Справа № 22ц-2647-2006р.                                                     Головуючий в 1 інстанції :

Гаркуша В.О.

Категорія Доповідач : Бездрабко В.О.

 УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 07 дня колегія суддів Судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Лісової Г. Є.

Суддів:                  Воронцової Л.П.

Бездрабко В.О. при секретарі: Дягілєвій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 11 лютого 2004 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на квартиру,

встановила:

В січні 2004 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позов, посилаючись на те, що 25 липня 1998 року купила у відповідача квартиру АДРЕСА_1,- за; яку сплатила 7155грн. На підтвердження угоди ОСОБА_1 видано письмову розписку.'З липня 1998 року позивач проживає в вказаній квартирі, однак відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, з приводу чого просила визнати угоду такою, що відбулася, визнати за нею право власності на квартиру.

Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 11 лютого 2004 року позов задоволено : визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2  25 червня 1998 року дійсним; визнано за ОСОБА_2 право власності на вказану квартиру.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального і процесуального права, справу направити на новий розгляд.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що спірну Квартиру отримала в порядку спадкування. При цьому мала свою квартиру по АДРЕСА_2. При виїзді за кордон доручила матері позивачки Сосунової доглядали спірну квартиру, в якій залишилися її речі. Наміру продавати квартиру не мала, розписку не писала, гроші від ОСОБА_2  за квартиру не отримувала.

Представник позивача - ОСОБА_3, погодившись з рішенням суду, просив апеляційну скаргу відхилити, пояснивши, що будь-яких юридичних підстав для скасування рішення немає. Крім того, в 2006 році ОСОБА_1

за договором купівлі-продажу придбала у ОСОБА_2; спірну квартиру і в теперішній час є її власником.

Заслухавши доповідача, осіб, які з"явилися в судове, засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони мали волевиявлення на купівлю-продаж спірної квартири. Сторони - фактично виконали умови договору, який мав бути укладений в нотаріальній формі, і визнав це достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не може погодитися з наступних підстав.

Відповідно до п.З ч.І ст.ЗП ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутність будь-кого з осіб, які беруть участь в справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Згідно ст.96 ЦПК України (в редакції 1963р.), якщо місце фактичного перебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження повістки з підписом посадової особи домоуправління останнього відомого місця перебування відповідача про те, що вручити повістку  адресатові не можна через його відсутність.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 не була присутньою в судовому засіданні при розгляді справи. Судові повістки направлялися за адресою розташування спірної квартири. Але, відповідно до довідок голови об"єднання співвласників "Україна" будинку АДРЕСА_1 від 15 січня та 09 лютого 2004 року відповідач зареєстрованою в спірній квартирі не була і не проживала (а.с.9,12).

Таким чином, на думку колегії суддів суд передчасно дійшов висновку про визнання останнього відомого місця перебування відповідача в квартирі АДРЕСА_1 і розглянув справу за відсутністю ОСОБА_1.

Оскільки справу розглянуто за відсутністю відповідача, належним чином не повідомленого про час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за необхідне рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Керуючись ст. 303, 307, 311, 312 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 11 лютого 2004 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду для розгляду по суті іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України. Головуючий :