 11 квітня 2011 року в кафе «Богдан» в м. Сімферополі, оптичний диск «Арені» № 7 / 275 з файлами «лідер 06.04.11року» , «Лідер 09.04.11 року» , «Лідер 11.04.11 року» , відеокасета Mini DV Sony № 149 - то вони знищені після вступу вироку від 23.04.2012 року в законну силу.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АРК протягом 15 діб через Залізничний райсуд м. Сімферополя, а підсудним в той же строк з дня отримання копії вироку.

Суддя