17.03.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22-ц/797/561/2014р. Головуючий в першій

інстанції Рубан М.В.

Категорія Доповідач в апеляційній

інстанції Саліхов В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого - Саліхова В.В.,

суддів - Андрейченко А.А., Володіної Л.В.,

за участю секретаря - Малахової Н.В.,

представника ВДВС

Ленінського РУЮ у м. Севастополі - Кривенець В.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» на ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 06 грудня 2013 року по цивільній справі за скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» про визнання дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у місті Севастополі неправомірними та скасування постанови,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2013 року ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» звернулось до місцевого суду зі скаргою, в якій просило визнати дії державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Іванової М.О. щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними, скасувати постанову державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Іванової М.О. від 07.10.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі прийняти до виконання судовий наказ Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.04.2013 року по справі № 764/3117/13-ц та відкрити виконавчого провадження.

Скарга обґрунтована тим, що за заявою ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» Ленінським районним судом м. Севастополя 12.04.2013 року видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» заборгованості з урахуванням трьох процентів річних в розмірі 1201, 97 грн., судового збору в сумі 114, 70 грн. Постановою державного виконавця від 07.10.2013 року ПАТ по газопостачанню та газифікації „Севастопольгаз" відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню вищевказаного наказу суду, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме виконавчий документ не містить ідентифікаційного номеру боржника. Скаржник вважає вищезазначену постанову такою, що винесена з порушенням норм Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з тим, що ідентифікаційний номер боржника у виконавчому листі зазначається при його наявності, якщо він відомий суду, отже, не зазначення ідентифікаційного номеру боржника не є перешкодою у відкритті виконавчого провадження, оскільки не є обов'язковим реквізитом виконавчого документу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Севастополя від 06.12.2013 року у задоволенні скарги відмовлено.

В апеляцій скарзі ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» ставить питання про скасування вищевказаної ухвали та постановлення нової, якою задовольнити скаргу у повному обсязі. Апелянт посилається на те, що вимоги скарги є законними та обґрунтованими, на які суд першої інстанції належної уваги не звернув. Вважає, що постанова державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Іванової М.О. від 07.10.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження порушує право стягувача на пред'явлення виконавчого документа до виконання та законні інтереси стягувача в частині забезпечення примусового виконання судового наказу, в якому ідентифікаційний номер не є обов'язковим реквізитом, а його відсутність в останньому не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

ПАТ по газопостачанню та газифікації«Севастопольгаз» явку представника у судове засідання не забезпечило, про дату та час розгляду апеляційної скарги сповіщалося належним чином, що відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» на дії державного виконавця ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі Іванової М.О., суд першої інстанції прийшов до висновку, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження про примусовому виконанню судового наказу Ленінського районного суду м. Севастополя від 12.04.2013 року по справі № 764/3117/13-ц, державний виконавець діяв в межах свої повноважень та згідно вимог діючого законодавства.

З такими висновками місцевого суду погоджується і колегія суддів, оскільки вони зроблені з дотриманням вимог процесуального права щодо розгляду скарг на дії державного виконавця державної виконавчої служби, приписів Закону України «Про виконавче провадження», з повним та всебічним дослідженням доводів скарги та представлених доказів.

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 12.04.2013 року Ленінським районним судом м. Севастополя видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» заборгованості з урахуванням трьох процентів річних в розмірі 1201, 97 грн., судового збору в сумі 114, 70 грн. Постановою державного виконавця від 07.10.2013 року ПАТ по газопостачанню та газифікації „Севастопольгаз" Іванової М.О. відмовлено у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню вищевказаного наказу суду, оскільки виконавчий документ не відповідає вимогам ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме виконавчий документ не містить ідентифікаційного номеру боржника.

Виконання рішення суду - є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Згідно приписів частин 1, 2 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 103 ЦПК України судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»(далі - Закон),в редакції яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, у виконавчому документі зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України,які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Враховуючи викладені положення закону, судова колегія не погоджується з посиланнями суду першої інстанції, що ідентифікаційний номер боржника є обов'язковим реквізитом виконавчого документа, зокрема судового наказу, оскільки ч. 2 ст. 103 ЦПК України визначає його обов'язкові реквізити та відомості, які вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання, а відповідність останнього п. 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» можливо лише при відомості суду, що видав виконавчий документ, інформації щодо індивідуального ідентифікаційного номера боржника.

Колегія суддів вважає, що відсутність ідентифікаційного номеру боржника у виконавчому документі не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження за останнім на підставі ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з невідповідністю виконавчого документа вимогам ст. 18 вказаного Закону, оскільки зазначений вище судовий наказ містить основні його реквізити, передбачені ч. 2 ст. 103 ЦПК України, дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання, судовий наказ підписаний суддею та скріплений гербовою печаткою.

Однак, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець з метою захисту інтересів стягувача може самостійно одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну. Тобто, у разі не зазначення індивідуального ідентифікаційного номера (реєстраційного номера облікової картки платника податків) у рішенні суду, судовому наказі, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець може самостійно звернутися до відповідного державного органу державної податкової служби із запитом про витребування довідки про індивідуальний ідентифікаційний номер (реєстраційний номер облікової; картки платника податків) боржника.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі було зазначено, що виконавчою службою було направлено запит до Державної податкової інспекції у Ленінському районі ГУ Міністерства доходів у м. Севастополі про надання відповідної інформації, однак їм було відмолено з посиланням на отримання такої інформації з Державного реєстру за наявності відповідної ухвали (рішення) про витребування доказів.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що державний виконавець здійснив необхідні дії для отримання інформації щодо індивідуального ідентифікаційного номера боржника, в межах та повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", а тому висновки місцевого суду щодо відмови у задоволенні скарги є правильними та обґрунтованими.

В свою чергу, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» не позбавлено права на звернення до суду першої інстанції, який видав виконавчий лист, з заявою про направлення останнім на підставі ухвали запиту до державної податкової інспекції про надання відповідної інформації з урахуванням положень ч. 5 ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 14 ЦПК України.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі були предметом дослідження судом першої інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Викладене свідчить, що оскаржувана ухвала постановлена при правильному правозастосуванні, а тому є законною та обґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Севастопольгаз» відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 06 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ В.В. Саліхов

Судді: /підпис/ А.А. Андрейченко

/підпис/ Л.В. Володіна

Згідно оригіналу:

Суддя Апеляційного суду

міста Севастополя В.В. Саліхов