____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ____________
Справа 22ц-11681\2006 Головуючий в 1 інстанції Потьомкін О.П.
Категорія 21 (2) Доповідач Барильська А.П.
УХВАЛА Іменем України
2006 року листопада 16 дня колегія суддів судової палати по цивільних справах
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: судді Барильської А.П.
суддів Ляховської І.Є., Соколан Н.О.
при секретарі Савчук Н.О.
за участю: представника відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний
комбінат" Забурдяєва Олександра Геннадійовича, позивача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за
апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний
комбінат" на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2006
року за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства
«Криворізький залізорудний комбінат», Криворізького державного гірничорудного
управління гідрозахисту "Кривбасгідрозахист", відділенню виконавчої дирекції Фонду
соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних
захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення недоплат по втраченому заробітку
у зв"язку з відшкодуванням шкоди здоров"ю та компенсації за порушені строки їх
виплати, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ( надалі- ВАТ "КЗРК"), Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту "Кривбасгідрозахист", відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Кривому Розі ( надалі- Фонд соціального страхування ), про стягнення недоплат по втраченому заробітку у зв"язку з відшкодуванням шкоди здоров"ю та компенсації за порушені строки їх виплати, і просив стягнути на його користь: з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.1994 року по 01.08.1998 року у розмірі 1806 грн. 02 коп., з Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту "Кривбасгідрозахист" за період з 01.08.1998 року по 01.04,2001 року- 2663.04 грн., а також заборгованість по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 2928.23 грн. , стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 1.10.2003 роком в сумі 133 грн. 81 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення виплат.
03.03.2004 року позивач доповнив позовні вимоги і просив суд стягнути на його користь: з ВАТ "КЗРК" компенсацію за порушення строків виплати щомісячних виплат втраченого заробітку в розмірі 587.45грн. з Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту "Кривбасгідрозахист" компенсацію в розмірі 1190.14грн., в Фонду соціального страхування компенсацію в розмірі 153.36 грн. (а.с. 44-46).
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути на його користь з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого
заробітку у розмірі 3614.96 грн., компенсацію в сумі 501.59 грн.; стягнути з Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту "Кривбасгідрозахист" заборгованість по щомісячним виплатам в сумі 1962.24грн., та 1131.34 компенсації, а також заборгованість по щомісячним страховим виплатам з Фонду соціального страхування в розмірі 3586.50 грн., компенсації 473.69грн., стягнути на користь позивача з Фонду соціального страхування щомісячні страхові виплати, починаючи з 1.01.2005 року в сумі 118 грн. 59 коп. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення виплат.
В подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив стягнути на його користь з ВАТ "КЗРК" заборгованість по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.01.1996 року по 01.08.1998 року в сумі 2426.14грн, компенсації 874.81 грн., з Фонду соціального страхування стягнути на користь позивача заборгованість по щомісячним страховим виплатам в сумі 5225.10 грн., 1194.83грн. компенсації, а також щомісячно по 164.10грн., починаючи з 01.01.2005 року до зміни обставин, що тягнуть їх перерахунок.
В частині позовних вимог до Криворізького державного гірничорудного управління гідрозахисту "Кривбасгідрозахист" представник позивача відмовилася і ухвалою суду від 28 липня 2005 року провадження по справі в цій частині позовних вимог припинено.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2006 року позов задоволений в повному обсязі.
В апеляційній скарзі ВАТ "КЗРК" ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, оскільки судом не досліджене питання фактичного підвищення тарифних ставок і окладів за період з 01.07.1994 року по 01.05.2000 року.Судом не дана належна правова оцінка економічному обгрунтуванню застосування або не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів на підприємстві, а також фактичних заробітної плати. Крім того, суд необгрунтовано стягнув компенсацію втрати частини щомісячних виплат у відшкодування шкоди здоров'ю, оскільки суд не врахував, що компенсація передбачена тільки за несвоєчасно виплачені суми заробітної плати, призначені після 01.01.1998 року, а суми відшкодування шкоди не с елементами заробітної плати.
Представник ВАТ "КЗРК" Забурдяєв О.Г. підтримав апеляційну скаргу і просив скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд, оскільки судом порушені норми матеріального і процесуального права.
Позивач ОСОБА_1, заперечував проти апеляційної скарги, вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального і процесуального права і просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.
Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач працював на протязі тривалого часу откатником шахти " Об"єднана" виробничого об"єднання "Кривбассруда", правонаступником якого є ВАТ "КЗРК" . Висновком МСЕК від 10.11.1993 року позивачу встановлено 20 % втрати професійної працездатності безстроково, внаслідок нещасного випадку, який стався з позивачем 11.10.1961 року.
Відповідно до ч.1п.5 ст. 311 ЦПК України,( в редакції 2003 року), рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі позовні вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додатково рішення судом першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо розміру середньої заробітної плати позивача, з якої необхідно обчислити щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 161 грн.66коп.( а.с,228).
Проте з таким висновком погодитися неможна, оскільки він суперечить обставинам справи.
При розрахунку середнього заробітку для визначення сум відшкодування шкоди, суд не врахував положення п. 22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим їм органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( надалі -"Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, і Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05,1992 р. №276 із змінами і доповненнями, відповідно до якого, для розрахунку сум відшкодування шкоди потерпілим, які на момент встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності вже не працюють на підприємстві, береться середньомісячний заробіток за січень-квітень 1992 года по тій професії, розряду( посаді), на якій працівник працював до ушкодження здоров'я. Середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів, які встановлюються на підприємстві.
Ухвалюючи рішення, суд не з'ясував суть та обсяг позовних вимог ОСОБА_1 та розглянув не всі позовні вимоги, суд першої інстанції не визначив середній заробіток позивача на час встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності 10.11.1993 року та не розглянув позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку за період з 01.07.1994 року по 01.01.1996 року, відповідно до позовних вимог, в той час, як ні позивач, ні його представник не відмовлялися від цієї частини позовних вимог.
Оскільки цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, колегія судців вважає, що рішення суду необхідно скасувати та направити справу на новий розгляд відповідно до вимог ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК України.
Керуючись ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного . товариства «Криворізький залізорудний комбінат"» задовольнити частково.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.