Судове рішення 2704/7928/12 від 26.03.2014

Судове рішення #35938090

19.03.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц/797/599/14 Головуючий у першій

інстанції Лемешко А.С.

Категорія 46 Доповідач у апеляційній

інстанції Володіна Л.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Володіної Л.В.,

суддів - Андрейченко А.А., Лівінського С.В.,

секретар - Лашкевич Н.О.,

за участю:

позивача - ОСОБА_3,

представника позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, 3-тя особа - ПАТ „Укрсоцбанк" про визначення місця проживання дітей, розділ сумісно нажитого майна подружжя, стягнення компенсації, визнання права власності на частку у сумісно нажитому майні, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про розділ сумісно нажитого майна подружжя, стягнення грошової компенсації, визнання права особистої приватної власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 04 лютого 2014 р., -

В С Т А Н О В И Л А:

В листопаді 2011 р. ОСОБА_3 звернулась з позовом до відповідача, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати спільно нажитим нерухоме та рухоме майно, придбане за період проживання у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 та поділити його наступним чином: залишити за позивачкою на праві приватної власності нежиле приміщення, що розташоване в АДРЕСА_1, та в якому вона здійснює свою підприємницьку діяльність та стягнути з неї на користь ОСОБА_6 318 079 гривень в рахунок грошової компенсації його частки у цьому майні; залишити за ОСОБА_6 на праві приватної власності 1/3 частину всіх жилих і нежилих приміщень дачного котеджу в АДРЕСА_4 та стягнути з ОСОБА_6 на її користь 983748 гривень, які складають 1/2 частин цих приміщень; стягнути з позивача на користь ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 83549 гривень, як ? частку компенсації за будівництво басейну прибудованого до житлового будинку по АДРЕСА_5, та який належить їй на праві особистої приватної власності; залишити за ОСОБА_6 на праві приватної власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 та стягнути з нього 490102 гривень, як ? частку грошової компенсації вартості цієї квартири; залишити за позивачем на правах приватної власності автомобіль марки «TOYOTA Camry, 2.4VVT-і» держномер НОМЕР_3 та автомобіль марки «MERCEDES-BENZ, 308 D» держномер НОМЕР_4; залишити за ОСОБА_6 на правах приватної власності автомобілі «MERCEDES-BENZ, ML 320 cdi» держномер НОМЕР_6, «TOYOTA Corolla, 1.8і» держномер НОМЕР_7, причепи для автомобіля ММЗ 810-21 держномер НОМЕР_5 та «Бджілка» держномер НОМЕР_8; стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 78 555 гривень грошової компенсації, як ? частину різниці вартості грошової оцінки цих транспортних засобів, що залишились у власності кожного з них. Також ОСОБА_3 просить визначити місце проживання дітей ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, спільно з нею.

Вимоги позову мотивовані тим, що вищезазначено майно було придбано за період знаходження у шлюбі з ОСОБА_6, у зв'язку з чим є їх спільним сумісним майном та підлягає розділу між ними.

ОСОБА_6 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3, уточнивши позовні вимоги, просив зробити розподіл рухомого та нерухомого майна, залишивши в його власності автомобіль марки «MERCEDES-BENZ, ML 320 cdi» держномер НОМЕР_6, у власності ОСОБА_3 просив залишити автомобіль марки «TOYOTA CAMRY» держномер НОМЕР_3 та автомобіль марки «MERCEDES-BENZ, 308 D» держномер НОМЕР_4, також просив визнати за ним право власності на жилий будинок АДРЕСА_5 та земельну ділянку, площею 0,0650 га, за зазначеною адресою. Свої вимоги мотивував тим, що зазначений будинок був придбаний у період шлюбу за його особисті кошти, за період спільного проживання сторін були зроблені такі поліпшення цього домоволодіння, які істотно збільшили його вартість, а саме була побудована і укріплена підпірна стіна, зроблена дорога до будинку, прибудований критий басейн, а також зроблені інші внутрішні зміни домоволодіння, які також привели до істотного збільшення вартості будинку.

Рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 04 лютого 2014 року позов задоволено частково. Проведений розподіл сумісно нажитого майна подружжя наступним чином. Залишено у власності ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_3. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 490 102 гривень, як 1/2 грошової компенсації вартості квартири, що залишається у його власності та розташована за адресою: АДРЕСА_3. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 41/100 частку нежилих приміщень, які знаходяться по АДРЕСА_1. Частка ОСОБА_6 в нежилих приміщеннях по АДРЕСА_1 змінена з цілої на 59/100. Залишено за ОСОБА_3 на правах приватної власності автомобіль марки «TOYOTA Camry, 2.4VVT-і» держномер НОМЕР_3, та автомобіль марки «MERCEDES-BENZ, 308 D» держномер НОМЕР_4. Залишено за ОСОБА_6 на правах приватної власності автомобіль «MERCEDES-BENZ, ML 320 cdi» держномер НОМЕР_6. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 78 555 гривень грошової компенсації, як 1/2 різниця вартості грошової оцінки транспортних засобів, що залишились у власності кожного. Визначено місце проживання малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5. В решті позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов задоволено частково. Визнано жилий будинок АДРЕСА_5 та земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 і ОСОБА_6 Визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частку жилого будинку АДРЕСА_5 та на 1/2 частку земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5. Частку ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_5 та земельну ділянку, за зазначеною адресою змінено з цілої на 1/2 частку. В решті позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

Позивачкою ОСОБА_3 була подана апеляційна скарга на рішення суду з підстав порушення норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права, неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

14.03.2014 р. до апеляційного суду сторонами по справі надана мирова угода з заявою про її визнання.

