Справа   22ц-2883                                        Головуючий в суді 1 інстанції Ратушна В.О.

Категорія 36                                                  Доповідач Орловська Н.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

2006 року  грудня  місяця  21   дня  колегія  суддів  судової палати  в цивільних  справах апеляційного суду Херсонської області в складі

Головуючого  ПузановоїЛ.В.

Суддів            СтародубцяМ.П.

Орловської Н.В. При секретарі   Крестніковій О. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апелягпйною скаргою ОСОБА_1

На рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 вересня 2006 р. у цивільній справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, на утримання дружини

Встановила

06 вересня 2006 р. ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на своє утримання, вказуючи, що з 03 серпня 2001 р. перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. З часу народження сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у відпустці по його догляду, проте відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає. Просила стягнути з нього на її користь аліменти в частій від заробітку відповідача іцомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги і просила стягувати 1 / б частину від доходів відповідача на своє утримання щомісячно.

Рішенням Дніпровського районного суду від 25 вересня 2006 р. позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання 1 6 частину його доходу гцомісячно, починаючи з 06 вересня 2006р. до досягнення сином ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. народження , трьох років.   Та на користь держави 51 грв. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд постановив рішення у попередньому судовому засіданні в якому хід судового засідання технічними засобами не фіксував, про наслідки визнання ним позову не попередив.

При прийнятті рішення суд не врахував стан його здоров 'я, пов 'язаного із перебуванням на диспансерному обліку з 2002 p., і в порушенпя ч.4 cm. 76 і п.4 ч.І cm. 83 СК України не встановив наявність потреби у одержувача аліментів на матеріспьпу допомогу, та те, що одержувач алментів свідомо поставив себе у становище такого, що потребує   допомоги.

В письмових запереченнях на доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, посилаючись на безпідставність її доводів, дотримання судом вимог процесуального законодавства при постановленні рішення, та зазначаючи тяжкий стан здоров 'я дитини, яка перебуває на диспансерному неврологічному обліку дитячої обласної лікарні та у 2006 poцi перебувала на стаціонарному лікування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного

Судом встановлено і не спростовано відповідачем, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі в якому мають малолітнього сіна ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Позивачка на момент звернення до суду не працює через необхідність догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Право дружини на утримання у разі проживання з нею дитини у віці до трьох років від чоловіка, батька дитини, передбачено ч.2 cm. 84 СК України. І як визначено у ч. 4 цієї норми таке право настає незалежно від її матеріального становища, та від того чи працює вона. Умовою стягнення аліментів на її утримання спроможність чоловіка надавати таку допомогу.

Ухвалюючи рішення в попередньому судовому засіданні про стягнення на користь позивачки аліментів на її утримання у встановленому судом розмірі суд виходив з факту визнання відповідачем позовних вимог.

У відповідності до ч.2 с. 130 ЦПК України прийняття рішення за таких умов можливо в порядку встановленому ст.. 174 цього Кодекс, ч. 2 якої передбачає обов'язок суду роз'яснити сторонам наслідки таких дій. Проте за змістом протоколу судового засідання вбачається, що наведені норми процесуального законодавства судом дотримання не були та ухвалюючи рішення суд не з'ясовував питань матеріальної спроможності відповідача надавати утримання позивачці у запропонованому нею розмірі, та чи не обтяжений він зобов'язаннями відносно інших осіб, які отримують від нього матеріальну допомогу на час розгляду справи.

Наведені порушення процесуальних прав відповідача позбавили можливості відповідача надати необхідні докази відносно істотних для вирішення даного спору обставин, впливають на висновок суду відносно обгрунтованості заявлених позовних вимог, тому мають розглядатись в судовому засіданні, яке у даній справи судом призначено не було. А тому заявлені позивачкою позовні вимоги у передбаченому для їх розгляду порядку не розглядались.

За наведених обставин колегія суддів вважає за необхідне рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів

Ухвалила:

Апелягрйну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 вересня 2006 р. скасувати справу направити на новий розгляд.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаіпйному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий