Справа № 11-874/2006                                          Головуючий І інстанції

Категорія ч.2 ст. 186 КК України                         Тустановський О.М.

Доповідач Дзюба Ф.С..

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючої - Погорєлової Г.М. суддів: Тимошевського В.П., Дзюби Ф.С. за участю прокурора: Брек Г.С., засудженого - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією та доповненнями до неї засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 вересня 2006 року, яким

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, що мешкає в АДРЕСА_1, судимого: 4.10.2004 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.З ст. 185, ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, звільненого з місць позбавлення волі 18.07.2005 року на підставі п."б" ст. З Закону України "Про амністію" від 31 травня 2005 року на 7 місяців 21 день,

- засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі, строком на 4 роки.

Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 26 січня 2006 року, близько 20.00 години в м. Вознесенську Миколаївської області на вул. Крупської з метою відкритого заволодіння чужим майном в ході сварки затіяв бійку з ОСОБА_2, в результаті якої заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді синців, крововиливів, надломів коронок зубів, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, а також відкрито заволодів його дублянкою вартістю 230 грн. та черевиками вартістю 70 грн., заподіявши потерпілому майнової шкоди на суму 300 грн.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, а покарання, призначене судом першої інстанції пом'якшити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, наявність хворої бабусі похилого віку. Вказує на необхідність перекваліфікації його дій, оскільки він не мав умислу на заволодіння чужим майном, а змушений був підібрати речі потерпілого з метою зберегти їх, а також на неправдивість свідчень його та свідків, наданих під фізичним та психологічним впливом працівників слідчих органів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважає призначене покарання обґрунтованим та законним, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Дослідженими в судовому засіданні доказами, вина засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, доказана.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував, що відкрито заволодів майном потерпілого, а наполягав на тому, що дублянку та черевики потерпілого підібрав на місці бійки з метою їх зберегти. На наступний день він попросив своїх знайомих повернути речі потерпілому, але вони помилково залишили ці речі на подвір'ї сусідки потерпілого.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 26.01.2006 року під час бійки, яка виникла між ним та ОСОБА_1 він втратив свідомість, а коли опам'ятався, то виявив, що у нього зникли дублянка вартістю 230 грн. та черевики вартістю 70 грн.

Свідок ОСОБА_3., чиї свідчення досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснив, що 26.01.2006 року він був присутнім під час бійки між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і почав відтягувати ОСОБА_1, а потім разом з ним також почав бити ОСОБА_2

Після побиття ОСОБА_2 ОСОБА_1 наказав ОСОБА_2 знімати куртку, але той відмовився і ОСОБА_1 з застосуванням сили зняв з його куртку і передав йому щоб покласти на велосипед. Коли він знаходився біля велосипеда, то чув як ОСОБА_1 вимагав щоб потерпілий зняв черевики. А потім з черевиками підійшов до велосипеда і вони розійшлися.

На другий день речі ОСОБА_2 вони віднесли до його сусідів. Аналогічні свідчення на досудовому слідстві давав свідок ОСОБА_4 і вони співпадали зі свідченнями підсудного ОСОБА_1, але в судовому засіданні вони свідчення змінили і почали стверджувати, що ОСОБА_1 підібрав речі, які знаходилися біля потерпілого і він ці речі з нього силою не знімав. Суд дав належну оцінку цим зміненим свідченням і обґрунтовано не поклав їх в основу вироку.

Свідчення підсудного, потерпілого та свідків, покладені в основу вироку, підтверджуються даними судово-медичної експертизи, згідно яких у потерпілого ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження, що підтверджує те, що при заволодінні його майном до його було застосоване фізичне насильство, що не є небезпечним для його життя чи здоров'я.

З урахуванням усіх досліджених доказів, суд правильно кваліфікував дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 186 ч. 2 КК України, як відкрите викрадення чужого майна з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Доводи засудженого про те, що у нього був відсутній умисел на заволодіння майном потерпілого є надуманими і спростовуються наведеними доказами.

Також являються надуманими його доводи , що до нього та свідків під час допиту застосовувалися недозволені методи слідства, так як про це ні він, ні свідки як під час досудового слідства, так і в суді не заявляли. Зі скаргами на дії працівників міліції ніхто не звертався.

Що стосується покарання, то воно засудженому ОСОБА_1 призначено з дотримання вимог ст. ст. 65-67 КК України, тобто з урахування ступені тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують покарання і в мінімальних межах санкції статті, за якою його засуджено, а тому підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, при призначенні покарання суд безпідставно в мотивувальній частині вироку послався на повторність, як на обставину, що обтяжує покарання. Ця обставина є кваліфікуючою ознакою злочину і не може ще раз враховуватися як обтяжуюча покарання обставина. Тому, посилання суду в цій частині необхідно виключити із мотивувальної частини вироку.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково, виключивши з мотивувальної частини вироку Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 вересня 2006 року відносно ОСОБА_1, посилання суду на повторність, як на обтяжуючу покарання обставину, в іншій частині цей вирок залишити без змін.                                                                                          Головуючий:                                                    Ф.С.Дзюба