АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-11477/2006                              Головуючий у першій

Категорія № 21 (П)                                       інстанції - Кулігіна Т.Д.

Доповідач - Барильська А.П. УХВАЛА ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

16 листопада 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді БАРИЛЬСЬКОЇ А.П., суддів - ЛЯХОВСЬКОЇ Ї.Є., СОКОЛАН Н.О., при секретарі - САВЧУК Н.О.,

за участю - представника позивача ОСОБА_1, представника відкритого акціонерного товариства «Суха Балка" Харитонової Марії Олегівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Суха Балка», відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про стягнення заборгованності по щомісячним виплатам відшкодування втраченого заробітку, компенсації, моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2006 року позов ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за щомісячними виплатами відшкодування втраченого заробітку, компенсації, моральної шкоди задоволений частково, на його користь з Відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ВАТ «Суха Балка») стягнуто заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 1057грн. 34коп., компенсація втрати частини відшкодування шкоди в зв'язку з порушенням термінів виплати в сумі 9721грн.67коп., та заборгованість по одноразовій допомозі в сумі 14616 грн., держмито -253.95грн.; з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі (далі -Фонд соціального страхування) стягнуто заборгованість по щомісячних страхових виплатах відшкодування втраченого заробітку в сумі 16933грн.56коп.,    а    також    щомісячні    страхові    виплати    відшкодування

втраченого заробітку в сумі 788грн.99коп., починаючи з 01 серпня 2005р. до зміни обставин, що є підставою для перерахунку чи припинення виплат. В задоволенні інших вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ВАТ «Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду в частині стягнення з нього сум і ухвалення нового рішення про відмову в задоволені позову, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необгрунтованим, ухваленим із порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають істотне значення для розгляду справи. Зокрема, відповідач не згоден із розрахунком базового середнього заробітку по підземного кріпильника, оскільки суд неправильно застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів при визначені середнього заробітку, суд безпідставно стягнув заборгованість по одноразовій допомозі; судом безпідставно стягнута компенсація, оскільки суми відшкодування шкоди не є елементами заробітної плати; не застосував трирічний строк позовної давності.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що позивач ОСОБА_2 з 09.01.1960р. по 29.04.1987р. працював у відповідача, в тому числі і підземним кріпильником. За висновком МСЕК від 27.07.2000р. позивачу вперше встановлено 20% професійної працездатності безстроково з 27.07.2000 року Відповідно до висновку МСЕК від 04.07.2002 року позивачу встановлено 40% втрати професійної працездатності безстроково з 25.06.2002 року безстроково.

Позивачем порушено питання про визначення середнього заробітку для встановлення сум відшкодування шкоди та стягнення заборгованості, починаючи з 27.07.2000р.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо розміру середньої заробітної плати позивача, з якої необхідно обчислити щомісячні виплати відшкодування втраченого заробітку в сумі 196грн. 16коп.(а.с. 104).

Проте з таким висновком погодитися неможна, оскільки він суперечить обставинам справи.

При розрахунку середнього заробітку для визначення сум відшкодування шкоди, суд не врахував положення п. 22 "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим їм органом шкоди, заподіяної працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків"( надалі - "Правил відшкодування шкоди"), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472, і Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.1992 р. №276 із змінами і доповненнями, відповідно до якого, для розрахунку сум відшкодування шкоди потерпілим, які на момент встановлення МСЕК   стійкої втрати професійної

працездатності вже не працюють на підприємстві, береться середньомісячний заробіток за січень-квітень 1992года по тій професії, розряду( посаді), на якій працівник працював до ушкодження здоров'я, Середньомісячний заробіток у зазначений період підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів, які встановлюються на підприємстві.

Судом також не врахований п. 28 "Правил відшкодування шкоди", відповідно до якого, нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника ( після підвищення тарифних ставок), за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір нарахованого позивачу судом на час встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності відшкодування шкоди, встановлені обмеження.

Ухвалюючи рішення, суд не з'ясував суть та обсяг позовних вимог ОСОБА_2 та розглянув не всі позовні вимоги, суд першої інстанції не визначив середній заробіток позивача на час встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Оскільки цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції, рішення суду необхідно скасувати та направити справу на новий розгляд відповідно до вимог ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК України.

Керуючись ст. 303, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 13 березня 2006 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.