Справа № 11 -а-1161, 2006р. Головуючий в 1 -й інстанції
Категорія: ст.ст. 187 ч.3;186ч.2; ігнатенко О.Й.
304 КК України. Доповідач - Шевцова В.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця "19" дня
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Шевцової В.Г. Суддів: Черствої Є.О., Чупини СП. З участю прокурора - Литвиненка О.О. представник цивільного відповідача -ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляціями алвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_1 на вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 12 вересня 2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком засуджені:
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не сулимий;
· за ст. 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі;
· за ст. 186ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;
· за ст.304 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно до 4 років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий;
- за ст. 185 ч.З КК України до 3 років позбавлення волі поміщенням до кримінально-виконавчої установи.
Міра запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_1 -взяття під варту - залишено без зміни.
Вироком суду ОСОБА_3 і ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за вчинення наступних злочинів:
1. 25 грудня 2005 року приблизно о 1830 год. ОСОБА_3 і ОСОБА_1 за попередньою змовою між собою через вікно,проникли в будинок АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно
потерпілої ОСОБА_4 спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 547,35 гривень.
2. 27 грудня 2005 року в проміжок часу з 0815год. до 1600 год.
ОСОБА_3 і ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою між собою,
через вікно проникли в квартиру АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно потерпілої ОСОБА_5,
спричинивши їй матеріальну шкоду на загальну суму 8458,90 гривень.
Крім того, ОСОБА_3 завідомо знаючи, що ОСОБА_1 є неповнолітнім, запропонував йому вчинити крадіжку чужого майна, чим визвав у нього бажання вчинити злочин, в силу чого ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 вчинив вище зазначену крадіжку майна потерпілої ОСОБА_5
3. 10 січня 2006 року ОСОБА_3 знаходячись в ларькові по
АДРЕСА_3 , повторно, відкрито без застосування
насильства, заволодів грошима потерпілого ОСОБА_6, спричинивши
йому при цьому матеріальну шкоду на загальну суму 141 гривна.
В апеляціях:
адвокат ОСОБА_2 посилається на те, що досудовим слідством ОСОБА_3 за ст. 304 КК України пред'явлено неконкретне обвинувачення, яке ніякими доказами не підтверджене потерпілі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не надали доказів про наявність у них майна, зазначеного як викрадене; судом при призначенні покарання порушені вимоги ст.66 КПК України, просить вирок в частині засудження ОСОБА_3 за ст.304 КК України і вирішенні цивільних позовів на користь потерпілих ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скасувати і призначити ОСОБА_3 покарання, не пов'язане з позбавленням волі;
засулжений ОСОБА_1 посилається на те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися недозволені методи ведення слідства; порушено його право на захист, оскільки всі процесуальні дії проведені без участі адвоката; потерпілими не представлені докази, які підтверджують їх цивільний позов, досудовим слідством і судом порушені вимоги ст.433 КПК України, а при призначенні покарання - вимоги ст.ст.65,66 КПК України, просить вирок суду скасувати і призначити йому покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Заслухавши доповідача, представника цивільного відповідача ОСОБА_1, яка підтримала апеляції ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2, думку прокурора про залишення ви року без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають задоволенню частково з таких підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, 1989 року народження, є неповнолітнім. Тому, крім обставин, встановлення яких є обов'язковим під час провадження кожної кримінальної справи, у справах про злочини неповнолітніх згідно зі ст.433 КПК України, необхідно також з'ясувати стан здоров'я та загального розвитку неповнолітнього ОСОБА_1, характеристики, умови життя і виховання неповнолітнього; обставини, що негативно впливали на його виховання; наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього в злочинну діяльність. Для з'ясування
стану здоров'я відповідно до ч.2 ст.433 КПК України, мають бути допитані як свідки батьки неповнолітнього про те, чи не хворів неповнолітній тяжкими хворобами, чи немає у нього психічних або фізичних вад, які його здібності щодо логічного мислення, чи не відстає він у розвитку від однолітків.
За наявності даних про будь-яку хворобу слід витребувати відповідні медичні документи, а при необхідності має бути призначена комплексна психологічно-психіатрична експертиза.
До справи мають бути долучені документи щодо сімейно-побутових умов неповнолітнього, його контактів з оточуючими, характеристики зі школи, іншого навчального закладу, з місця проживання, роботи, а також: довідки з міліції у справах неповнолітніх і служби у справах неповнолітніх про те, чи перебував неповнолітній на обліку, коли і за які правопорушення його взяли на облік, коли служба у справах неповнолітніх його справу розглядала, чи притягувався він до адміністративної відповідальності.
Ці вимоги закону досудовим слідством порушені, що свідчить про істотну неповноту досудового слідства.
Крім того, досудовим слідством не зібрані і належним чином не закріплені докази вини ОСОБА_3 у втягненні неповнолітнього ОСОБА_1 у вчинення злочину. Самі засуджені по даному закону не допитані. Обвинувачення за ст.304 КК України сформульовано фактично одним реченням із зазначенням, що ОСОБА_3 знав про неповноліття ОСОБА_1 і за попереднім, зговором з ним вчинив крадіжку майна.
Разом з тим, по даному закону предметом доказу є спосіб втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність, який досудове слідство повинно також обов'язково встановити. Це належним чином досудовим слідством не зроблено, так як у постанові про пред'явлення обвинувачення не зазначено, які конкретно дії вчинив ОСОБА_3 для втягнення ОСОБА_1 у злочинну діяльність, тобто пред'явлено неконкретне обвинувачення.
Відповідно до вимог ст.45 КПК України, участь захисника у справі щодо неповнолітнього є обов'язковою. Незважаючи на те, що до участі у справі був допущений адвокат, такі процесуальні дії як призначення всіх експертизи по справі, ознайомлення з їх висновками неповнолітнього засудженого, явка з повинною, відтворення обстановки і обставин події, допит неповнолітнього в якості підозрюваного, обрання запобіжного заходу -взяття під варту щодо ОСОБА_1 /а.с. 29;37;41;48;54-55;66;74;78;85;88;96;128-129;158;163;177; 179:206:241) були проведені з порушенням вимог ч.І ст.45 КПК України без участі захисника.
Разом з тим, як органи досудового слідства в обвинувальному висновку, так і суд у вироку послалися на зазначені докази, як на підтвердження винності засуджених у вчиненні злочинів, що протирічить вимогам кримінально-процесуального закону.
Крім того, до пред'явлення обвинувачення і застосування запобіжного заходу засуджених, допитували як свідків /а.с. 117-120:121-123:151/.
При цьому їх попереджали про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за дачу завідомо неправдивих показань,
тобто фактично примушували свідчити проти себе. Допит ОСОБА_1 було проведено без участі захисника.
Таким чином, порушено право на захист, гарантоване Конституцією України і закріплене ст.ст. 43-48 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.
За таких обставин вирок суду щодо обох засуджених, оскільки злочини ними вчиненні у співучасті і тому їх окреме провадження неможливе, підлягає безумовному скасуванню, а справа - направленню на додаткове розслідування, в ході якого потрібно шляхом проведення необхідних слідчих дій усунути порушення вимог закону, зазначені в ухвалі, а також перевірити доводи засуджених ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2, викладені в апеляціях, а при необхідності провести і інші слідчі дії та прийняти відповідне рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 і адвоката ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Комсомольського районного суду м.Херсона від 12 вересня 2006 року відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити прокурору Комсомольського району м.Херсона на додаткове розслідування, в ході якого необхідно усунути недоліки досудового слідства, зазначені в цій ухвалі.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_1 -взяття під варту - залишити без зміни.
Головуючий