Справа №256/480/14ц

2/256/670/14

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2014 р. м. Донецьк

Калінінський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого - судді Гавриленка О.М.

при секретарі - Ткачі А.Г,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Управління міграційної служби України в Калінінському районі м. Донецька про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду у січні поточного року, позивач просив визнати відповідача (його брата), таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме домоволодінням АДРЕСА_1 В обґрунтування позову зазначив, що він є власником вказаного домоволодіння, в якому з 2000 р. був зареєстрований його брат. Між тим, останній у домоволодінні з 2000 р. не проживав, не здійснював оплату комунальних послуг за нього, у будинку ніколи не було його особистих речей, тоді як факт його прописки носить виключно формальний характер. За викладеним вважає, що його вимоги, як власника порушені, тому він змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (в тому числі через оголошення у пресі). Поважність причин неявки до суду не надав, що підтверджено документально. Тому суд розглянув справу за його відсутності, в порядку правил ст,ст, 169, 224 ЦПК України в заочному порядку, оскільки позивач не заперечував проти цього.

Перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими задоволенню за підставами, передбаченими ст, ст, 316, 319, 321, 391, 405 ЦК України, 71 ЖК Української РСР. За вимогами останніх, зокрема, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Як убачається із матеріалів справи, позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі рішення місцевого суду від 03.08.2011 р. У спірному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 з 14.09.1999 р, що підтверджено довідкою.

Як встановлено актом від 17.01.14 р. за участі голови вуличного комітету №1 громадянин ОСОБА_2 незважаючи на реєстрацію у зазначеному будинку, в ньому не проживає більше 14 років.

Наведені фактичні обставини підтверджені документально та ставити під сумніви вірогідність яких суд не убачає підстав.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача, з якими він вимушений звернутися до брата ОСОБА_2, у зв'язку з визнанням останнього таким, що втратив право користування житловим приміщенням, є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Тому в порядку ст. 405 ЦК України, 71 ЖК Української РСР суд визнає відповідача таким, що втратив право користування житловою площею у домоволодінні АДРЕСА_1, оскільки він не проживає у ньому більше 14 років без поважних причин.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою, свідоцтва про смерть. Виходячи з вищевикладеного, в частині позовних вимог про зняття з реєстрації відповідача слід відмовити, оскільки така вимога, на думку суду, окремого вирішення у даному випадку не потребує, а задоволення попередньої позовної вимоги є достатньою підставою для зняття відповідача з реєстрації у вказаному вище будинку, що передбачено ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у розмірі 243,6 грн, сплачений позивачем на час подання позову, також підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись ст,ст 10-11, 209, 212-214, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження визнати таким, що втратив право користування житловим приміщенням у домоволодінні АДРЕСА_1 частково задовольнивши позов до нього ОСОБА_1.

В решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243,6 грн. на користь ОСОБА_1

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до судової палати по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення (чи з дня отримання його копії, але особою, яка приймала участь у розгляді справи, однак не була присутньою в судовому засіданні під час проголошення судового рішення).

Суддя -

11.03.2014