Справа 22ц-2884 Головуючий в суді 1 інстанції Ратушна В. О.
Категорія 36 Доповідач Орловська Н.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 21 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі
Головуючого ПузановоїЛ.В.
Суддів Стародубця М. П.
Орловської Н.В. При секретарі Крестніковій О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 вересня 2006р у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини
Встановила:
06 вересня 2006 р. ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, вказуючи, що з 03 серпня 2001 р. перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. З часу народження сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у відпустці по його догляду, проте відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Просила стягнути з нього на її користь аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку відповідача гцомісячно на утримання дитини до досягнення повноліття.
Рішенням Дніпровського районного суду від 25 вересня 2006 р. позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів гцомісячно, починаючи з Об вересня 2006р. до повноліття. Та на користь держави 51 грв. судового збору.
В частині стягнення аліментів рішення звернуто до негайного виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд постановив рішення у попередньому судовому засіданні в якому хід судового засідання технічними засобами не фіксував, про наслідки визнання ним позову не попередив.
При прийнятті рішення суд не врахував стан його здоров'я, пов'язаного із перебуванням на диспансерному обліку з 2002 р.
В письмових запереченнях на апелягрйну скаргу ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність її доводів, дотримання судом вимог процесуального законодавства при постановлене рішення, та зазначаючи тяжкий стан здоров 'я дитини, яка перебуває на диспансерному неврологічному обліку дитячої обласної лікарні тау 2006 році перебувала на стаціонарному лікуванні, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах визначених ст.. 303 ЦПК України, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного
Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі в якому мають малолітнього сіна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження. Позивачка на момент звернення до суду не працює через необхідність догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Крім того, відповідач не заперечував того факту, що сімейні відносини з позивачкою припинені та не посилався на обставини, які б вказували, що він надає необхідну матеріальну допомогу на утримання малолітнього сина. Також не спростовано факту, що дитина перебуває на утримання позивачки і проживає разом з нею.
Обов 'язок батька дитини на її утримання до досягнення повноліття встановлений ст., 180 СК України. Уразі відсутності домовленості батьків дитини про спосіб виконання цього обов 'язку, кошти на утримання дитини можуть бути стягнуті в частці від доходу батька, яка визначається судом. При визначення її розміру суд враховує обставини зазначені у ст.. 182 СК України.
В суді першої інстанції відповідач визнав позовні вимоги у повному об'ємі, а в апеляційній скарзі, єдиною підставою для скасування рішення суду посилався на свій стан здоров'я , як істотну обставину, яка мала б бути врахована судом при постановлены рішення. Проте колегія суддів не може прийняти до уваги ці доводи, оскільки з огляду на інші істотні обставини, які відповідач не заперечує, а саме : стан здоров 'я малолітньої дитини, його матеріальне становище та необхідність постійного лікування, слід визнати правомірним визначений судом розмір стягнутих на його утримання аліментів.
Доводи апеляційної скарги відносно поруиіень порядку фіксації судового засідання та наявності правових підстав для ухвалення рішення у попередньому судовому засіданні позбавлені правого обґрунтування, як такі, що спростовуються наявністю протоколу судового засідання, що передбачено п.2-1 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України. Можливість ухвалення рішення суду у попередньому судовому засіданні за умоеи визнання відповідачем позову передбачена ч.4ст. 130 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, а також ту обставину, що решта вказаних в апеляційній скарзі порушень процесуального законодавства не спростовують по суті правильного рішення у даній справі та не належить до підстав передбачених ст.. 311 ЦПК України, які зумовлюють скасування рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалене у даній 1 справі рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Дніпровського районного судум. Херсона від 25 вересня 2006 р. залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох .місяців до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.
Головуючий