Справа № 22ц -- 2798-2006р. Головуючий в 1 інстанції :
ГоловкоО.В.
Категорія Доповідач : Бездрабко В.О.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 07 дня колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого : Лісової Г.Є.
Суддів : Воронової Л.П.
Бездрабко В.О.
при секретарі: Дягілєвій В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Херсоні на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 08 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Херсоні про стягнення страхового відшкодування,
встановила: В березні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що в 1984 році при виконанні трудових обов'язків отримала тяжке ушкодження здоров"я, з приводу якого визнана інвалідом 1 групи з 100% втратою працездатності. Розмір щомісячних страхових виплат складав з 01 січня 2003 року - 116грн.ОЗкоп.; з 01 квітня
2005 року - 116грн.32коп.; з 01 березня 2006 року - 183грн.62коп., що не
відповідає вимогам законодавства, оскільки розмір щомісячної страхової
суми повинен бути не менше мінімальної заробітної плати за відповідний
період, з приводу чого просила стягнути недоплачену заборгованість по
страховим виплатам в сумі 5531грн.57коп.
Рішенням Суворовського районного суду м.Херсона від 08 вересня
2006 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 заборгованість по недорахованим страховим виплатам в період з 01
січня 2003 року по 31 липня 2006 року в сумі 5531грн.57коп.
В апеляційній скарзі Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Херсоні просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1, погодившись з рішенням суду, просить скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, осіб, які з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 в 1984 році при виконанні трудових обов'язків отримала тяжке ушкодження здоров"я, з приводу якого визнана інвалідом 1 групи з 100% втратою працездатності безстроково.
Відповідно до ч.І ст.34 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров"я.
З матеріалів справи вбачається, що неодноразово розглядаючи.справи за позовами ОСОБА_1 про перерахунок страхових виплат суду не було надано розрахунку середнього заробітку позивача на момент виробничої травми і обґрунтованих доказів щодо сплати щомісячної страхової виплати в сумі 116 грн.03 коп., з приводу чого розмір страхових виплат вираховувався з розміру мінімальної заробітної плати.
При розгляді даного позову ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції відповідач також не надав розрахунку щомісячної страхової виплати, яка сплачується позивачці та розрахунку її коригування.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду про необхідність розрахунку суми щомісячної страхової виплати ОСОБА_1, виходячи з розміру встановленої мінімальної заробітної плати.
Згідно до п.З ч. 1. ст.29 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу проводиться у разі підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.
З приводу наведеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо існування заборгованості перед ОСОБА_1 по страховим виплатам у зв"язку з їх недоплатою в повному обсязі до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, не можна погодитися з рішенням суду в частині стягнення зазначеної заборгованості по платежам з 01 січня 2003 року, оскільки вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років (п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992р. №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди). Таким чином, перерахунок страхових виплат повинен бути проведений за період з 31 березня 2003 року по 31 липня 2006 року, і стягненню підлягає заборгованість в сумі 5327грн.94коп.
Доводи апеляційної скарги з посиланням на застосування судом коефіцієнту підвищення мінімальної заробітної плати не можуть бути прийняті до уваги, так як при розгляді даної справи судом не застосовувалися.
Керуючись ст.307, 309,314 ЦПК України, колегія суддів,
вирішила:
Апеляційну скаргу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Херсоні задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 08 вересня 2006 року в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Херсоні на користь ОСОБА_1 заборгованість по недорахованим страховим виплатам в сумі 5531грн.57коп. змінити, зменшивши зазначену суму до 5327грн. 94коп.
Головуючий:
Судді
Рішення може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту його проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.