Представник третьої особи - ПАТ „Укрсоцбанк" в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, проти затвердження мирової угоди не заперечує.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для визнання мирової угоди.

Відповідно до ч.3 ст.31 ЦПК сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Згідно ст.306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.

Згідно ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.175 ЦПК мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета позову. У разі укладення сторонами такої угоди суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ст. 205 ЦПК України). При цьому він за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання зазначеної угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні цієї угоди і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до мирової угоди від 14 березня 2014 року ОСОБА_3 з одного боку і ОСОБА_6 - з другого, домовились, що:

1. Мирова угода укладена сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і стосується прав та обов'язків сторін щодо нерухомого та рухомого майна, та обов'язку з виплати грошової компенсації в різниці вартості автомобілів, що є предметом спору по цій справі.

2. Сторони домовились провести розподіл майна, що є предметом спору, наступним чином:

2.1.1. Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на ? частку будинку з надвірними будівлями та на ? частку земельної ділянки площею 0,0650 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_5.

2.1.2. Визнати за неповнолітнім сином ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, право особистої приватної власності на ? частку будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_5, та на ? частку земельної ділянки площею 0,0650 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_5.

2.1.3. Визнати за неповнолітнім сином ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, право особистої приватної власності на ? частку будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_5 та на ? частку земельної ділянки площею 0,0650 га по АДРЕСА_5.

2.1.4. Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на нежиле приміщення літ. „А" загальною площею 75,7 кв.м. у жилому будинку по АДРЕСА_1.

2.1.5. Визнати за ОСОБА_3 право особистої приватної власності на автомобіль „Тойота Камрі", 2008 р.випуску, держ. номер НОМЕР_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_9, та на автомобіль марки „Мерседес-Бенц" 308-Д, 1994 року випуску, держ. номер НОМЕР_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_10.

2.1.6. Відповідач ОСОБА_6 зобов'язується виплатити готівкою на користь позивачки ОСОБА_3 грошову компенсацію в розмірі 78555 грн. як ? частку різниці вартості грошової оцінки транспортних засобів, що залишились у власності кожної сторони, різновеликими частинами не пізніше 1 серпня 2014 року.

2.2.1. Залишити за ОСОБА_6 право особистої приватної власності на майно, розташоване в АДРЕСА_4, що складає 1/3 частку жилих і нежилих приміщень дачного котеджу.

2.2.2. Визнати за ОСОБА_6 право приватної власності на ? частку квартири АДРЕСА_3

2.2.3. Визнати за неповнолітнім сином ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, право приватної власності на ? частку квартири АДРЕСА_3.

2.2.4. Визнати за неповнолітнім сином ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, право приватної власності на ? частку квартири № 25 що розташована за адресою: АДРЕСА_3.

2.2.5. Визнати за ОСОБА_6 право особистої приватної власності на автомобіль марки „Мерседес-Бенц, МЛ 320", 2008 р.випуску, держ.номер НОМЕР_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_11.

2.2.6. Припинити право приватної власності ОСОБА_6 на нежиле приміщення літ. „А" загальною площею 75,7 кв.м у жилому будинку за адресою: по АДРЕСА_1.

3. Сторони засвідчують, що після виконання мирової угоди вони не будуть мати між собою неврегульовані майнові питання та претензії щодо вищезгаданого нерухомого і рухомого майна, яке є предметом мирової угоди.

Мирова угода укладена в 2-х примирниках по одному для кожної із сторін і один примірник для долучення до матеріалів цивільної справи.

Сторонам роз'яснені наслідки закриття провадження у справі, передбачені ст. 206 ЦПК України.

Мирова угода стосується спільно нажитого майна сторін, їх інтересів, прав і обов'язків, не суперечить закону. Сторони поділили спільне майно з врахуванням інтересів неповнолітніх дітей, законними представниками яких вони є. Умови мирової угоди не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання мирової угоди відповідно до ст.175 ЦПК України, скасування рішення суду з закриттям провадження по справі відповідно до ч.1 ст.310 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 205, 206, 303, 304, 306, ч.1 ст.310, 314-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 04 лютого 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_6, 3-тя особа - ПАТ „Укрсоцбанк" про визначення місця проживання дітей, розділ сумісно нажитого майна подружжя, стягнення компенсації, визнання права власності на частку у сумісно нажитому майні, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про розділ сумісно нажитого майна подружжя, стягнення грошової компенсації, визнання права особистої приватної власності.

Визнати мирову угоду, укладену 14 березня 2014 року ОСОБА_3 з одного боку і ОСОБА_6 - з другого, відповідно до якої сторони домовились, що: