Справа № 2-2283/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 грудня 2007 року  Орджонікідзевський районний суд м. Харкова

у складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К. при секретарі - Свиридовій Н.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків і моральної шкоди,  суд, -

встановив:

В червні 2007 року ОСОБА_1 звернулась з зазначеним позовом до ОСОБА_2.

Посилалася на те,  що проживає в належній їй на праві власності квартирі АДРЕСА_1,  а відповідачка в квартирі 22 в тому ж будинку. Квартира відповідачки розташована поверхом вище,  над її квартирою,  і на протязі декількох років з вини відповідачки водою заливалася її квартира. В зв'язку з постійними залиттями її квартири псується її майно,  виникають сварки і як наслідок погіршилося здоров'я,  чим їй спричинено моральну шкоду.

На підставі наведеного просила стягнути з відповідачки 5000 грн. у відшкодування матеріальних збитків та 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Відповідачка позов визнала частково,  пояснивши,  що у лютому 2007 року за її відсутності,  прорвало трубу,  яку вона на передодні замінювала самостійно,  в наслідок чого і відбулося залиття квартири позивачки,  визнаючи свою вину у спричинених збитках заперечувала проти стягнення з неї 5000 грн. у відшкодування матеріальних збитків,  посилаючись на те,  що позивачкою не надано будь яких доказів підтверджуючих вартість ремонтних робіт. Також заперечувала проти стягнення суми у відшкодування моральної шкоди вважаючи,  що її діями ніяких моральних страждань позивачка не зазнала.

Заслухавши сторони,  перевіривши обставини справи,  суд вважає необхідним позов задовольнити частково,  виходячи з наступного:

Судом встановлено,  що позивачка зареєстрована і постійно проживає в квартирі АДРЕСА_1  та є власником зазначеного житла,  а відповідачка є власником кв. АДРЕСА_2  що не заперечується сторонами та у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

14.02.2007 року актом складеним комісією працівників ЖЕУ № 152 Орджонікідзевського району м. Харкова зафіксовано,  що в кухні,  коридорі та санвузлі кв. АДРЕСА_1 маються сліди залиття площею до 20 кв.м. в кімнатах та коридорі на стінах,  в верхній частині відклеїлись шпалери на площі до 5 кв.м. В кухні на стелі ушкоджено штукатурку,  площею до 0, 2 кв.м.,  на підлозі ушкоджено фарбу на площі до 0, 3 кв.м.

Зазначено,  що ОСОБА_2 пропонувала провести ремонтні роботи по усуненню наслідків залиття,  однак ОСОБА_1 відмовилася,  (а.с. 3).

На підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода,  завдана майну фізичної особи,  відшкодовується в повному обсязі особою,  яка її завдала.

Судом встановлено,  що особою винною в заподіянні шкоди майну позивачки є ОСОБА_2,  яка повинна слідкувати за станом сантехнічних приладів у квартирі і яка без участі спеціалістів ЖЕУ провела заміну труб водогону,  де і стався порив.

Виходячи з того,  що ОСОБА_2 визнається винною в пошкодженні майна ОСОБА_1.,  то вона несе матеріальну відповідальність за спричинену шкоду.

В той же час позивачем не надано об'єктивних даних про розмір спричиненої їй матеріальної шкоди у відповідності до ст. ст. 58, 59 ЦПК України.

З пояснень позивачки вбачається,  що на цей час вона провела частину ремонтних робіт,  при цьому суду не надано будь-яких доказів (квитанцій,  платіжних доручень,  договорів,  тощо) на підтвердження понесених витрат на ремонт,  або висновку спеціаліста,  експерта (внесеного до Державного реєстру атестованих судових експертів) про розмір спричиненої матеріальної шкоди.

Суд не може обґрунтовувати своє рішення лише на ствердженнях позивача,  що йому спричинено майнові збитки на суму 5000 грн.,  що не підтверджено іншими доказами.

У відповідності зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення,  яким суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства,  вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення,  ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин,  на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,  підтверджених тими доказами,  які були досліджені у судовому засіданні.

Оскільки позивачем не надано доказів про розмір спричиненої йому матеріальної шкоди суд відмовляє в задоволенні позову за недоведеністю.

Згідно до вимог п.3 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях,  яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна.

Ураховуючи,  що ушкодження майна позивачки,  в зв'язку з залиттям квартири,  заподіяно винними діями ОСОБА_2.,  на підставі ст. 1167 ЦК України суд вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 500 грн. у відшкодування моральної шкоди,  виходячи з розумності і наслідків,  що наступили.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд стягує із ОСОБА_1 51 грн. по сплаті судового збору при зверненні до суду та витрати на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн.

Керуючись ст. ст. 10,  11,  17,  27,  31,  58,  59,  60,  61,  88,  213 ЦПК України,  п.3 ч. 2 ст. 23,  ст. ст. 1166, 1167 ЦК України,  суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріального збитку - відмовити за недоведеністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. (п'ятсот грн.) у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1 51 грн. на користь держави витрат по сплаті судового збору.

Стягнути ОСОБА_1 30 грн. витрат на технічно-інформаційне забезпечення розгляду справи: одержувач: УДК в Орджонікідзевському районі м. Харкова,  код: 24134604,  Банк: ГУДКУ у Харківській області,  МФО 851011,  р/р 31216259700009,  КБК: 22050000.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.