АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11- 859/06 Категорія: ч.І ст.175 КК України
Головуючий у 1 -й інстанції: Богатирчук Г. А. Доповідач: Войтовський С А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Миколаївської області
у складі: головуючого - Карпія В.М.
суддів - Погорєлової Г.М., Войтовського С А.
за участю прокурора- Кириленко Є.О.
захисника - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_1
потерпілих - ОСОБА_3., ОСОБА_4, ОСОБА_5.ОСОБА_6,
ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9
28 листопада 2006 року розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 липня 2006 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Снігурівка Миколаївської області, українець, громадянин України, раніше не судимий,
- засуджений за ч.І ст. 175 КК України до штрафу в розмірі 3.000 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за скоєння злочину при слідуючих обставинах.
ОСОБА_1., працюючи з 04.02.2004 року керівником комунального підприємства телекомпанії " Март" і, згідно з контрактом між ним і Миколаївською обласною адміністрацією від 02.02.2004 року, виконуючи свої функціональні обовчязки по організації і забезпеченню виробничо-господарчої і соціально-побутової діяльності, в період березень- вересень 2004 року умисно безпідставно не виплачував заробітну плату працівникам ТРК "Март".
Фактично ОСОБА_1 міг і мав можливість виплачувати заробітну плату, оскільки за період з 04.02.2004 року по 08.10.2004 року на рахунки ТРК "Март" надходили грошові кошти і всього надійшло 203.907 грн. 72 коп., із яких використано на: придбання комп'ютера 18.429 грн.; обладнання і матеріали - 9.649 грн. 44 коп.; інши потреби - 33.782 грн. 20 коп.; виплачено за аренду приміщень - 5.653 грн. 59 коп. В результаті невиплати заробітної плати за вказаний період у працівників підприємства виникла заборгованість в сумі 79.375 грн. 70 коп.
В апеляції захисник ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 просить вирок скасувати за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного злочину. Посилається на те, що при порушенні кримінальної справи були відсутні підстави для прийняття такого рішення. На думку захисника, органами досудового слідства і судом не доведено те, що ОСОБА_1 умисно і безпідставно не виплачував працівникам підприємства заробітну плату. Вказує, що висновки слідства і суду про винність ОСОБА_1 ґрунтуються тільки на суперечливих даних акту КРУ від 15.04.2005 року. Разом з тим, діяльність підприємства перевірялась з 04.02.2003 року до 08.10.2004 року, а питання невиплати заробітної плати розглядались за період з 02.02. до 05.10.2004 року, тобто, за вісім місяців із двадцяти, вказаних в акті. При цьому перевірка проводилась в той період коли ОСОБА_1на підприємстві вже не працював, пояснень не давав і з висновками КРУ не знайомився. Вказує, що заборгованість по заробітній плати існувала і до приходу ОСОБА_1 в якості керівника, але ці питання з'ясовані не були. Посилається, що обвинувачення не відповідає фактичним обставинам і суперечать також висновкам акту КРУ, хоча на ньому і ґрунтуються, оскільки судом встановлено, що заробітна плата не виплачувалась з березня до вересня 2004 року на загальну суму 79.375 грн. 70 коп., тоді як в акті КРУ зазначено, що в березні 2004 року заробітна плата виплачена в розмірі 84,4%, в квітні - повністю, в травні- 51,3 % і лише за останні чотири місяці не виплачувалась зовсім. При цьому заборгованість по заробітній платі склала таку ж саму суму, тобто, 79.375 грн. 70 коп. Вказує захисник і на те, що досудовим слідством і судом не встановлено кому конкретно, в якій конкретно сумі і за який період не була виплачена заробітна плата. Обвинувачення не конкретизовано, не встановлена штатна чисельність, слідством в якості потерпілих допитано всього 17 осіб, хоча працівників на підприємстві значно більше. Не встановлено в яких трудових відносинах з підприємством знаходились працівники, не з'ясовані точні розміри заробітної плати кожного працівника, в судовому засіданні потерпілі (які в вироку вказані свідками) також не вказали точні суми заборгованості. Захисник вказує, що фінансування власником підприємства -Миколаївською міською радою, було недостатнім, підприємство збитковим, а тому заробітна плата працівникам виплачувалась не в повному обсязі не з вини ОСОБА_1, який з метою забезпечення працівників видавав їм матеріальну допомогу та позики. На думку захисника, вказане також свідчить про відсутність умислу ОСОБА_1 на безпідставну невиплату заробітної плати, а тому просить вирок місцевого суду скасувати і постановити виправдувальний вирок.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1 і захисника ОСОБА_2, які підтримали подану апеляцію і просили вирок скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю складу злочину, думку потерпілих та прокурора Кириленка Є.О. про залишення вироку без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню, а вирок скасуванню з направленням справи на додаткове розслідування, виходячи з наступних підстав.
В порушення вимог ст.132 КПК України органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено не конкретне обвинувачення. В обвинуваченні слідчий детально виклав обставини використання коштів підприємства, водночас щодо невиплати заробітної плати працівникам обмежився загальними формулюваннями. Яким працівникам, в яких сумах та за який період не була виплачена заробітна плата не зазначено. В обвинуваченні, як і у вироку суду вказано лише на те, що на рахунки ТРК "Март" в період з 04.02.2004 року по 08.10.2004 року надійшли грошові кошти в сумі 203.907 грн. 72 коп., які були використані на різні потреби, а борг по заробітній платі склав 79.375 грн.70 коп.
За змістом ст.175 КК України та відповідно до вимог ст.49 КПК України потерпілими у справах вказаної категорії мають визнаватись конкретні особи, яким злочином заподіяно шкоду. В той же час, слідством не встановлена точна кількість потерпілих і допитано лише 17 осіб, тоді як на підприємстві працювало значно більше працівників. Крім того, потерпілі допитані поверхово, вони пояснили, що частина заборгованості з виплати їх заробітної плати погашена, але не назвали сум і дат погашення. Вказане підтверджується і даними акту КРУ, на якому ґрунтуються висновки слідства і суду про винність ОСОБА_1, де зазначено, що в березні 2004 року заробітна плата працівникам виплачена в розмірі 84,4%, в квітні- повністю, в травні- 51,3% і лише за останні чотири місяці не виплачувалась зовсім. Тому залишилось незрозумілим, чи вплинули ці обставини на обсяг предъявленного ОСОБА_1 обвинувачення. В судовому засіданні вказані обставини також не були з'ясовані.
Органами досудового слідства і судом не встановлено чи дійсно ОСОБА_1 умисно і безпідставно не виплачував заробітну платну працівникам підприємства. З пояснень ОСОБА_1 слідує, що заборгованість по заробітній платі була і до приходу його в якості керівника, він вказував, що підприємство було збитковим, а фінансування власником -Миколаївської міською радою недостатнім. Існування заборгованості по заробітній платі підтверджували в суді потерпілі ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та інші. Про те, що ОСОБА_1 звертався з даними питаннями до керівництва міської ради свідчать наявні в справі документи. Таким чином, вказані обставини також не були з'ясовані в повному обсязі. Не встановлено яка заборгованість по заробітній платі існувала до приходу ОСОБА_1, які кошти власником підприємства виділялись і чи були вони достатніми для нормального функціонування підприємства, які заходи приймав ОСОБА_1 для погашення заборгованості з огляду на те, що згідно його пояснень, він неодноразово доповідав міській раді про неналежне фінансування підприємства і намагався вирішити вказане питання шляхом видачі працівникам позик та матеріальної* допомоги.
Таким чином, зазначені вище недоліки свідчать про поверховість і односторонність розслідування та розгляду справи, а тому постановлений вирок є незаконним і підлягає скасуванню. Справу належить повернути прокурору для проведення додаткового розслідування, в ході якого необхідно встановити точну кількість потерпілих по справі, визначитись з сумами заборгованості кожному з них, за який точно період ця заборгованість виникла, встановити чи дійсно ОСОБА_1 умисно і безпідставно не виплачував заробітну плату при можливості її виплати, для чого витребувати відповідні документи, проаналізувати їх, провезти детальний допит потерпілих та ряд інших слідчих дій, в тому числі, при необхідності вирішити питання про призначення судово-бугалтерської експертизи.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду М.Миколаєва від 31 липня 2006 року відносно ОСОБА_1 скасувати.
Справу направити прокурору Ленінського району м.Миколаєва для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.
Головуючий;
С.А.Войтовський