17.03.2014
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22-ц/797/477/2014р. Головуючий в першій
інстанції Шкірай М.І.
Категорія 45 Доповідач в апеляційній
інстанції Саліхов В.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Саліхова В.В.,
суддів - Андрейченко А.А., Лівінського С.В.,
за участю секретаря - Малахової Н.В.,
представника позивача - Голик І.Н.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу апеляційною скаргою прокурора міста Севастополя на рішення Балаклавського району міста Севастополя від 26 грудня 2012 року по цивільній справі за позовом Заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в місті Севастополі, Державного комітету лісового господарства України, Державного підприємства „Севастопольське дослідне лісомисливське господарство" до ОСОБА_5, Севастопольської міської державної адміністрації,про визнання недійсним державного акта, розпорядження та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2010 року Заступник прокурора м. Севастополя звернувся до місцевого суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в місті Севастополі, Державного комітету лісового господарства України, Державного підприємства „Севастопольське дослідне лісомисливське господарство", з позовом до відповідача ОСОБА_5 про визнання недійсним виданий останньому державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, розташовану у АДРЕСА_1, серії ЯИ № 067045, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 09.04.2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088300844; витребування на користь державного підприємства «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство» з незаконного володіння ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2 га, що розташована у АДРЕСА_1, кадастровий номер 8536300000:52:001:0005, визнання недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 922 від 02.04.2012 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в селищі Морозівка в м. Севастополі, із встановленням меж та площі в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства та про передачу у власність цих земельних ділянок»; визнання недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 775-р від 25.03.2010 року «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки і надання згоди гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Морозівка».
Вимоги позову мотивовані тим, що в ході перевірки, проведеної прокуратурою м. Севастополя, встановлено, що 02.04.2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією винесено розпорядження № 922-р «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в с. Морозівка в м. Севастополі із встановленням меж та площі в натурі для ведення особистого селянського господарства та про передачу у власність цих земельних ділянок». На підставі вищевказаного розпорядження ОСОБА_5 видано державний акт серії ЯИ № 067045 від 09.04.2010 року на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8536300000:52:001:0005, площею 2 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, с. Морозівка, квартал 24, виділ 42, ділянка №2 для ведення особистого селянського господарства. Але, в ході перевірки встановлено, що на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 988-р від 02.12.2009 року земельну ділянку загальною площею 7894,0909 га, до складу якої входить надана відповідачу ділянка, передано державному підприємству «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство» в постійне користування для ведення лісового господарства. Таким чином, розпорядженням № 922-р від 02.04.2010 року фактично змінено цільове призначення частини земельної ділянки, переданої державному підприємству «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство» в постійне користування для ведення лісового господарства. Водночас, рішення щодо вилучення земельних лісових ділянок, розташованих у АДРЕСА_2 для не лісогосподарських потреб, а також відшкодування втрат лісогосподарського виробництва відповідними органами державної виконавчої влади не приймались, з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища не погоджувались. Спірна земельна ділянка вибула з державної власності всупереч земельного законодавства та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що дає прокурору підстави для пред'явлення вимог про витребування її з чужого незаконного володіння.
Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 26.12.2012 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою вказаного місцевого суду від 11.02.2013 року виправлено описку у вищевказаному рішенні, додатковим рішенням суду від 07.02.2014 року у задоволенні позову прокурора в частині скасування розпоряджень відмовлено, також виправлену описку в оскаржуваному рішенні.
В апеляційній скарзі прокурор міста Севастополя просить апеляційний суд скасувати рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 26.12.2012 року через його незаконність, необґрунтованість, та ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідач явку у судове засідання не забезпечив, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає її розгляду.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов заявлено в інтересах неналежного позивача, прокурором не підтверджено факт перебування зазначеної вище земельної ділянки в землях лісогосподарського призначення та в постійному користуванні ДП «Севастопольське дослідне лісомисливське господарство» та відсутні підстави для припинення права власності відповідача відповідно до ст. 140 ЗК України.
З такими висновками місцевого суду не може погодитись колегія суддів.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 25.03.2010 року голова Севастопольської міської державної адміністрації видав розпорядження № 775-р «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки і надання згоди ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Морозівка, підставою для якого послугували заява відповідача, погодження та висновки відповідних державних органів.
Зазначеним розпорядженням від 25.03.2010 року голова Севастопольської міської державної адміністрації затвердив матеріали вибору земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в районі села Морозівка та надав згоду відповідачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в районі с. Морозівка за межами населених пунктів, встановлених згідно зі ст. 173, 174 Земельного кодексу України.
02.04.2010 року Севастопольською міською державною адміністрацією видано розпорядження за № 922-р «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в селищі Морозівка в місті Севастополі із встановленням меж та площі в натурі(на місцевості) для ведення особистого селянського господарства та про передачу у власність цих земельних ділянок», яким передані громадянам України у приватну власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства(а.с.9-10).
Відповідачу ОСОБА_5, якого зазначено в додатку до вказаного розпорядження під порядковим № 4 передано у власність земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану у АДРЕСА_1.
Проект землеустрою з відведення вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства відповідно ст. 118 ЗК України, в редакції, що діяла під час погодження цього проекту, погоджений відповідними органами виконавчої влади.
На підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02.04.2010 року № 922-р відповідачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,0 га, розташовану у АДРЕСА_1, серії ЯИ № 067045, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 09.04.2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088300844, для ведення особистого селянського господарства (а.с.7).
Однак, на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 02.12.2009 року № 988-р земельну ділянку загальною площею 7894,0909 га, до складу якої входить земельна ділянка відповідача, передано ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» в постійне користування для ведення лісового господарства (а.с.157-158).
Розпорядженням 02.04.2010 року № 922-р фактично змінено цільове призначення частини земельної ділянки, переданої ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» в постійне користування для ведення лісового господарства.
Ст. 55 Земельного Кодексу України передбачено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
Згідно ч. 1 ст. 7 Лісового Кодексу України, ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Частиною 4 зазначеної норми визначено, що суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.
Відповідно до ст. 17 Лісового Кодексу України, право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України, до одержання в установленому законом порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
З планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, долучених до матеріалів справи, вбачається, що земельна ділянка перебуває у постійному користуванні ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" та відноситься до земель лісового фонду.
Відповідно до п.1 Розпорядження КМУ №610-р від 10.04.2008 року «Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками» (в редакції від 03.02.2010р.) зупинено прийняття рішень про надання згоди на вилучення лісових ділянок Мінприроди, Мінагрополітики, Міноборони, Держкомлісгоспу та Держкомзему, та їх передачу у власність та оренду зі зміною цільового призначення.
Зі справи видно, що рішенням Виконавчого комітету Севастопольської міської Ради депутатів трудящихся від 16.12.1966 року, рішенням Виконавчого комітету Севастопольської міської ради народних депутатів №18/729 від 24.10.1984 року, протоколом координаційної технічної наради від 17.02.2000 року, розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації №988-р від 02.12.2009 року Севастопольському лісхоззагу, нині ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» в постійне користування для ведення лісового господарства передані земельні лісові ділянки загальною площею 32030,00 га; та затверджена технічна документація з інвентаризації та складання документів, що підтверджують право на постійне користування земельними лісовими ділянками, в состав яких входить земельна ділянка площею 7894,0909 га в межах Тернівського лісництва, до якого входять лісові земельні ділянки с. Морозівка.
Як передбачено ч. 2 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Згідно ч. 3 ст. 57 ЛК України та ч. 4 ст. 20 ЗК України, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок здійснюється за погодженням та з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища. Такими органами є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет лісового господарства України та їх територіальні органи.
Відповідно до ст. 207 ЗК України, втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва включають втрати сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників, а також втрати, завдані обмеженням у землекористуванні та погіршенням якості земель. Відшкодуванню підлягають втрати сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, перелогів, сінокосів, пасовищ), лісових земель та чагарників як основного засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві внаслідок вилучення (викупу) їх для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом.
Відповідно до п. 1 Положення, державний комітет лісового господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №883, комітет є центральним органом виконавчої влади з питань лісового, мисливського господарства та полювання, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища.
Таким чином, рішення щодо вилучення спірної земельної ділянки для нелісогоподарських потреб, а також відшкодування втрат лісогосподарського виробництва відповідними органами державної виконавчої влади не приймались, з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та охорони навколишнього природного середовища не погоджувались.
Відповідно до ч. 1 ст. 116, ч. 1 ст. 149 ЗК України надання громадянам земельних ділянок, що перебувають у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення їх у порядку, передбаченому цим Кодексом. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Таким чином, колегія приходить до висновку, що вказані обставини свідчать про те, що земельна ділянка площею 2,0 га, розташована у АДРЕСА_1, та державний акт на право власності на останню видані відповідачу з порушенням вимог чинного законодавства.
Севастопольська міська державна адміністрація у порушення вимог ч. 5 ст. 116 ЗК України передала у власність ОСОБА_5 спірну земельну ділянку попередньо не припинивши, в порядку визначеному законом, права користування нею ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство».
Більш того, передаючи у власність ОСОБА_5 спірну земельну ділянку та змінюючи первісне цільове призначення останньої - з «ведення лісового господарства», - на «ведення особистого селянського господарства», Севастопольська міська державна адміністрація порушила п. 1 Розпорядження КМУ № 610-р від 10.04.2008 року, згідно котрого заборонено вилучення лісових ділянок та передача останніх у власність та користування зі зміною цільового призначення.
З огляду на зазначене, захист права власності на земельну ділянку відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України можливий шляхом припинення правовідношення права власності відповідачів визнанням недійсним державних актів на право власності на земельні ділянки.
За положеннями ст. 387 ЦК України власник ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" є неналежним позивачем у справі, оскільки Рішенням Виконавчого комітету Севастопольської ради депутатів трудящих від 16.12.1966 року затверджено звіт про розподіл земель по угіддям та землекористувачем м. Севастополя станом на 01.11.1966 року, відповідно до якого Севастопольському лісгоспу відведено 29434 га.
Крім того, висновок суду, що земельна ділянка загальною площею 2,0 га, яка розташована в м. Севастополі, с. Морозівка не входять до складу лісового фонду та не перебуває у постійному користуванні ДП „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" є необґрунтованим, оскільки відповідно до протоколу від 17.02.2000 року затвердженим Головою Республіканського Комітету по лісовому і мисливському господарству АРК затверджено матеріали лісовпорядкування 1999 року Львівської лісовпорядної експедиції щодо Севастопольського лісомисливського господарства.
Посилання суду на положення ст. 140 ЗК України, є безпідставним, оскільки відповідач набув право власності з грубим порушенням законодавства та органом, який такими повноваженнями не наділений.
Оскільки розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації №922-р від 02.04.2010 року, на підставі якого видано державний акт серії ЯИ № 067045, було прийнято з порушенням закону, а саме органом, який не мав на це законних повноважень, останні підлягають визнанню недійсними.
Також колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що затвердивши відповідачу матеріали вибору земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в районі села Морозівка та надавши згоду останньому на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, розташованої в районі с. Морозівка на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації видав розпорядження № 775-р від 25.03.2010 року, що не відповідає приписам ст. 118 ЗК України щодо надання відповідачу уповноваженим органом дозволу на розробку технічної документації та її відповідного затвердження, а тому таке розпорядження також підлягає визнанню недійсним.
Таким чином, проведений колегією суддів апеляційного суду аналіз зібраних по справі доказів та їх оцінка в сукупності дає підстави прийти до висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, в зв'язку з чим слід визнати, що рішення суду першої інстанції відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення.
На підставі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 88, 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. 316, ст. 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора міста Севастополя задовольнити.
Рішення Балаклавського району міста Севастополя від 26 грудня 2012 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов Заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Головного управління Держкомзему в місті Севастополі, Державного комітету лісового господарства України, Державного підприємства „Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" до ОСОБА_5, Севастопольської міської державної адміністрації,про визнання недійсним державного акта, розпорядження та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Визнати недійсним виданий ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2 га, розташовану у місті АДРЕСА_1, серії ЯИ № 067045, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 09.04.2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088300844.
Витребувати на користь Державного підприємства «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство» з незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2 га, що розташована у АДРЕСА_1,кадастровий номер 8536300000:52:001:0005.
Визнати недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 922 від 02.04.2012 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані в селищі Морозівка в м. Севастополі, із встановленням меж та площі в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства та про передачу у власність цих земельних ділянок».
Визнати недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 775-р від 25.03.2010 року «Про затвердження матеріалів вибору земельної ділянки і надання згоди гр. ОСОБА_5 на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства в районі села Морозівка».
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір в розмірі 716,60 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ В.В.Саліхов
Судді: /підпис/ А.А.Андрейченко
/підпис/ С.В.Лівінський
Згідно оригіналу:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В.Саліхов