24.03.2014
Справа № 434/9892/13-ц
провадження №2/434/1287/14
Р І Ш Е Н Н Я
И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 березня 2014р. Артемівський районний суд міста Луганська
в складі: судді Труфанової М.О.
при секретарі Ліпітюк К.С.
за участю прокурорів Барабаш Л.О., Афанасьєвої-Ващенко М.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у місті Луганську цивільну справу за позовом Департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім'ї в інтересах малолітньої ОСОБА_1, малолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав ,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом в інтересах малолітньої ОСОБА_1 в якому просить суд відібрати малолітніх дітей від матері ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав.
В судовому засіданні в обґрунтування вимог позивач пояснив, що сім'я ОСОБА_1 була взята під соціальний супровід Комунальним закладом «Луганський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді» департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім'ї з метою надання комплексу соціальних послуг з квітня 2013р. Малолітні , тому, вимоги позову просить задовольнити. Малолітні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 є дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_6. Малолітня дитина ОСОБА_2 не зареєстрована в органах державної реєстрації актів цивільного стану - не має свідоцтва про народження. Батько малолітніх утримується у слідчому ізоляторі. Відповідачка впродовж тривалого часу не займається вихованням своїх дітей, не піклується про стан їх здоров'я, навчання розвиток, була засуджена за ст..ст. 309 ч.1, 307 ч.2, 311 ч.1, 317 ч.1 69, 70 КК України та відбула покарання з 16.02.2010р. по 25.05.2011р. Малолітня ОСОБА_1 01.09.2013р. почала відвідувати перший клас у КЗ ЛЗОШ І-ІІІ ступенів №37, але 03.09.2013р. при огляді лікарем у дитини був виявлений педикульоз, з 06.09.2013р. дитина школу не відвідує. Відповідачка не має паспорту не приймає допомогу та прохання соціальних фіхівців щодо відновлення документу та отримання соціальних виплат, постійного місця роботи не має, проживає без реєстрації у зв'язку 23.10.2013р. виконавчим комітетом Луганської міської ради прийнято рішення про відібрання малолітніх дітей у відповідачки ОСОБА_3
Відповідачка позовні вимоги не визнала та покинула судове засідання без поважних на то причин.
Прокурор проти задоволення вимог позову не заперечував.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає позов обґрунтованим, та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що матір'ю малолітніх ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
ОСОБА_6 утримується у луганському слідчому ізоляторі та рахується за Артемівським районним судом м. Луганська.
ОСОБА_3 була засуджена за ст..ст. 309 ч.1, 307 ч.2, 311 ч.1, 317 ч.1 69, 70 КК України та відбула покарання з 16.02.2010р. по 25.05.2011р., про що свідчить довідка про звільнення на а.с.9.
З акту обстеження умов проживання вбачається, що ОСОБА_3 разом з малолітніми дітьми мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, діти мають наступні умови проживання: у дітей не має окремих спальних місць в кімнатах брудно, дітей речі не прані, брудні, місць для навчання та проведення дозвілля відсутні.
Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 23.10.2013р за № 291/11 вирішено відібрати у ОСОБА_4 малолітніх дітей ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення батьківських прав.
З листа Луганської міської багатопрофільної лікарні №15 від 17.03.2014р. вбачається, що малолітні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 знаходяться на лікуванні ОСОБА_1 з діагнозом: острий тонзілліт, фолікулярна форма, середньої степені тяжкості, ОРВІ, гострий рінофарінгіт середньої тяжкості, пищева токсоінфекція середньої тяжкості. Дитина ОСОБА_2 має діагноз ОРВІ, гострий ринофарінгіт середньої тяжкості, діти отримують лікування за рахунок бюджету.
З листа КЗ «Луганської середньої загальноосвітньої школи №37» від 14.03.2014р. вбачається, що ОСОБА_1 не відвідує навчальних занять з 13.01.2014р. мати дитини ОСОБА_3 на дзвінки класного керівника не реагує, адміністрацією навчального закладу направлено подання до Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в луганській області про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.. 184 КпАП України.
З актів вбачається, що ОСОБА_4 покидала своїх дітей в пологовому будинку.
Пленум Верховного Суду України в пп. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз'яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
За змістом ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. При задоволенні позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.
Відповідачка не представила суду будь-яких доказів на спростування посилань та вимог позивача, а також на підтвердження виконання нею батьківських обов'язків належним чином.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень…
Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приймаючи до уваги зазначені вище докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.
На підставі наведеного ст.ст. 164, 170 СК України, керуючись ст. 10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім'ї в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини від матері без позбавлення батьківських прав -задовольнити.
Відібрати малолітню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 без позбавлення її батьківських прав та передати Департаменту Луганської міської ради у справах дітей та сім'ї для подальшого влаштування.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 229,40грн.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів зі дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Артемівський районний суд м. Луганська.
Суддя М.О. Труфанова