Справа № 22ц-2812/2006р. Головуючий в 1 інстанції:
Зубов О.С. Категорія 39
Доповідач: Кузнецова О. А.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 6 дня колегія суддів судової
палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
головуючого Капітан І.А.
суддів Цуканової І.В.
Кузнєцової О.А.
при секретарі Лукашевич Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від ЗО серпня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ "Державний ощадний банк України" про зміну формулювання причин звільнення, стягнення добових по службовим відрядженням, вихідної допомоги, середнього заробітку за час- затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,
встановила:
Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від ЗО серпня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалено змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з ВАТ "Державний ощадний банк України": формулювання звільнення за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням доповнити причиною звільнення за власним бажанням, у зв"язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства про працю), зобов"язавши ВАТ "Державний ощадний банк України" внести відповідну зміну в трудову книжку ОСОБА_1 Стягнути з ВАТ "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_1 100 грн. добових по службовим відрядженням, 3954,45 грн. вихідної допомоги, 6201,30 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди. У дохід держави 126,06 грн. судових витрат та ЗО грн. інформаційний збір. Рішення в частині стягнення середнього заробітку за один місяць у сумі 1318,15 грн. підлягає негайному виконанню.
В апеляційній скарзі ВАТ "Державний ощадний банк України" просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.
В письмових запереченнях ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом першої інстанції сторони перебували у трудових відносинах з 02.08.2005 року по 10.04.2006 року. 22.03.2006 року позивачем було надано заяву про його звільнення за власним бажанням у зв"язку з порушенням з боку адміністрації облуправління банку діючого законодавства про працю, а саме невиплату добових за час знаходження у відрядженнях строком на одну добу. Зазначені обставини сторонами не оспорюються.
За змістом ст. 121 КЗпїї України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв"язку зі службовим відрядженням. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон визначає, що відрядженому працівникові видається посвідчення про відрядження за встановленого формою, у тому числі і в тих випадках, коли працівник має повернутися з відрядження у день виїзду у відрядження та у цьому випадку не робить виключення щодо витрат часу працівника на поїздку у відрядження у межах одного дня (доби).
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення відповідачем зазначеної норми закону та обґрунтовано встановив, що позивач має право на сплату йому добових за відрядження та правильно' вирішив, що позивач був звільнений саме на підставі заяви про звільнення по вказаним мотивам, інших підстав ОСОБА_1 не заявляв, а керівництво облуправління банку не відмовило йому в звільненні з цих підстав, тому суд підставно змінив формулювання причин звільнення ОСОБА_1 за ст. 38 КЗпїї України ( за власним бажанням), доповнивши причину звільнення (за власним бажанням, у зв"язку з невиконанням уповноваженим власником органом законодавства, про працю), зобов"язавши ВАТ "Державний ощадний банк України" внести відповідну зміну в трудову книжку позивача. Оскільки звільнення позивача відбулося на підставі ч. З ст. 38 КЗпЕ України, то в силу ст. 44 КЗпП України підлягає сплаті вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку, яку суд правильно стягнув на користь позивача.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з вини відповідача позивачу не виплачені належні йому суми розрахунку при звільненні у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України та оскільки спір вирішено на користь працівника, ВАТ "Державний ощадний банк України" в силу ст. 117 КЗпП України повинен сплатити позивачу його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, розрахунок якого зробив з дотриманням норм закону.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд додержав вимог ст. 237-1 КЗпП України, врахував характер та обсяг моральних страждань позивача, пов"язаних з порушенням його законних прав, втраті нормальних життєвих та робочих стосунків.
Висновки суду мотивовані належним чином, підтверджуються матеріалами справи та доказами, перевіреними у судовому засіданні.
Доводи апеляційної скарги ВАТ "Державний ощадний банк України" про неповноту з"ясування дійсних обставин справи, невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи, колегія суддів не приймає, як не підтверджені належними доказами і не обґрунтовані вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства
"Державний ощадний банк України" відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від ЗО серпня 2006 року залишити без змін.
Ухвала, суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців.
Головуючий: