24.03.2014

провадження №1-кп/389/246/13

є.у.н № 389/5111/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2014 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області в складі:

головуючої судді - Шевцової Н.В.

при секретарі - Магась Ю.О.

за участю прокурора - Мороз О.С.

потерпілої - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам"янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120160001886 від 31 серпня 2013 року, з обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Диківка Знам’янського району Кіровоградської області, громадянина України, мешкає АДРЕСА_1, раніше не судимий,

по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за наступних обставин.

29 серпня 2013 року, приблизно о 16.00 годині, ОСОБА_2 знаходився в будинку ОСОБА_1, розташованому по АДРЕСА_2, де у нього раптово виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно.

Знаходячись у вказаному будинку ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, заздалегідь знаючи місцезнаходження грошей, які належали ОСОБА_1, впевнився в тому, що його дії не помічені господаркою будинку. А також сторонніми особами, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, шляхом вільного доступу, з кришталевої вази, яка знаходилася на шафі в кімнаті будинку, таємно повторно викрав грошові кошти в сумі 4460,00 гон., які належали ОСОБА_1

Після цього ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вказану суму.

Угодою про примирення від 24 березня 2014 року сторони погодили покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в сумі 680 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити йому узгоджену міру покарання.

Стверджував, що цілком розуміє свої права, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, а також наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.

Потерпіла ОСОБА_1 під час судового засідання просила затвердити угоду про примирення від 24 березня 2014 року та призначити ОСОБА_2 узгоджену міру покарання.

Прокурор Мороз О.С. не заперечувала проти затвердження угоди про примирення та просила призначити ОСОБА_2 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Відповідно до ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винним, відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинувачуваним виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 24 березня 2014 року, визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому, узгоджене сторонами, покарання, враховуючи що він визнав вину, щиро розкаявся, позитивно характеризується, відшкодував збитки, тобто заслуговує на застосування положень ст.. 69 КК України, у вигляді штрафу в сумі 680 грн.

Віз заявленого позову потерпіла відмовилась в зв'язку з відшкодуванням збитків.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.373, ст.ст.374,475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення від 24 березня 2014 року, укладену у кримінальному провадженні №1-кп/389/246/13 (єдиний унікальний номер 389/5111/13-К), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120160001886, між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в сумі 680 грн.

Вирок може бути оскаржений, з урахуванням ч.3 ст.394 КПК України, до Апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі апеляційної скарги через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.В.Шевцова