Справа № 764/316/14-ц
Провадження2/764/897/2014
Категорія 50
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 лютого 2014 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді - Гаркуші О.М.,при секретарі - Грищенко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у міста Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих біоресурсів та регулювання рибальства про стягнення середнього заробітку за час невиконаного рішення суду про поновлення на роботі, суд
В С Т А Н О В И В:
В січні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про стягнення середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на роботі у зв'язку з тим, що рішення Апеляційного суду міста Севастополя від 22.08.2013 року вона була поновлена на роботі. 23.08.2013 р. вона з'явилась на роботу та написала заяву про поновлення, але допустили її до роботи тільки 18.09.2013 р., тому вона просить суд стягнути з відповідача середній заробіток з 23 серпня по 17 вересня 2013 року в розмірі 1489 грн. 14 коп. з розрахунку 82 грн. 73 коп. в день.
Представник відповідача з позовом не погодився, пояснивши, що 23.08.2013 р. позивач дійсно написала та подала заяву про поновлення на роботі, але не вказала з якого часу, не надала копію рішення та виконавчий лист.
28.08.2013 р. вони отримали резолютивну частину рішення та в той же день видали наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі з 01.02.2013 р. Після чого 28.08.2013 р. направили на домашню адресу лист про її поновлення, але вона його не одержала. 02.09.2013 року робітники відповідача в усній формі повідомили про поновлення позивача на роботі та необхідності вийти на роботу, 3 вересня їй направлена телеграма, яку вона також не одержала, а 12 вересня представники відповідача запропонували позивачці прийняти документи про поновлення на роботі - від чого вона відмовилась.
Таким чином відповідач зробив все можливе, щоб ОСОБА_1 приступила до роботи одразу після наказу, але вона прийшла до Східно-Чорноморського басейнового управління тільки 18.09.2013 р. коли й фактично приступила до роботи.
Крім тог, відповідач вважає, що позивач пропустила строк на звернення до суду, оскільки вона подала позовну заяву 16.01.2014 р., а дізналась про те, що її право порушено 22.08.2013 р. в день постановлення рішення. Отже, вона пропустила 3-х місячний строк, встановлений ст. 233 ч. 1 КЗпП України. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала у відповідача головним спеціалістом по охороні праці з 19.07.2010 р.
Наказом № 66/к від 31.01.2013 р. була звільнена з роботи за ст. 36 п. 1 КЗпП України.
Рішенням Апеляційного суду міста Севастополя від 22.08.2013 р. вона була поновлена на роботі (а.с.10). Як вбачається з цього ж рішення в судовому засіданні були присутні як сама ОСОБА_1, так і представник відповідача Пузікова О.В., отже відповідач знав про рішення суду.
Згідно заяви позивача від 23.08.2013 р. за вхідним № 3475 від 23.08.2013 р. вона прийшла до відповідача на наступний день після проголошення рішення та просила його виконати, поновивши її на роботі (а.с.12). Проте у відповідь її зобов'язали надати рішення суду та виконавчий лист. Що підтверджується листом від 27.08.2013 р. (а.с.35) до позивача та заявою ОСОБА_1 від 23.08.2013 р. до Ленінського районного суду м. Севастополя про видачу виконавчого листа про поновлення на роботі (а.с.13).
З матеріалів справи вбачається, що наказом № 464/к від 28.08.2013 р. ОСОБА_1 поновлена на роботі з 01 лютого 2013 р. (а.с.7), текст якого одержала 18.09.2013 р.
В наказі № 489/к від 18.09.2013 р. вказано, що їй необхідно приступитися до роботи з 18.09.2013 р. (а.с.8) з яким вона також ознайомлена 18.09.2013 р.
Згідно ч. 5 ст. 235 КЗпП України - рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню. А зі ст. 236 КЗпП України вбачається, що у разі затримки… виконання рішення суду про поновлення на роботі… суд виносить ухвалу про виплату середнього заробітку.
Отже, оскільки відповідач порушив ч. 5 ст. 235 КЗпП України він повинен оплатити позивачу середній заробіток за час з 23.08.2013 р. по 17.09.2013 р. включно.
З рішення Апеляційного суду міста Севастополя вбачається, що на 02.08.2013 р. середній заробіток ОСОБА_1 за один день складає 82 грн. 73 коп. (а.с. 11). Таким чином з відповідача підлягає стягненню 1489,14 грн. (82,73 грн. х 18 днів).
Суд не може взяти за основу рішення довідку про середній заробіток, яку відповідач надав з розрахунку за весь 2013 рік (а.с.43), бо спір виник за невиконання рішення по справі, в рамках якої був встановлений середній заробіток позивача.
Не може суд погодитись із доводами відповідача в тій частині, що вони запрошували позивача на роботу після видання наказу про поновлення на роботі, а вона не приходила, бо листи від 27.08.2013 р. (а.с.35,36) та від 28.08.2013 р. (а.с.33,34) та телеграму від 03.09.2013 р. (а.с.29,30) позивач не одержала та не могла знати про її поновлення на роботі. Повідомлення про поновлення на роботі, що було їй висловлено на вулиці після того, як було проігноровано її належним чином надану заяву, ОСОБА_1 могла не сприймати доки не одержить виконавчий лист, який вимагали від неї представники відповідача. Крім того докази, що такі повідомлення були, надходять тільки від зацікавлених осіб.
Суд не може також погодитись і з клопотанням відповідача з приводу пропуску позивачем строку на звернення до суду з даним позовом, бо про порушення свого права в частині несплати їй за період з 23.08.2013 по 17.09.2013 р. вона могла дізнатись тільки після того, як одержала кошти та розрахункові листки, що відбулося саме в грудні 2013 р., і в січні 2014 р. звернулася до суду. Тобто в 3-х місячний строк, як того вимагає ст. 233 ч. 1 КЗпП України.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати, суд відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 233, ч. 5 ст. 235, ст. 236 КЗпП України,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих біоресурсів та регулювання рибальства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 23.08.2013 по 17.09.2013 (включно) у розмірі 1489,14 грн.
Стягнути з Східно-Чорноморського державного басейнового управління охорони, використання і відтворення водних живих біоресурсів та регулювання рибальства судовий збір в дохід держави у розмірі 243,60 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя -