Справа 22ц - 2928 Головуючий в суді 1 інстанції Бутенко T.I.
категорія Доповідач Орловська Н.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 19 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Херсонської області в складі
Головуючого ПузановоїЛ.В.
Суддів Орловської Н.В.
Фурман Т.Е. при секретарі Крестніковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Новоронцовського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2006 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відновлення меж та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод є користуванні земельною ділянкою
встановила:
27 березня 2006 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про відновлення меж: земельної ділянки та усунення перешкод у її користуванні, вказуючи, що на підставі договору дарування, укладеного Об серпня 2004р. набула право власності на 49/100 частин жилого будинку по АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці 0,046 га.
В жилолїу будинку по АДРЕСА_2 проживає відповідач. Виділена йому земельна ділянка в розмірі 0,084 га межує із належною їй земельною ділянкою.
За часів проживання в будинку попереднього власника паркан, обладнаний на межі з сусідньою земельною ділянкою був зруйнований і межі візуально не існує хоча і залишились залишки стовбців на місті розташування паркану її неодноразові звернення до селищної ради про відновлення меж залишені без задоволення
Вважаючи таку відмову безпідставною просила відновити межі між її будинком та будинком відповідача у відповідності до даних земельно - шнурової документації та зобов 'язати відповідача не чинити перешкоду встановленні паркану.
03 травня 2006 р. ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування земельною ділянкою, вказуючи, що відповідачка, не набувши право власності на земельну ділянку, виділену для обслуговування належної ій частини земельної ділянки самоправно розпочала будівництво паркану впритул до належного йому житлового будинку, тоді як межа має проходити на відстані не менгие 1,5 м. від будинку. Крім того, уповноваженими органами межа між сусідніми земельними ділянками встановлена не була.
Просив зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод у користування нележним йому будинком АДРЕСА_2 перенести паркан на відстань 1,5 м від будинку, а також: стягнути на його користь витрати на правову допомогу 100 грв. та судові витрати на суму 81 грв.
Рішенням Новоронцовського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2006 р. позовні вимоги задоволені частково. Постановлено : визначити порядок користування земельними ділянками, залишити проїзд, прохід до садиби ОСОБА_1 по АДРЕСА_1та ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 зі сторони вул ІНФОРМАЦІЯ_1 у їх спільному користування.
Господарсько- побутові споруди та присадибні земельні ділянки залишити згідно фактичного використання.
Зобов'язати сторони не чинити перешкод у користуванні спільним проходом до житлових будинків, господарських споруд та земльних ділянок.
В апеляційній скапзі ОСОБА_1 просить судове рішення скасувати, постановити нове про задоволення її позовних вимог, посилаючись на те, що суд не надав належної оцінки тій обставині, що має місце спір між: суміжними землекористувачами з підстав невідповідності фактичних суміжних ділянок даним кадастровій документації та генерачьного плану забудовгі населеного пункту. Також: судом не надано належної оцінки висновку експерта, який зроблено без необхідного дослідження на місцевості та не застосована cm. 107 ЗК України, що регулює спірні правовідносини.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах визначених cm. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, гцо апеляційна скарга підлягає частковому задоволеню, виходячи з наступного.
Встановновлюючи порядок користування між земельними ділянка на яких розташовані жилі будинки, належні сторонам, суд першої інстанції виходив з того, гцо земельні ділянки сторони не приватизували, та межі наданих для обслуговування належних ім. частин житлових будинків не визначались.
Фактичний розмір цих ділянок не відповідає земельно - кадастровій документації, що є підствою для встановлення порядку користування у відповідності до другого варіанта , запропонованого експертом., який забеспечує найкраще користування будинками кожним із сторін.
Проте такого висновку суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, не вірно визначив характер правовідносин сторін, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 cm. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником 49/ 100 жилого будинку АДРЕСА_1 для обслуговування якого рішенням Нововоронцовської селигцноїради НОМЕР_1 виділена земельна ділянка площею 0,048 га.
Відповідач ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 16.09.2003р. набув права власності на 1/2 частини сусіднього жилого будинку АДРЕСА_2 , розташованого на земельній ділянці, яка межує із земельною ділянкою наданою позивачці.
За змістом позовних вимог ОСОБА_1 викладених у позовній заяві та пояснень у суді вбачається, що порушення своїх прав вона пов 'тує із наявними перешкодами з боку відповідача по встановленню нею твердих меж по залишкам частково зниклих межових знаків.
На ксерокопії витягу із книги реєстрації переданих у користування земельних ділянок земельна відображений схематичніш план земельної ділянки, яка передана у спільне використання власників будинку АДРЕСА_1(а.с.14).
Однак відомості про відведення на місцевості зазначеної земельної ділянки для обслуговування вказаного жилого будинку її власникам в матеріалах справи відсутні Такі ж відомості відсутні і про відведення на лйщевості суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 відповідачу.
Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 посилався на те, гцо межі між: суміжними земельними ділянками встановлені не були.
За наявності таких суперечності суд мав з'ясувати питання про те, чи були раніше встановлені межі між вказаними земельними ділянками за даними органів Деркомзему у визначеному законом порядку.
Однак на наведені вище норму матеріального права та обставини справи суд належної уваги не звернув, суперечності у доводах сторін не усунув, та дійшов помилкового висновку про можливість поновлення прав позивача шляхом встановлення Спільного проходу між; суміжними земельними ділянками застосувавши правила ст.. 107 ЗК України, тоді як згідно ч. 2 cm. 106 цього кодексу порядок відновлення меж відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
У відповідності до положень cm. 12, 107, 184 ЗК України до повноважень селгщних рад належать питання організації землеустрою, зокрема з питань відновлення на місцевості меж: землеволодінь, земіекористувань, здійснення якого провадиться землеупорядними організаціями. Основою для відновлення меж; є данні земельно -кадастрової документації.
В порушення вимог п. 4 cm. 10 ЦПК України, суд не роз'яснив сторонам право залучення до участі у справі уповноважений на організацію землеустрою орган в порядку cm. 33 ifbozo Кодексу, а тому неповно встановив істотні обставини справи та вирішив питання відносно прав та обоє 'язків осіб, які до участі у справи залучені не були.
Крім того, призначаючи у даній справі експертизу суду належало керуватись вимогами ч. 2 cm 53 ЦПК України, на розгляд якої належало поставити питання які стосуються досліджень технічної документації на предмет з'ясування щодо місяця розташування раніше встановлених меж та можливості відновлення межових знаків , які на час вирішення справи стали невиразними.
Слід зазначити, що вирішення даного спору торкається прав та інтересів решти співвласників як жилого будинку № 10, так і будинку 12 по вул ІНФОРМАЦІЯ_1, тому участь їх у даній справі на правах третіх осіб є обов "язковою.
Оскільки при постановленні рішення у справі суд невірно витлумачите норми матеріального права,які регулюють спірні правовідносини, не вирішив питання про участь при її розгляді тих осіб , прав та інтересів яких торкається вирішення цього спору, не залучив до участі орган, уповноважений на організацію землеустрою,, колегія суддів вважає за необхідне його скасувати, а справу направити на новий розгляд.
Керуючись cm. 303, 307, 311 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новоронцовського районного суду від 28 вересня 2006 р. скасувати, справу направити на новий розгляд у той же суд у іншому складі суду.
Ухвала набирає чинності негайно з моменту проголошення і можу бути оскаржена протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подання касагпйної скарги безпоседеньо до суду касаційної інстанції з часу набрання нею законної сили.
Головуючий